Реалізація державної політики у сфері протидії туберкульозу

14 січня 2019 р. у Верховній Раді України зареєстровано проект закону № 9467 «Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2018–2021 роки». Документ подано відповідно до статті 93 Конституції України Кабінетом Міністрів України.

Представлятиме законопроект у Верховній Раді перший заступник міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.

Мета

Як йдеться у пояснювальній записці до законопроекту, головною метою Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2018–2021 роки є стабілізація рівня захворюваності, зниження рівня смертності та підвищення ефективності лікування хворих на чутливий туберкульоз, хіміорезистентний туберкульоз, коінфекцію туберкульоз/ВІЛ (туберкульоз/ВІЛ-інфекція/СНІД).

Підстава для розробки документа

На виконання пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1011 «Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2018–2021 роки».

Обґрунтування розробки акта

За результатами виконання Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012–2016 роки рівень захворюваності на туберкульоз серед населення знизився на 9%, рівень поширеності всіх форм активного туберкульозу у поєднанні з ВІЛ знизився на 11,6%, а рівень смертності від туберкульозу — на 19%, проте набувають надзвичайної актуальності проблеми поширення мультирезистентного туберкульозу. Протягом останніх років спостерігається зростання кількості хворих на мультирезистентний туберкульоз з 3482 у 2009 р. до 7778 — у 2016 р.

У 2014 р. Україна вперше ввійшла до п’ятірки країн світу з найвищим тягарем мультирезистентного туберкульозу. Також зростає кількість випадків майже невиліковного туберкульозу з розширеною резистентністю до протитуберкульозних препаратів. Їх частка становить приблизно14,7% від загальної кількості хворих на мультирезистентний туберкульоз у 2016 р.

Однією з основних причин значного тягаря туберкульозу, у тому числі мультирезистентного, в Україні є низька ефективність лікування серед нових випадків і рецидивів, що становить 74,2% та є другим найнижчим результатом лікування в Європейському регіоні. Результат успішного лікування мультирезистентного туберкульозу також є одним з найнижчих в Європі та становить 46%.

В умовах соціально-економічної кризи, яка поглиблюється через воєнний конфлікт на Сході країни, прогнозується погіршення епідемічної ситуації щодо туберкульозу, коінфекції (туберкульоз/ВІЛ-інфекція/СНІД), що потребуватиме проведення додаткових організаційних заходів та фінансових витрат.

Сьогодні проблема туберкульозу вийшла за рамки суто медичної галузі та набула статусу проблеми загальнодержавного масштабу, враховуючи, що туберкульоз є соціально небезпечною інфекційною хворобою, основними чинниками якого є політичні, соціальні, економічні аспекти, а наслідки несуть у собі загрозу економіці і національній безпеці нашої держави.

Саме це спричинило необхідність впровадження міжгалузевого комплексного підходу до формування та реалізації державної політики у сфері протидії туберкульозу шляхом об’єднання зусиль державного та неурядового сектору із залученням міжнародної технічної підтримки.

Усе це актуалізує необхідність впровадження принципово нової за своїми концептуальними засадами Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2018–2021 роки.

Зміна підходів протидії туберкульозу

З огляду на зазначене існує необхідність перегляду та зміни підходів до організації, планування і фінансування програми протидії туберкульозу відповідно до нових глобальних стратегій та керівних документів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), зокрема нової глобальної стратегії ВООЗ «Покласти край туберкульозу» та цільових орієнтирів Комплексного плану дій щодо боротьби з туберкульозом у Європейському регіоні ВООЗ на 2016–2020 роки, які покладені в основу нової програми.

Одним із нових стратегічних напрямів є впровадження моделі протитуберкульозної допомоги, орієнтованої на потреби людей з акцентом на лікування на амбулаторному етапі зі стійкими механізмами фінансування та оплати, що розроблені для досягнення більш високих результатів у сфері профілактики та лікування туберкульозу.

Фінансування реалізації законопроекту

Прийняття проекту Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2018–2021 роки потребує фінансування в межах видатків державного бюджету.

Вплив документа

У разі прийняття документ впливатиме на заклади охорони здоров’я шляхом формування стандартизованих підходів щодо діагностики та лікування, гарантоване забезпечення протитуберкульозними препаратами та витратними матеріалами для діагностики туберкульозу, в тому числі хіміорезистентного, та коінфекції (туберкульоз/ВІЛ-інфекція/СНІД). Для громадян України дозволить забезпечити стовідсотковий доступ населення до діагностики та лікування туберкульозу, в тому числі хіміорезистентного, та коінфекції (туберкульоз/ВІЛ-інфекція/СНІД).

Очікувані результати

Прийняття та реалізація проекту Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2018–2021 роки є підґрунтям для впровадження гарантованих державою заходів з діагностики, лікування та профілактики туберкульозу, у тому числі мультирезистентного, що дозволить досягти стабілізації рівня захворюваності, зниження рівня смертності та підвищення ефективності лікування хворих на чутливий туберкульоз, хіміорезистентний туберкульоз, коінфекцію (туберкульоз/ВІЛ-інфекція/СНІД).

Нагадаємо, раніше ми повідомляли про те, що урядовий законопроект потребує доопрацювання.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами zakon.rada.gov.ua