Зміст реформ у медичній галузі все ще потребує роз’яснення

17 серпня 2011 о 15:54
603

Зміст реформ у медичній галузі все ще потребує роз’ясненняУ Головному управлінні охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації відбулася робоча нарада з головними лікарями центральних районних і центральних міських лікарень з питань реформування медичної галузі в області та підсумків діяльності за 7 міс 2011 р.

Насамперед було ще раз дано роз’яснення суті й мети реформ в охороні здоров’я, які, як виявилося при відвідуванні медичних колективів та громад у багатьох районах, не зовсім добре розуміють не лише мешканці краю, але й медичні працівники, керівництво медичних закладів, депутатський корпус, органи місцевої влади і самоврядування.

Концепція Міністерства охорони здоров’я України з реформування сфери охорони здоров’я передбачає зміни із врахуванням наявності таких проблем.

Незважаючи на проголошені Конституцією України принципи, система охорони здоров’я не забезпечує рівного безкоштовного доступу населення до якісних медичних послуг. Низька якість медичних послуг призвела до того, що очікувана тривалість життя населення України становить лише 68,2 року, що в середньому на 10 років менше, ніж у країнах Європейського Союзу (ЄС). Коефіцієнт дитячої смертності в 2,5 раза вищий, ніж у «старих» країнах ЄС. Рівень передчасної смертності у 3 рази перевищує аналогічний показник ЄС, смертності від туберкульозу — вищий у 20 разів.

Нерівний доступ до послуг охорони здоров’я полягає в тому, що бідні верстви населення страждають внаслідок відсутності можливості одержання необхідної медичної допомоги. Існують диспропорції в доступі до медичних послуг міських і сільських мешканців. Високим є тягар особистих витрат населення на послуги охорони здоров’я. Згідно з офіційною статистикою витрати населення перевищують ⅓ загального обсягу фінансування галузі (40% — у 2008 р.) і здійснюються безпосередньо під час одержання медичних послуг.

Причинами виникнення зазначених проблем є:

  • відсутність зв’язку між якістю медичних послуг й видатками на її фінансування, а також відсутність мотивації медичних кадрів до якісної праці, низький рівень профілактики й частки первинної медико-санітарної допомоги у структурі медичних послуг а також:
  • неефективне використання бюджетних коштів на охорону здоров’я: на 100 тис. населення в Україні припадає 5,6 лікарень, тоді як у країнах ЄС цей показник — 2,6; кількість ліжко-місць в Україні — 868 на 100 тис. населення, а в ЄС — 644; кількість лікарів на 100 тис. населення в Україні — 302, у ЄС — 261, і головне — 86% бюджетних коштів, що виділяється на охорону здоров’я, йде на утримання медичних закладів та оплату праці лікарів;
  • дублювання медичних послуг на різних рівнях надання медичної допомоги, відсутність механізму управління потоками пацієнтів на різних рівнях надання медичних послуг;
  • низька самостійність медичних закладів при використанні фінансових ресурсів.

Головною метою реформи медичної сфери є поліпшення здоров’я населення, забезпечення рівного й справедливого доступу усіх громадян до медичних послуг належної якості.

Для досягнення цього поставлено такі завдання:

  • підвищити якість медичних послуг;
  • підвищити доступність медичних послуг;
  • поліпшити ефективність державного фінансування;
  • створити стимули для здорового способу життя населення та здорових умов праці. Здійснення реформ у бюджетній моделі фінансування охорони здоров’я України дозволить підготувати умови для переходу до страхової моделі (соціального медичного страхування).

Необхідні кроки, які слід здійснити

Для підвищення якості медичних послуг необхідно забезпечити:

  • перехід до закупівлі державою послуг у закладів охорони здоров’я на контрактній основі (на первинному рівні — оплата за кількість осіб, які мешкають у межах певної території; на вторинному, третинному — залежно від обсягів, структури та якості наданої медичної допомоги);
  • покращання матеріально-технічного обладнання закладів охорони здоров’я: проведення інвентаризації та розроблення примірних табелів обладнання закладів охорони здоров’я;
  • впровадження медичних стандартів (уніфікованих клінічних протоколів) надання медичної допомоги на засадах доказової медицини;
  • розроблення системи індикаторів якості роботи медичних закладів, створення незалежних центрів оцінювання якості медичних послуг;
  • створення економічної мотивації для покращання якості медичних послуг, зокрема шляхом зміни оплати праці працівників галузі охорони здоров’я за рахунок виділення двох складових: постійної (на основі єдиної тарифної сітки), змінної — залежно від обсягу та якості наданої медичної допомоги.

Підвищення доступності медичних послуг досягатиметься таким чином:

  • чітке структурне розмежування первинного, вторинного і третинного рівнів медичної допомоги, зокрема шляхом створення центрів первинної медико-санітарної допомоги, госпітальних округів, високоспеціалізованих центрів, університетських клінік та їх ресурсного забезпечення;
  • розвиток інституту сімейного лікаря на основі зміцнення ролі первинної медичної допомоги;
  • підтримка розвитку приватного сектору медичних послуг, забезпечення доступу до державного фінансування на конкурсній основі.

Для поліпшення ефективності фінансування сектору охорони здоров’я необхідними є:

  • скорочення чотирирівневої системи фінансування до двох, трьох рівнів на основі об’єднання фінансових ресурсів: для первинної медико-санітарної допомоги — на районному та міському рівнях, для вторинної й третинної — на обласному (для державних спеціалізованих центрів і клінік національно-дослідних інститутів — на державному);
  • формування національної системи єдиних економічно обґрунтованих тарифів на медичні послуги, виходячи з яких будуть фінансуватися медичні заклади, переходу від кошторисного фінансування до самостійного перерозподілу коштів;
  • підвищення частки первинної медичної допомоги в загальному обсязі фінансування медичних послуг, стимулювання проведення профілактичних заходів;
  • створення стимулів для здорового способу життя населення через:
  • перехід до міжвідомчих і міжсекторальних програм формування здорового способу життя і програм здорових умов праці;
  • створення умов для здорового способу життя населення за допомогою розвитку інфраструктури для занять масовим спортом та активного відпочинку;
  • підвищення акцизів на алкоголь і тютюнові вироби зі спрямуванням їх до спеціального фонду Державного бюджету з подальшим використанням для фінансування заходів охорони здоров’я.

Підготовка умов для переходу на страхову модель охорони здоров’я (систему соціального медичного страхування) буде забезпечена за рахунок досягнення фінансової стійкості медичних закладів, оптимізації їх мережі, збільшення самостійності керівників медичних закладів щодо управління фінансовими коштами, підвищення конкуренції у системі охорони здоров’я.

На нараді були обговорені конкретні кроки, що здійснюються згідно з планом реформ в області, опрацьовані шляхи удосконалення акушерсько-гінекологічної служби, в тому числі патронажної роботи серед вагітних. Також розглянуто основні показники діяльності медичних закладів Івано-Франківської області за 7 міс поточного року. З обговорених питань прийняті конкретні рішення.

За матеріалами www.uozoda.if.net.ua