МОЗ України повідомляє про реформування системи медико-соціальної експертизи

Міністерство охорони здоров’я України повідомляє про оприлюднення проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції реформування системи медико-соціальної експертизи» (далі — Проект розпорядження), яким пропонується реалізувати заходи, спрямовані на розв’язання проблем у сфері медико-соціальної експертизи.

Обґрунтування розробки акта

У багатьох розвинених країнах світу (країни — члени ЄС, США тощо) впроваджено систему оцінки функціонування, життєдіяльності та здоров’я за Міжнародною класифікацією функціонування (МКФ), яка вже довела свою ефективність, у тому числі економічну. У цих країнах застосовується соціальна модель оцінки інвалідності, що дозволяє залучати осіб з інвалідністю до ефективної участі в житті суспільства на рівні з іншими громадянами. У сучасній світовій практиці більша частина реабілітаційних послуг надається людям, які мають обмеження життєдіяльності, однак не мають інвалідності.

Досвід співпраці з міжнародними організаціями дає підстави для позитивного оцінювання реальних можливостей ресурсного забезпечення реалізації Концепції реформування системи медико-соціальної експертизи.

Аналіз інших варіантів свідчить, що розмежування медичних і соціальних послуг системи медико-соціальної експертизи, впровадження оцінки функціонування, життєдіяльності та здоров’я за МКФ, вдосконалення системи надання реабілітаційних послуг є оптимальним варіантом розв’язання проблеми.

Існуюча система медико-соціальної експертизи засвідчила неможливість повною мірою забезпечити доступність та якість медичних послуг відповідно до вимог державних стандартів, а також гарантувати збереження і покращення здоров’я населення.

Наразі медико‑соціальна допомога включає в себе експертну оцінку втрати життєдіяльності, обсяг державної соціальної допомоги, шляхи відновлення здоров’я, працездатності, інтеграції хворого в суспільство.

В Україні створено і функціонують 360 медико-соціальних експертних комісій, з яких 138 спеціального профілю.

Загальна кількість осіб з інвалідністю станом на 1 січня 2018 р. становила: 2 635 600 осіб віком від 18 до 100 років, 159 044 осіб віком до 18 років. Кількість осіб з інвалідністю за групами: I група — 235 400, II група — 899 200, ІІІ група — 1 341 900 осіб віком від 18 до 100 років.

У 2017 р. 135 674 особи первинно визнано особами з інвалідністю, з них 110 820 осіб працездатного віку і 44 010 працюючих осіб. У 2016 р. 136 302 особи первинно визнано особами з інвалідністю, з них 112 187 осіб працездатного віку і 44 921 працююча особа.

За 2017 р. складено 477 100 індивідуальних програм реабілітації для осіб віком від 18 до 100 років. Кількість виконаних індивідуальних програм реабілітації у переоглянутих осіб віком від 18 до 100 років становить 325 358, з яких повністю завершені 144 381, частково виконані — 180 977. Не виконано 16 374 програми.

Водночас показники повної і часткової реабілітації осіб віком від 18 до 100 років у 2017 р. такі: 7477 осіб визнано повністю реабілітованими (2,1%) та 18 251 особу — частково реабілітованими (15,9%). У свою чергу, необхідно зазначити, що діюча система збору і аналізу статистичної звітності не відстежує ефективність реабілітації дітей.

З аналізу статистичних даних стає зрозуміло, що потреба в отриманні реабілітаційних послуг стосується значної кількості населення України. Необхідно акцентувати увагу на тому, що вчасне реабілітація, ще до встановлення групи інвалідності, має забезпечити, по-перше, підвищення якості медичної допомоги, по-друге, зниження ступеня інвалідизації населення України.

Підтвердженням ефективності такого підходу є показники встановлення інвалідності особам після продовження медико-соціальними експертними комісіями листків непрацездатності. У 2017 р. було продовжено 11 206 листків непрацездатності, за якими завершено лікування до 01.01.2018 р. у 8534 випадках. Після завершення лікування визнано особами з інвалідністю лише 2318 осіб (228 осіб І–ІІ груп та 2090 осіб ІІІ групи). Відповідно, ефективність продовження лікування становить 72,84%.

Водночас відсутність досконалого інструментарію для оцінки функціонування, життєдіяльності, здоров’я призводить до того, що в Україні й досі використовується застаріла медична модель оцінювання інвалідності, за якою інвалідність визначається як міра втрати здоров’я. Наявна система медико-соціальної експертизи спрямована на встановлення інвалідності з метою надання особі доступу до системи реабілітації і соціального забезпечення. Тобто мова йде передусім про пристосування особи до суспільного життя, але не про відновлення життєдіяльності особи, її активної та повної участі в суспільному житті як самодостатнього члена суспільства. Розв’язанням цієї проблеми є запровадження оцінки функціонування, життєдіяльності та здоров’я на основі принципів МКФ.

Шляхи розв’язання проблем медико-соціальної експертизи

Розв’язання основних проблемних питань медико-соціальної експертизи передбачається досягти шляхом впровадження Концепції реформування системи медико-соціальної експертизи та виконання завдань таких напрямів:

• перехід від системи медико-соціальної експертизи до системи оцінки функціонування та потреб у соціальній допомозі;
• запровадження оцінки функціонування, життєдіяльності та здоров’я на основі принципів Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я і Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків;
• розбудова системи надання реабілітаційних послуг.

Очікувані результати

У разі прийняття Проекту розпорядження з’явиться можливість створити нову систему оцінки функціонування та потреб у соціальній допомозі. За нової системи для оцінки рівня функціонування, обмеження життєдіяльності і здоров’я особи має використовуватися електронний модуль на основі МКФ. Це надасть змогу уникнути корупційних ризиків шляхом мінімізації впливу суб’єктивного чинника. Цей варіант є підґрунтям для запровадження чіткого і цілісного маршруту пацієнта, починаючи з оцінки рівня функціонування, з наступним наданням послуг реабілітації на основі принципу мультидисциплінарності та продовжуючи наданням соціальної допомоги. Цей варіант є оптимальним для розв’язання проблеми.

Куди надавати пропозиції

Зауваження та пропозиції щодо Проекту розпорядження направляти у письмовому або електронному вигляді протягом 15 днів з дня опублікування на адреси:

Міністерство охорони здоров’я України, 01601, Київ, вул. М. Грушевського, 7; e-mail: conceptifc@ukr.net

Контактна особа: Р.Я. Перепелична.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли про затвердження плану заходів із впровадження МКФ.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами moz.gov.ua, zakon.rada.gov.ua