КЛИНИКА И ДИАГНОСТИКА СИНДРОМА УДЛИНЕННОГО ИНТЕРВАЛА Q–T

30 грудня 2002
2188
Резюме

Обобщены результаты клинических наблюдений и исследований по диагностике синдрома удлиненного интервала Q–T, представленные в отечественной и зарубежной литературе. Рассматриваются варианты клинического течения заболевания: синкопальный, бессинкопальный, с постоянным удлинением интервала Q–T, генетический дефект без постоянного удлинения интервала Q–T. Также обсуждаются современные методы диагностики синдрома: электрокардиография — стандартная, на фоне нагрузочных проб, холтеровское мониторирование; эхокардиография, магнитокардиография, генетические методы исследования.

КЛІНІКА ТА ДІАГНОСТИКА СИНДРОМУ ПОДОВЖЕНОГО ІНТЕРВАЛУ Q–T

Ватутін Микола Тихонович, Калінкина Н В, Склянна О В

Резюме. Узагальнено результати клінічних спостережень та досліджень з діагностики синдрому подовженого інтервалу Q–T, представлені у вітчизняній та закордонній літературі. Розглядаються варіанти клінічного перебігу захворювання: синкопальний, безсинкопальний, з постійним подовженням інтервалу Q–T, генетичний дефект без постійного подовження інтервалу Q–T. Також обговорюються сучасні методи діагностики синдрому: електрокардіографія — стандартна, на тлі навантаження, холтерівське моніторування; ехокардіографія, магнітокардіографія, генетичні методи дослідження.

Ключові слова:синдром подовженого інтервалу Q–T, пароксизмальна шлуночкова тахікардія типу «пірует» (torsade de pointes), клініка, діагностика

CLINICAL PICTURE AND DIAGNOSIS OF LONG Q–T INTERVAL SYNDROME

Vatutin Nikolay Т, Kalinkina N V, Sklyannaya E V

Summary. In our review we have summarized results of clinical observation and studies of diagnosis of the long Q–T syndrome. Variants of clinical features (with and without syncopal attacks, with and without permanent Q–T prolongation) have been presented. Also current methods of diagnosis of this disease (baseline electrocardiography, exercise testing, electrocardiographic monitoring, echocardiography, magnetocardiography, genetic methods) have been discussed.

Key words: long Q–T interval syndrome, torsade de pointes, clinical picture, diagnosis