Фінансування за новим принципом та медичне обслуговування населення: роз’яснення фахівців

Головні лікарі, бухгалтери та економісти тих закладів первинної медичної допомоги (ПМД), які уклали договори про надання послуг із Національною службою здоров’я України (НСЗУ), на спеціальних тренінгах навчаються, як правильно забезпечити роботу після переходу на нову систему фінансування за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». Методологічна підтримка цього процесу відбувається в рамках спільного проекту Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України зі Світовим банком — «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» та у партнерстві з НСЗУ і Проектом USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я», для чого розроблений тренінг «Фінансово-економічні та юридичні засади господарювання надавача первинної медичної допомоги».

Про тренінг

Під час триденного тренінгу управлінські команди комунальних некомерційних закладів розглядали, як вирішувати юридичні, адміністративні, кадрові та фінансові питання, що виникають в умовах реформування. Зважаючи на високу заінтересованість серед менеджерів охорони здоров’я та обмежений набір учасників, наше видання пропонує ознайомитися з низкою теоретичних і практичних моментів, які обговорювалися на одному з тренінгів, який відбувся 28–30 серпня 2018 р. в місті Дніпрі.

Нормативно-правова база системи охорони здоров’я

У межах цієї публікації розглядаються питання реформування системи фінансування охорони здоров’я та особливості реалізації договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій. Доповіді з цих питань і обговорення проводив Максим Дуда, кандидат економічних наук, старший радник з питань фінансування системи охорони здоров’я Проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я», який почав сесію зі стислого огляду й аналізу нормативно-правової бази системи охорони здоров’я, яка включає:

• Закон України від 19.11.1992 р. № 2801-XII «Основи законодавства про охорону здоров’я».
• Закон України від 16.01.2003 р. № 436-IV «Господарський кодекс України».
• Закон України від 08.07.2010 р. № 2456-VI «Бюджетний кодекс України».
• Закон України від 06.04.2017 р. № 2002-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я».
• Закон України від 19.10.2017 р. № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».
• Закон України від 14.11.2017 р. № 2206-VIII «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості».
• Закон України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України».

На базі цих законів розроблено підзаконні нормативно-правові акти:

• Постанова Кабінету Міністрів України (КМУ) від 27.12.2017 р. № 1101 «Про утворення Національної служби здоров’я України».
• Постанова КМУ від 28.03.2018 р. № 391 «Про затвердження вимог до надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким головними розпорядниками бюджетних коштів укладаються договори про медичне обслуговування населення».
• Постанова КМУ від 25.04.2018 р. № 407 «Про затвердження Порядку реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги на 2018 рік».
• Постанова КМУ від 25.04.2018 р. № 410 «Деякі питання щодо договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій».
• Постанова КМУ від 25.04.2018 р. № 411 «Деякі питання електронної системи охорони здоров’я».

Порядок надання ПМД та формування системи в цілому стосуються створення центрального органу виконавчої влади — НСЗУ і Постанов КМУ «Про затвердження вимог до надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким головними розпорядниками бюджетних коштів укладаються договори про медичне обслуговування населення», «Про затвердження Порядку реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги на 2018 рік»; деякі питання договорів про медичне обслуговування та питання, які пов’язані з функціонуванням електронної системи охорони здоров’я. Також прийнято три накази МОЗ України:

• Наказ МОЗ від 26.01.2018 р. № 148 «Про затвердження Примірного табеля матеріально-технічного оснащення закладів охорони здоров’я та фізичних осіб — підприємців, які надають первинну медичну допомогу».
• Наказ МОЗ від 19.03.2018 р. № 503 «Про затвердження Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, та форми декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу».
• Наказ МОЗ від 19.03.2018 р. № 504 «Про затвердження Порядку надання первинної медичної допомоги».

Закон про державні фінансові гарантії

Під час обговорення Закону «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» часто поставало питання доцільності введення соціального медичного страхування в Україні на зразок того, яке існує в ряді європейських країн. М. Дуда запропонував розглянути європейські статистичні дані, з яких видно, що бюджет охорони здоров’я має 5 основних джерел наповнення:

1. бюджет на охорону здоров’я, який формується за рахунок загальної системи оподаткування (те, що є нині і в Україні);
2. система соціального страхування, тобто певний податок, який має цільове призначення «на систему охорони здоров’я»;
3. плата з кишені, тобто неформальні платежі, які населення добровільно чи в певному порядку сплачує в систему додатково;
4. добровільне медичне страхування;
5. інші джерела фінансування (наприклад кошти міжнародних донорських організацій), які не заборонені чинним законодавством країни.

Данія та Великобританія 84–85% доходів системи охорони здоров’я формують за рахунок загального оподаткування. Водночас такі країни, як Чехія, Люксембург, Хорватія і Франція, більше 65% отримують за рахунок податку, який має цільове призначення «на систему охорони здоров’я». Є країни, де це співвідношення становить 60/30%, і є країни, де переважна більшість фінансування системи відбувається також за рахунок соціального страхування. Відповідно кожна держава, виходячи зі своєї економічної ситуації, рівня доходів населення, традицій та інших чинників, визначає систему формування бюджету охорони здоров’я, яку вважає найбільш прийнятною. Визнати одну з них найкращою неможливо. Деякі розвинені країни, такі як Великобританія, фінансують охорону здоров’я переважно за рахунок загальної системи оподаткування. І те ж саме відбувається в Україні, де громадяни сплачують податки, частина з яких спрямовується на систему охорони здоров’я. М. Дуда відзначає, що на сьогодні ідея створення окремого збору, який би спрямовувався виключно на систему охорони здоров’я, не є доцільною. «За умов, коли частка тіньової економіки країни сягає 50%, цей варіант не спрацьовує. Вочевидь, потрібні докорінні зміни в економіці, які як наслідок змінять механізми формування доходів системи охорони здоров’я. Тому на нинішньому етапі для України найкращим джерелом фінансування системи охорони здоров’я залишається загальна система оподаткування», — зазначив М. Дуда.

Етапи реформування системи фінансування охорони здоров’я

Процес реформування системи охорони здоров’я в Україні умовно можна поділити на два етапи: 1) 2018 р., впродовж якого реалізуються зміни моделі надання та фінансування ПМД і початок пілотних проектів щодо інших видів медичної допомоги і 2) з 2020 р., на який заплановано завершення реформи вторинного рівня. Пілотні проекти в 2018–2019 рр. стосуються окремих, спеціалізованих видів медичної допомоги, реалізуються за рішенням Уряду з відповідним фінансуванням та окремою бюджетною програмою. У 2020 р. всі види медичної допомоги (первинна, вторинна, високоспеціалізована) матимуть фінансування за новою системою. На сьогодні основним пріоритетом є реформування ПМД та підготовка системи (пацієнтів, лікарів та інших надавачів медичних послуг) до подальших перетворень шляхом реалізації пілотних проектів.

Порядок фінансування медичної допомоги

Законом України від 6 квітня 2017 р. № 2002-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я», більш відомим як «Закон про автономізацію», до кінця 2018 р. надається можливість перетворення закладів охорони здоров’я у комунальні некомерційні підприємства (КНП) за спрощеною процедурою з подальшим підписанням договорів з НСЗУ за умови виконання інших необхідних вимог. Ціль НСЗУ — до кінця 2018 р. підписати договори з усіма надавачами ПМД, щоб починаючи з 2019 р. вони перейшли від медичної субвенції на фінансування за договірними відносинами за капітаційною ставкою. Заклади, які досі не уклали договорів із НСЗУ, фінансуються за рахунок медичної субвенції. Але починаючи з 2020 р. всі види медичної допомоги фінансуватимуться в рамках програми медичних гарантій. Законом «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» передбачено різні види фінансування медичної допомоги (капітаційна ставка, оплата за випадок, доплата за якість виконання роботи та інші види оплати), але для ПМД ключовим доходом буде капітаційна ставка.

Фінансове забезпечення надання послуг за програмою медичних гарантій

Керівництво надачів ПМД, які вже уклали договір з НСЗУ, має роз’яснити власникам, що капітаційний дохід, незважаючи на його важливість, — не єдине джерело фінансування надавачів ПМД, навпаки, — необхідно розглядати різні варіанти додаткового доходу. На сьогодні до них належать державний бюджет поза видатками на програму медичних гарантій, місцевий бюджет, цільові фонди, різні програми та інші джерела, не заборонені законодавством. Зокрема медична допомога, яка не включена в програму медичних гарантій, може додатково фінансуватися в рамках програм громадського здоров’я. З державного бюджету поза програмою медичних гарантій фінансуються протиепідемічні заходи, медико-санітарна експертиза, діяльність, пов’язана з проведенням судово-медичної та судово-психіатричної експертизи, інші програми у галузі охорони здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, за переліком, затвердженим КМУ. Також своє фінансування мають права та гарантії у сфері охорони здоров’я, що стосуються медичного обслуговування, забезпечення лікарськими засобами, передбачені іншими законами України для певних категорій осіб, за окремими програмами.

Програма медичних гарантій

Порядок розробки програми медичних гарантій затверджує МОЗ України за погодженням з Міністерством фінансів України. Програма складається відповідно до Порядку розробки Програми медичних гарантій та Методики розрахунку тарифів і коригувальних коефіцієнтів, які будуть складовою частиною програми. Відповідно до законодавства, програма медичних гарантій та тарифи будуть складовою проекту Закону України «Про державний бюджет України на відповідний рік». Цю складову щорічно затверджуватиме Верховна Рада України (ВРУ). Тобто щорічно до 15 вересня КМУ має подати до ВРУ проект державного бюджету на наступний рік, в якому буде, зокрема, перелік державних гарантій і тарифи.

Вимоги до надавача ПМД для укладення договору з НСЗУ

Постановою КМУ від 28.03.2018 р. № 391 визначено вичерпний перелік вимог до надавача ПМД, що є необхідною умовою для укладення договору з НСЗУ:

• Наявність ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, інших дозвільних документів, передбачених законодавством.
• Наявність у надавача необхідної для надання послуг з медичного обслуговування населення (медичних послуг) за договором матеріально-технічної бази відповідно до галузевих стандартів та примірних табелів матеріально-технічного оснащення.
• Наявність умов для медичного обслуговування та вільного доступу до будівель і приміщень надавача медичних послуг осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
• Реєстрація надавача як юридичної особи (крім державної чи комунальної установи) або як фізичної особи — підприємця.
• Відповідність критеріям, встановленим у порядку використання коштів відповідної бюджетної програми.

Критерії і порядок використання коштів

Окремо затверджується порядок використання коштів, в якому можуть бути прописані також критерії для надавачів ПМД. Наразі діє постанова КМУ від 28.03.2018 р. № 283 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання первинної медичної допомоги населенню», яким керуються всі надавачі ПМД. У 2019 р. буде інший порядок, в якому можуть бути визначені інші критерії. Фінансові ресурси, отримані від НСЗУ, розраховуються згідно з кількістю підписаних декларацій, а також ставок та відповідних вікових коефіцієнтів. Ці ресурси не передбачають постатейного використання, а лише зобов’язують забезпечити надання якісної медичної послуги. Як саме витрачати ці ресурси, щоб забезпечити належний рівень ПМД, — це питання надавача та власника, яке має бути відображене у фінансовому плані.

Табель матеріально-технічного оснащення для ПМД

Табель матеріально-технічного оснащення для ПМД визначений окремим Наказом МОЗ від 26.01.2018 р. № 148 і складається з трьох списків: основного, додаткового й обладнання для телемедицини. За умови повного оснащення (комплектності та відповідності до потреб) основного списку, має бути укомплектований додатковий список, який також містить перелік обладнання, устаткування та засобів, а за ним — список з телемедицини.

Договір про медичне обслуговування населення

Постанова КМУ від 25.04.2018 р. № 410 визначає основні етапи укладення за програмою медичних гарантій. Відповідно до цієї постанови НСЗУ спочатку робить оголошення про заінтересованість в укладенні договору з надавачами медичної допомоги; потім надавач у порядку, визначеному НСЗУ, подає заяви і додатки до них; після отримання та опрацювання документів НСЗУ має винести рішення і відповісти або повідомленням про намір укласти договір (протягом 30 календарних днів), або пропозицією щодо виправлення невідповідностей (до кінця строку подачі заяв), або залишити заяву без розгляду, якщо її подано після закінчення строку. На жаль, після отримання пропозиції щодо виправлень не всі подавці вкладаються в терміни їх виконання. Тому має сенс подавати заявки і додатки заздалегідь, розраховуючи на ймовірність потреби в їх доопрацюванні. Після укладення договору між надавачем ПМД і НСЗУ відповідний надавач вважається таким, що вступає в договірні відносини з НСЗУ.

Типова форма договору містить розділи про умови, порядок і строки оплати медичних послуг згідно з тарифом та ціну договору. Фінансування ПМД за цим договором має певні преференції, яких немає в інших надавачів медичної допомоги. Наприклад, надавачам ПМД оплата здійснюється авансом. Послідовність дій: надавач ПМД подає звіт відповідно до кількості підписаних декларацій з лікарями і надає рахунок до системи НСЗУ до 5 числа звітного періоду, після чого отримує оплату. Надавачі інших видів медичної допомоги подають звіт протягом 5 календарних днів після закінчення звітного періоду. Оплата відбувається відповідно до тарифів та застосовуваних коригувальних коефіцієнтів упродовж 10 календарних днів з дати подання звіту до системи на той рахунок, який зазначено в договорі. Відкрити рахунок дозволяється у будь-якому банку.

Порядок надання ПМД

Надання ПМД регулюється окремим Наказом МОЗ України від 19.03.2018 р. № 503 та № 504. Пацієнт або його законний представник та лікар укладають декларацію про вибір лікаря, який за бажанням або потребою може бути змінено, для чого достатньо підписати декларацію з іншим лікарем. Підписання декларації може бути здійснене або самостійно, під час звернення до лікаря, або у віддаленому режимі, використовуючи електронний підпис (цей механізм перебуває на стадії розробки). Зі свого боку, лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта (наприклад, якщо той систематично не виконує медичні приписи), про що необхідно сповістити пацієнта протягом 10 календарних днів. Невідкладна допомога надається під час прийому (відповідно до режиму роботи) або виклику бригади екстреної (швидкої) допомоги.

Дія декларації припиняється в разі:

• вибору іншого лікаря;
• подання заяви про її припинення;
• припинення юридичної особи/фізичної особи — підприємця;
• анулювання ліцензії;
• припинення господарської діяльності;
• припинення трудових відносин з лікарем;
• звинувачувального вироку суду щодо лікаря;
• відмови лікаря у веденні пацієнта;
• смерті лікаря;
• досягненні 18-річного віку пацієнтом, який обслуговувався у педіатра;
• смерті пацієнта.

Звіт у НСЗУ має містити точну кількість підписаних декларацій.

Найчастіше запитання, яке виникає у надавачів ПМД, стосується максимальної кількості декларацій, які можна підписати. Відповідь на це запитання — в порядку, прийнятому Наказом МОЗ України від 19.03.2018 р. № 504, де оптимальний обсяг практики ПМД для сімейного лікаря визначено на рівні 1800 осіб, для терапевта — 2000 осіб, для педіатра — 900 осіб. «Якщо у лікаря підписано 2500–3000 декларацій, то і якість медичних послуг при цьому буде занадто низькою. Як підтверджує досвід і міжнародні розрахунки, кількість прикріпленого населення і кількість підписаних декларацій — це різні категорії, оскільки після підписання декларації з надавачем ПМД кількість звернень зростає на 15%», — зазначив М. Дуда.

Окремі важливі положення Порядку надання ПМД

• Надавач ПДМ організовує забезпечення пацієнтів медичними послугами, у тому числі — лабораторними та інструментальними діагностичними дослідженнями (згідно із затвердженим у Порядку переліком).
• Можливі зміни. Пацієнт повинен бути поінформований про: зміну адреси надання ПМД; припинення діяльності надавача; припинення трудових відносин з лікарем; зміну режиму роботи надавача; тимчасову відсутність лікаря; зміни засобів телекомунікації для запису на прийом; призупинення дії Декларації (припинення договору до моменту укладення нового). Інформація має бути надана на веб-сайті закладу або безпосередньо в місці надання ПМД, або індивідуальним повідомленням по телефону, номер якого зазначений у декларації, підписаній з пацієнтом.
• Інформація про режим роботи і графік має бути розміщена безпосередньо на місці надання ПМД. В Наказі МОЗ від 19.03.2018 р. № 504, в Порядку надання ПМД зазначено, що ПМД надається під час особистого прийому (годин прийому лікаря), безперервно відповідно до режиму роботи надавача ПМД, визначеного самостійно або за погодженням із власником. Про зміни в режимі роботи надавач повинен повідомити пацієнтів завчасно; про тимчасову відсутність лікаря — не пізніше як за тиждень до відсутності/не пізніше першого дня відсутності. Наприклад, про заплановану відпустку лікаря пацієнтам мають повідомити за тиждень, а в ситуації з незапланованою відсутністю (наприклад лікарняний лист) — з першого дня відсутності. Інформування здійснюється вже зазначеними засобами: в місці надання ПМД, на сайті надавача чи індивідуальним повідомленням пацієнта.
• Черговий кабінет може бути влаштований самостійно чи спільно з іншими надавачами ПМД. Його функція — обслуговування пацієнтів поза годинами прийому і надання ПМД у вихідні, святкові та неробочі дні. Режим роботи чергового кабінету визначає надавач ПМД допомоги, враховуючи особливості своїх пацієнтів і системи. Наприклад, у курортних регіонах залежно від сезону графік роботи чергового кабінету може бути подовжено чи скорочено. Подібним чином визначається тривалість роботи чергових кабінетів сільських амбулаторій та будь-якої іншої місцевості у вихідні дні. Усі подібні нюанси мають бути відображені у договорі з НСЗУ. Зокрема щодо доплат лікарям за обслуговування пацієнтів у невідкладний станах, змінного графіку роботи, нічних чергувань тощо. У разі необхідності, коли ситуація виходить за межі посадової інструкції, лікар загальної практики/сімейної медицини повинен викликати бригаду невідкладної допомоги у черговий кабінет.
• Перелік медичних послуг. Порядком надання ПМД, що міститься в Наказі МОЗ України від 19.03.2018 р. № 504, визначено окремий перелік з усього комплексу медичних послуг, які оплачуються за рахунок капітаційної ставки. Він складається з 17 пунктів:
  1. Динамічне спостереження за станом здоров’я пацієнтів.
  2. Проведення діагностики та лікування найпоширеніших хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (у період вагітності) станів.
  3. Динамічне спостереження пацієнтів за пацієнтами із діагностованими хронічними захворюваннями.
  4. Надання невідкладної медичної допомоги, якщо це сталося під час прийому пацієнта лікарем.
  5. Направлення пацієнтів для надання їм вторинної (спеціалізованої) чи третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.
  6. Динамічне спостереження за станом здоров’я пацієнтів.
  7. Взаємодія з надавачами вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.
  8. Проведення профілактичних втручань.
  9. Надання консультативної допомоги.
  10. Динамічне спостереження за неускладненою вагітністю.
  11. Здійснення медичного спостереження за здоровою дитиною.
  12. Надання окремих послуг паліативної допомоги пацієнтам усіх вікових категорій.
  13. Направлення пацієнтів відповідно до медичних показань для надання їм паліативної допомоги в обсязі, що виходить за межі ПМД.
  14. Призначення лікарських засобів та медичних виробів, технічних засобів медичної реабілітації.
  15. Ведення первинної облікової документації, оформлення довідок, листків непрацездатності та направлень для проходження медико-соціальної експертизи, а також лікарського свідоцтва про смерть.
  16. Взаємодія із соціальними службами.
  17. Взаємодія із суб’єктами системи громадського здоров’я.

Лікар має пам’ятати, що всі зазначені послуги мають бути надані абсолютно безкоштовно.

Перелік медичних втручань для груп пацієнтів із підвищеним ризиком також повністю оплачується за рахунок капітаційної ставки. До нього входять такі нозології:

• артеріальна гіпертензія та різні серцево-судинні захворювання;
• цукровий діабет;
• ВІЛ;
• туберкульоз;
• рак молочної залози;
• колоректальний рак;
• рак передміхурової залози.

Для кожної з наведених нозологій визначено групи пацієнтів (фактори ризику та вікова група), методи виявлення та періодичність обстеження. Наприклад, факторами ризику для ВІЛ є незахищені статеві контакти з людьми, які живуть із ВІЛ; споживання ін’єкційних наркотиків; гомосексуальні контакти; надання сексуальних послуг за плату. Пацієнтам вікової групи 14+ за наявності хоча б одного з названих факторів ризику доцільно запропонувати виконання швидкого тесту на ВІЛ і повторювати тестування щороку.

Перелік лабораторних та інструментальних досліджень, які покриваються капітаційною ставкою

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою.
2. Загальний аналіз сечі.
3. Глюкоза крові.
4. Загальний холестерин.
5. Вимірювання артеріального тиску.
6. Електрокардіограма.
7. Вимірювання маси тіла, зросту, окружності талії.
8. Швидкі тести на вагітність, тропоніни, ВІЛ, вірусні гепатити.

Оплата медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій

Весь комплекс медичних послуг можна розглядати як дві великі групи: 1) включені до програми медичних гарантій і 2) ті, що не входять до цієї програми. Забороняється вимагати від пацієнтів винагороду в будь-якій формі за медичні послуги та лікарські засоби, зазначені в гарантованому пакеті. У разі порушення цієї умови НСЗУ розриватиме договори з надавачами ПМД, якщо будуть випадки вимагання від пацієнта оплати за те, що включено в програму медичних гарантій.

Капітаційна ставка для надавачів ПМД складається з тарифів та коригувальних коефіцієнтів (вікових та гірського). Законодавством визначено, що тарифи і коригувальні коефіцієнти єдині для всієї території України.

Послуги, які не входять до програми медичних гарантій, залежно від надавача можна поділити на дві групи: 1) ті, що надаються закладами охорони здоров’я державної та комунальної власності й 2) ті, що надаються приватними закладами. Приватні заклади, які уклали договір з НСЗУ, можуть надавати платні послуги без обмежень, якщо ті не входять до програми медичних гарантій. Заклади комунальної та державної форми власності, які уклали договір з НСЗУ, також можуть надавати платні послуги, якщо ті не входять до програми медичних гарантій, але їх обсяг не має становити більше 20% обсягу всіх наданих послуг. Ця норма має строкову дію — до 31 грудня 2024 р.

Реалізація державних гарантій медичного обслуговування населення для ПМД на 2018 р.

Постанова КМУ від 25.04.2018 р. № 407 стосується виключно періоду 2018 р., на 2019 р. буде прийнято іншу постанову. Ця постанова визначає, що «зелений список» — це перелік пацієнтів, які підписали декларації про вибір лікаря ПМД; а «червоний список» — це неперсоніфікована умовна кількість пацієнтів комунального закладу охорони здоров’я, розрахована відповідно до пункту 9 Порядку Реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення. При розрахунку капітаційної ставки до «зеленого списку» (370 грн./рік/1 пацієнта) застосовуються коригувальні (віковий та гірський) коефіцієнти, а до «червоного списку» (240 грн./рік/1 пацієнта) — ні. До «зеленого списку» застосовуються 5 вікових коефіцієнтів: 1) від 0 до 5 років — 4; 2) від 6 до 17 років — 2,2; 3) від 18 до 39 років — 1; 4) від 40 до 64 років — 1,2; 5) ≥65 років — 2. Гірський коефіцієнт, який визначається місцем знаходження надавача ПМД, — 1,25. Є суттєва преференція для тих надавачів ПМД, які підписують декларації з пацієнтами із чужого «червоного списку». Відповідно, ті надавачі, які не квапляться з укладенням декларації чи ще не перетворилися на КНП, фактично втрачають/недоотримують ресурси.

Значення тренінгу для менеджерів охорони здоров’я

Під час тренінгу «Фінансово-економічні та юридичні засади господарювання надавача первинної медичної допомоги» менеджери закладів охорони здоров’я мали змогу навчитися ефективно використовувати управлінські інструменти. Крім структурованого викладу матеріалу, що його здійснювали тренери-консультанти, кожна сесія супроводжувалася коментарями, відповідями та обміном думками між управлінськими командами.

До кінця поточного року заплановано провести ще низку тренінгів: у вересні–листопаді 2018 р. у Львові, Полтаві та Вінниці управлінські команди закладів ПМД, що першими підписали договори із НСЗУ, матимуть нагоду пройти навчання та попрактикуватися у фінансово-економічних та юридичних аспектах господарювання. Тренінги розраховані на команди у складі 2–3 фахівців від закладу: головний лікар, представник власника закладу, економіст/заступник головного лікаря/завідувач кадрами. В одному тренінгу можуть взяти участь команди із 10 медичних закладів.

У наступних публікаціях за матеріалами тренінгу буде розглянуто теми правового регулювання планування діяльності закладів охорони здоров’я у формі КНП та особливості звітності про їх діяльність.

Олександр Гузій,
фото автора