Український Медичний Часопис
Издательство МОРИОН АПТЕКА online Компендиум Клиническая онкология Работа в медицине и фармации
Меню
  • Головна
  • Новини
  • Публікації
  • Свіжий номер
  • Архів
  • Фахові заходи
  • БПР
  • Протоколи та настанови
  • Інформація про видання
  • Вимоги до авторів
  • Автори
  • Організації
  • Рубрики
    Назад
    • Академія — дистанційна освіта on-line
    • Актуально
    • Без рубрики
    • Випадок з практики
    • Доказова медицина
    • Історія медицини
    • Клінічні випробування
    • Лікарю-практику
    • Медична етика
    • Медичне право
    • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
    • На стику спеціальностей
    • Належна клінічна практика
    • Наукові дискусії
    • Організація охорони здоров'я
    • Оригінальні дослідження
    • Події та коментарі
    • Редакційна інформація
    • Рецензії
    • Стандарти та протоколи
    • Фармакоекономіка
    • Фахові заходи
  • Спеціальності
    Назад
    • Акушерство та гінекологія
    • Алергологія та пульмонологія
    • Ангіологія
    • Андрология
    • Анестезіологія та інтенсивна терапія
    • Викладачі
    • Гастроентерологія
    • Генетична та регенеративна медицина
    • Дерматологія та венерологія
    • Ендокринологія
    • Епідеміологія
    • Імунологія
    • Інструментальна діагностика
    • Інфекційні хвороби
    • Кардіологія, ревматологія
    • Кардіохірургія
    • Медицина невідкладних станів
    • Медичне право
    • Мікробіологія
    • Наркологія
    • Невідкладна допомога
    • Неврологія та психіатрія
    • Нейрофізіологія
    • Нейрохірургія
    • Неонатологія
    • Нефрологія та урологія
    • Онкологія, гематологія
    • Організація охорони здоров'я
    • Ортопедія та травматологія
    • Оториноларингологія
    • Офтальмологія
    • Педіатрія
    • Променева діагностика
    • Профілактична медицина
    • Радіаційна медицина, радіологія
    • Реабілітація
    • Реанімація
    • Сімейна медицина
    • Стоматологія
    • Терапія, загальна практика
    • Трансфузіологія
    • Фармакоекономіка
    • Фармакологія
    • Флебология
    • Фтизіатрія
    • Фтізіатрія
    • Функціональна діагностика
    • Хірургія
  • English
  • Рус/Укр
Український Медичний Часопис
Знайти...
  • Рубрики
  • Спеціальності
  • Академія — дистанційна освіта on-line
  • Актуально
  • Без рубрики
  • Випадок з практики
  • Доказова медицина
  • Історія медицини
  • Клінічні випробування
  • Лікарю-практику
  • Медична етика
  • Медичне право
  • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
  • На стику спеціальностей
  • Належна клінічна практика
  • Наукові дискусії
  • Організація охорони здоров'я
  • Оригінальні дослідження
  • Події та коментарі
  • Редакційна інформація
  • Рецензії
  • Стандарти та протоколи
  • Фармакоекономіка
  • Фахові заходи
  • Акушерство та гінекологія
  • Алергологія та пульмонологія
  • Ангіологія
  • Андрология
  • Анестезіологія та інтенсивна терапія
  • Викладачі
  • Гастроентерологія
  • Генетична та регенеративна медицина
  • Дерматологія та венерологія
  • Ендокринологія
  • Епідеміологія
  • Імунологія
  • Інструментальна діагностика
  • Інфекційні хвороби
  • Кардіологія, ревматологія
  • Кардіохірургія
  • Медицина невідкладних станів
  • Медичне право
  • Мікробіологія
  • Наркологія
  • Невідкладна допомога
  • Неврологія та психіатрія
  • Нейрофізіологія
  • Нейрохірургія
  • Неонатологія
  • Нефрологія та урологія
  • Онкологія, гематологія
  • Організація охорони здоров'я
  • Ортопедія та травматологія
  • Оториноларингологія
  • Офтальмологія
  • Педіатрія
  • Променева діагностика
  • Профілактична медицина
  • Радіаційна медицина, радіологія
  • Реабілітація
  • Реанімація
  • Сімейна медицина
  • Стоматологія
  • Терапія, загальна практика
  • Трансфузіологія
  • Фармакоекономіка
  • Фармакологія
  • Флебология
  • Фтизіатрія
  • Фтізіатрія
  • Функціональна діагностика
  • Хірургія
Номер 1-2 (147-148) – I/IV 2022
  • Всі новини
2018-05-31 :
  • Лікарю-практику

Кровоизлияние в мозг. Лечение эндоваскулярное — лучшее решение проблемы!

Осадчий А.И.

  • Редакция «Украинского медицинского журнала»

Резюме. Анализируются причины развития церебрального вазоспазма при кровоизлиянии в головной мозг и эффективность баллонной ангиопластики

Введение

Церебральный вазоспазм остается основной причиной заболеваемости и смертности после субарахноидального кровоизлияния головного мозга (СКГМ). После кровоизлияния в головной мозг церебральный вазоспазм отмечают с частотой 50–90%. Его развитие, как правило обратимое, следует за клиникой геморрагического инсульта спустя несколько дней, приводя к стойкой ишемии соответствующих участков мозга. Тяжесть церебральной ишемии обусловлена главным образом выраженностью вазоспазма. Считается, что главным модератором вазоспазма выступает патогенный очаг в районе развившейся гематомы. Раздражение артерии, находящейся в зоне кровоизлияния, образовавшимися сгустками, сформированными в зоне геморрагического очага, — главное звено патогенеза вазоспазма. Устранение возникшего вазоспазма играет важную роль в исходе лечения при геморрагическом инсульте, а также значительно снижает госпитальную летальность. Соответственно, важно оставаться бдительным в течение как минимум 2 нед после СКГМ, чтобы предотвратить отсроченную церебральную ишемию.

Минимизировать ишемию, сохранить адекватные условия кровотока по мозговым артериям и в конечном счете — устранить угрозу развития инфаркта мозга — главная задача для невролога. На сегодня применяют два разных метода восстановления нарушенной перфузии ишемизированной зоны: баллонная ангиопластика или фармакологическое расширение сосудов. Однако вазоспазм часто не поддается лечению. Более того, многие пациенты не переносят комбинации индуцированной гипертензии, гиперволемии и гемодилюции, которая называется терапией «тройной НЕ», обычно из-за развития сердечно-легочных осложнений, включая ишемию миокарда, застойную сердечную недостаточность и отек легких. Таким образом, внутриартериальная баллонная ангиопластика при тяжелом рефрактерном церебральном вазоспазме может рассматриваться как лучшая альтернатива для преодоления возникших проблем.

Цель этого исследования — проанализировать заболеваемость и результаты эндоваскулярного лечения при церебральном вазоспазме, сравнив его с фармакологической дилатацией. Работа выполнена под руководством Парк Юн-Сун из отделения нейрохирургии, Школа медицины, Институт медицинских наук Вонкванга, Университет Вонкванга, Иксан, Корея (Eun-Sung Park, Department of Neurosurgery, School of Medicine, Institute of Wonkwang Medical Science, Wonkwang University, Iksan, Korea). Результаты исследования опубликованы в журнале «Цереброваскулярная и эндоваскулярная нейрохирургия» («The Journal of Cerebrovascular and Endovascular Neurosurgery») в сентябре 2017 г.

Объект и методы исследования

Ретроспективно проанализированы данные лечения 233 пациентов, поступивших в Институт с диагнозом СКГМ в результате разрыва аневризмы. У 27 (11,6%) пациентов СКГМ развилась клиника выраженного нарушения перфузии мозга в связи с тяжелым вазоспазмом, потребовавшим эндоваскулярной терапии. Клиническая картина вазоспазма развилась в среднем через 5,3 дня после СКГМ. Всего у 27 пациентов выполнено 46 эндоваскулярных процедур. Интраартериальную инфузию нимодипина (средняя доза — 2,47 мг) или никардипина (средняя доза — 3,78 мг) выполняли 44 раза всем пациентам. Двоим из них в связи с продолжающейся вазоспастической ишемией проведена баллонная ангиопластика. Эндоваскулярную терапию проводили один раз у 18 (66,7%) , 2 раза — у 4 (14,8%) и ≥3 раз — у 5 (18,5%) пациентов. Как сообщают авторы, лечебная тактика была оправдана: улучшение наблюдалось у 14 (51,9%) пациентов. Краниотомию проводили у 4 (14,8%). Летальность составила 11,1% в основном из-за развившихся немозговых осложнений. При этом летальных исходов от баллонной ангиопластики не отмечено. Баллонная ангиопластика превосходила химическую ангиопластику по эффективности лечения вазоспазма, а также сопровождалась длительным сохранением достигнутого результата, как подчеркивают авторы.

Авторы делают выводы:

  • Эндоваскулярное вмешательство может сыграть важную роль при наличии тяжелого вазоспазма и сохранения высокого риска развития инфаркта мозга и смерти.
  • Эндоваскулярная ангиопластика при церебральном вазоспазме безопасна, сопровождается низкой частотой осложнений, при этом позволяет эффективно устранить угрожающий жизни вазоспазм.
  • Eun-Sung Park, Dae-Won Kim, Sung-Don Kang (2017) Endovascular treatment of symptomatic vasospasm after aneurysmal subarachnoid hemorrhage: a three-year experience. J. Cerebrovasc. Endovasc. Neurosurg., 9 (3): 155–161.

Александр Осадчий

Коментарі
Без коментарів » Додати свій
Залишити коментар

Якщо ви помітили помилку, виділіть текст з помилкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це.
Ключові слова:
вазоспазм, геморрагический инсульт, заболеваемость, смертность, субарахноидальное кровоизлияние, эндоваскулярная операция
Спеціальності:
Ангіологія, Неврологія та психіатрія, Терапія, загальна практика
Перегляди: 12198
Украинский медицинский журнал

Видавництво «Моріон»
Редакція і видавництво: 02140, г. Київ, просп. Бажана 10А
Тел : +380 (44) 585-97-10

Спеціалізоване медичне онлайн-видання для лікарів, молодих фармацевтів, студентів медичних і фармацевтичних вишів.
Обмеження відповідальності

Издательство МОРИОНmorion.ua АПТЕКА onlineapteka.ua Компендиум — справочник лекарств №1compendium.com.ua