Антидепресанти при безсонні: оцінка ефективності та безпеки

Доцільність застосування антидепресантів у терапії безсоння

Інсомнія — це суб’єктивне невдоволення якістю або тривалістю сну. Безсоння може призводити до постійної втоми, зниження працездатності, супроводжуватися відчуттям «розбитості» та психологічного дискомфорту. Первинна (психофізіологічна) інсомнія трапляється приблизно у третини пацієнтів із розладами сну.

Медикаментозне лікування пацієнтів з інсомнією полягає у застосуванні снодійних препаратів (гіпнотиків), проте їх використання обмежене у зв’язку із ризиком розвитку звикання та толерантності.

Згідно із сучасними уявленнями, антидепресанти не спричинюють розвитку звикання та теоретично можуть застосовуватися у менеджменті інсомнії. Разом з тим терапевтична ефективність та безпека застосування антидепресантів при безсонні на сьогодні вивчені недостатньо.

Науковці Саутгемптонського університету (University of Southampton, Aldermoor Health Centre, Aldermoor Close, Southampton, UK) проаналізували результати рандомізованих контрольованих досліджень, спрямованих на визначення ефективності та безпеки застосування антидепресантів у пацієнтів з первинною інсомнією. Результати роботи опубліковано 14 травня 2018 р. у Кокрейнівській базі даних систематичних оглядів (Cochrane Database of Systematic Reviews).

Оцінка рандомізованих контрольованих досліджень: джерела інформації

Автори провели аналіз 23 рандомізованих контрольованих досліджень (2806 учасників), направлених на оцінку ефективності та безпеки застосування антидепресантів у терапії безсоння.

Проведено аналіз баз даних до липня 2015 р.: Кокрейнівського центрального реєстру контрольованих досліджень CENTRAL (Cochrane Central Register of Controlled Trials), інформаційних баз даних MEDLINE, Embase та PsycINFO.

Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) при безсонні

З метою оцінки ефективності та безпеки застосування антидепресантів групи СІЗЗС, зокрема пароксетину та флуоксетину, проведено аналіз трьох рандомізованих контрольованих досліджень, в яких взяли участь 135 пацієнтів.

Два дослідження тривалістю 6 (60 учасників) та 12 тиж (27 учасників) відповідно були спрямовані на оцінку ефективності та безпеки застосування препарату пароксетину при безсонні. Результати досліджень продемонстрували значне покращення суб’єктивної оцінки якості сну у пацієнтів з безсонням при прийомі пароксетину: р=0,03 та р<0,01 у першому та другому дослідженнях відповідно. Водночас результати застосування флуоксетину не відрізнялися від результатів, отриманих при використанні плацебо. Доказовість застосування флуоксетину при інсомнії була оцінена як низька. Побічні явища, пов’язані із застосуванням антидепресантів групи СІЗЗС при безсонні, не були зареєстровані у жодному з досліджень.

Застосування трициклічних антидепресантів при інсомнії

Проведено аналіз шести рандомізованих контрольованих досліджень (812 учасників) ефективності застосування трициклічних антидепресантів при інсомнії, зокрема доксепіну (чотири дослідження) та триміпраміну (одне дослідження). Результати продемонстрували помірне покращення суб’єктивної оцінки якості сну у пацієнтів з безсонням при прийомі трициклічних антидепресантів (стандартне середнє відхилення 0,39; 95% довірчий інтервал  –0,56… –0,21). У чотирьох дослідженнях (510 учасників) відзначено подовження тривалості сну (середнє відхилення 22,88 хв; 95% довірчий інтервал 13,17–32,59) у пацієнтів з інсомнією на фоні прийому трициклічних антидепресантів.

Висновки: ефективність застосування антидепресантів при безсонні

Таким чином, дослідження ефективності та безпеки застосування препаратів груп СІЗЗС та трициклічних антидепресантів у менеджменті розладів сну продемонструвало значне покращення суб’єктивної якості сну на фоні прийому пароксетину та помірне покращення якості і подовження тривалості сну при застосуванні трициклічних антидепресантів. Терапевтична ефективність флуоксетину у лікуванні пацієнтів з інсомнією не відрізнялася від результатів застосування плацебо. Разом з тим автори роботи підкреслюють, що отримані результати не можна вважати достовірними, оскільки дослідження були короткотривалими, кількість учасників — малою, а повідомлення про побічні явища — обмеженими. Необхідне проведення більш тривалих і якісних досліджень ефективності застосування антидепресантів (особливо амітриптиліну, зважаючи на його часте використання у клінічній практиці) у менеджменті інсомнії.

Підписуйтеся на нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

• Everitt H., Baldwin D.S., Stuart B. et al. (2018) Antidepressants for insomnia in adults. Cochrane Database Syst. Rev., 5: CD010753.

Анастасія Козловська