Деякі медичні особливості воєнного стану

На початку засідання президент НАМН України, академік НАМН України, член-кореспондент Національної академії наук (НАН) України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат двох Державних премій України в галузі науки і техніки та Премії Кабінету Міністрів України, повний кавалер ордена «За заслуги» Віталій Цимбалюк виголосив сповнену позитиву промову, присвячену нещодавно відзначеному 200-річчю, яке теплою хвилею сколихнуло не лише вітчизняну, але й світову, не лише наукову, але й загальногромадянську спільноту. Це магічне число «200» стало сумою двох століть —

• з дня заснування НАН України;
• з дня народження людини-легенди загальносвітового масштабу — її президента впродовж понад півсторіччя, Героя України, академіка Бориса Патона.

Академік В. Цимбалюк поділився ще зовсім свіжими, але вже навік незабутніми спогадами про 7 грудня 2018 р., коли в Національному академічному театрі опери та балету України імені Т.Г. Шевченка відбулися офіційні урочистості з нагоди 100-річчя НАН України — ювілейна сесія Загальних зборів НАН України та святковий концерт. «У заході взяли участь Президент України, Прем’єр-міністр, міністри, парламентарі, представники дипломатичного корпусу, науковці різних галузей — звісно ж, і медичної в тому числі. Ми відсвяткували ювілей нашої мами! Тут нема жодного перебільшення — адже саме від «великої» академії походить своїм корінням НАМН України! Пригадаймо: чверть сторіччя тому 25 академіків і 30 членів-кореспондентів відділення біології НАН України заснували НАМН України і склали її ядро: славне 25-річчя цієї визначної події ми з вами святкували цього року. На ювілей НАН України з’їхалися гості з усього світу, і це свято всім нам запам’ятається назавжди!», — так ніжно висловив своє ставлення до НАН України керманич її дочірньої медичної академії і підкреслив, що у повсякденній науковій роботі зусилля двох академій дозволяють вирішувати найскладніші проблеми клінічної та фундаментальної медицини на високому науковому щаблі.

На предметне підтвердження згаданої науково-міждисциплінарної консолідації, на сцені з’явився В’ячеслав Кошечко, віце-президент НАН України, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премій України в галузі науки і техніки. З його рук відзнаки НАН України — ювілейні медалі та почесні грамоти — отримали знані вчені НАМН України: В. Цимбалюк, Геннадій Антипкін, Димитрій Базика, Дмитро Заболотний, Володимир Коваленко, Микола Тронько, Василь Лазоришинець, Євген Педаченко, Анатолій Руденко, Андрій Сердюк, Юрій Фещенко, Олександр Біловол, Наталя Пасєчнікова, Олексій Крикунов, Світлана Кузнецова та інші науково-медичні діячі.

* * *

Далі головуючий перевів нагородження із зовнішнього у внутрішній формат і перебрав стерно управління цим процесом на себе. З його рук відзнаку «Знак пошани Національної академії медичних наук України», на якій зображений преподобний Агапіт Цілитель Печерський, отримав Валерій Ольхов, головний ней­рохірург Вінницької області, керівник Вінницького центру церебро­васкулярної нейрохірургії, кандидат медичних наук, заслужений лікар України, голова Вінницького осередку Української асоціації нейрохірургів. Академік В. Цимбалюк високо оцінив якість діяльності вінницьких колег і зауважив, що Вінничина стала першим регіоном України, де створено спеціалізований інсультний центр. Було відзначено успішні результати його бездоганно організованої роботи: за короткий проміжок часу пацієнт доставляється до клініки, швидко обстежується, у випадку геморагії або інших нейрохірургічних показань — оперується, одразу ж розпочинає курс реабілітаційно-відновного лікування. «Тут зроблено те, про що можна тільки мріяти, — і активніше наслідувати цей приклад слід іншим регіонам», — порадив очільник НАМН України, після чого нагородив академічними відзнаками ще дев’ятьох представників вінницького медичного ешелону: від директора Департаменту охорони здоров’я обласної державної адміністрації та головного лікаря обласної психоневрологічної лікарні до кращих з кращих лікарів і медичних сестер.

«В Інституті урології, де ми зараз знаходимося, працює група людей, які реально багато зробили на ниві надання медичної допомоги в зоні АТО/ООС. А саме: провели чотири ротації у Першому добровольчому мобільному шпиталі ім. Миколи Пирогова. Давайте привітаємо цих наших колег! Низький їм уклін!», — наголосив головуючий і вручив відзнаки «Знак пошани Національної академії медичних наук України» співробітникам ДУ «Інститут урології НАМН України»: лікарю-анестезіологу відділення реанімації Віктору Беліловцю і палатній медичній сестрі Аліні Нараган.

* * *

Продовжуючи збори і переходячи безпосередньо до складної тематики, винесеної у заголовок нашого міні-репортажу, головуючий пояснив необхідність у розширеному складі засідання насамперед тим, що на порядок денний винесено низку питань, які вимагають саме колективного вирішення. Першим і основним таким питанням стало обговорення особливостей діяльності клінічних баз наукових установ НАМН України в умовах воєнного стану, введеного у низці областей Указом Президента України від 26 листопада 2018 р. № 393/2018. «На жаль, життя складається таким чином, що треба бути готовими до багатьох викликів. Наша академія має багатий досвід у цій царині. Ми серед перших починали надавати допомогу постраждалим на Майдані. Ми серед перших відгукнулися і почали надавати медичну допомогу на сході України. Але нині (незважаючи на те, що через тиждень термін воєнного стану спливає) випливають факти, що спонукають серйозно замислитись. З боку країни-агресора на весь світ лунають брутальні провокативні заяви щодо України. Водночас навколо наших кордонів зараз відзначається така концентрація військ, якої дотепер не було за всю історію (нещодавно Президент України Петро Порошенко оприлюднював у своєму інтерв’ю конкретні дані щодо чисельності армади, не буду повторювати, всі їх чули). Таким чином, ми маємо бути готовими до будь-якого розвитку подій — у тому числі за песимістичним сценарієм. …Ми з вами — лікарі. Ми з вами — НАМН України, яка вже давно створила профільну клінічну базу на 550 ліжок. Зараз цього може виявитись замало. Ми маємо бути готові розгорнути 1000 ліжок. Кожен директор і голов­ний лікар мають докласти усіх зусиль, щоб реально підготувати ці ліжка. Для того щоб це організувати, треба створити при інститутах відповідні штаби. Очолити ці штаби пропоную головним лікарям академічних інститутів: директор — як головнокомандувач, головний лікар — начальник штабу. Силами цих штабів необхідно провести конкретну роботу. Насамперед: забезпечення достатнього запасу медикаментів та належного резерву інструментарію, яких би вистачило для надання медичної допомоги у випадку масового надходження поранених. Цих запасів повинно вистачати мінімум на 14 днів. Координацію цих процесів на рівні апарату НАМН України покладено на начальника лікувально-організаційного управління НАМН України, професора Ігоря Шкробанця. В областях, де існують осередки (наукові установи) НАМН України (Харків, Дніпро, Одеса), також призначено уповноважених фахівців, відповідальних за проведення та координацію цієї роботи. Водночас кожен інститут веде планову підготовку і вирішує оперативні питання силами власного штабу. Директорам і голов­ним лікарям інститутів доручається провести ревізію корпусів, звільнити підвали, забезпечити там запаси води тощо. На першочергові заходи відводиться тиждень. Перевіряти стан їх виконання я буду їздити особисто. Оперативний зв’язок — щоденний. Сподіватимемося — на краще. Але готуватимемося — до гіршого. Бо клінічна дбайливість і суворо відповідальна завбачливість, цілковита комплексна готовність до сюрпризів патогенезу, коморбідних ускладнень, інших варіацій несприятливого клінічного перебігу — все це святі обов’язки і кардинальні функції мудрого лікаря, тим паче організатора надання медичної допомоги у такі складні часи», — наголосив керманич НАМН України.

* * *

В основній (планово-фабулярній) частині розширеного засідання Президії НАМН України прозвучали профільні доповіді керівників двох академічних установ: Сергія Возіанова, директора ДУ «Інститут урології НАМН України», члена-кореспондента НАМН України, професора, доктора медичних наук, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки («Стратегії розвитку урологічної служби України та головні напрямки наукових досліджень в галузі урології»), та Яніни Кутасевич, директора ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України», професора, доктора медичних наук, заслуженого лікаря України («Стратегічні напрями наукових досліджень в галузі дерматовенерології»). Зауважимо, традиція регулярно заслуховувати усім науково-академічним загалом звіт щодо здобутків та план щодо стратегій перспективного розвитку певного наукового напряму (інституту) була закладена академіком В. Цимбалюком у 2016 р., одразу після його обрання на посаду президента НАМН України. «Раніше планувалося заслуховувати на кожному засіданні Президії директора одного інституту. Однак склад академії нараховує 36 наукових установ, і на це пішло б надто багато часу — тому запроваджено диптих-формат», — прокоментував головуючий, запрошуючи до трибуни першого оратора.

Невдовзі і ми скористаємося нагодою запросити своїх читачів до ґрунтовнішого ознайомлення з двома згаданими науковими доповідями — втім, для цього доведеться дочекатися наступних публікацій. А водночас — надалі відстежуватимемо перебіг підготовки української системи охорони здоров’я (зокрема ланки високоспеціалізованої високотехнологічної медичної допомоги, яку якраз і представляє НАМН України) до медичних наслідків, які цілком передбачувано можуть випливати з геополітичних витівок сучасності та гримас новітньої історії.

Пилип Снєгірьов,
фото та відео автора