Підсумки Європейського тижня імунізації

Європейський тиждень імунізації 2018 в Україні завершився першим громадським форумом, який зібрав навколо теми вакцинації представників влади, міжнародних організацій, активістів, громадські об’єднання, батьківські спільноти і студентство. Учасники форуму обговорили роль недержавних організацій та їхній вплив на політику в медицині та освіті. Лідери громадського сектору, серед яких благодійні фонди «Пацієнти України», «Таблеточки», «Крила надії», кампанія #пуститевреанимацию представили надихаючий досвід впровадження соціально важливих змін.

Охоплення вакцинацією

Однією з нагальних змін, яких потребує Україна сьогодні, залишається підвищення рівня охоплення вакцинацією. Попри те, що рівень імунізації в країні поступово зростає, рівень вакцинації від деяких захворювань все ще становить менше 60% при рекомендованому рівні понад 95%. Такий низький рівень охоплення імунізацією не може гарантувати надійного захисту населення від інфекційних хвороб.

«Я бачу громадянське суспільство близьким партнером Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, з яким ми можемо працювати і спільно впроваджувати такі необхідні зміни у сфері охорони здоров’я загалом і в питанні вакцинації зокрема. Вакцинація — єдиний спосіб запобігти інфекційним захворюванням, зберегти життя і здоров’я. Ми розраховуємо на підтримку громадського сектору у справі підвищення довіри до вакцинації», — сказала в.о. міністра охорони здоров’я доктор Уляна Супрун.

Роль громадського сектору

В Дитячому фонді ООН (ЮНІСЕФ) в Україні упевнені, що підтримка імунізації громадським сектором могла би підвищити довіру до вакцинації як до найефективнішого та найбезпечнішого медичного втручання, що рятує мільйони життів щороку.

«У ЮНІСЕФ ми дуже цінуємо співпрацю з громадським сектором, чия участь прискорює позитивні зрушення, тому залучення та підтримка громадянського суспільства та неурядових організацій є одним із наших глобальних пріоритетів. Упевнені, що громадянське суспільство може бути нашим сильним союзником в популяризації вакцинації», — сказала Лора Біл, заступник голови Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

«В Україні криза довіри між людьми і тим більше довіри до влади, — відзначив Роман Ващук, Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні. — У такій ситуації роль неурядових організацій, тобто горизонтального спілкування між людьми, дуже важлива, бо вона заповнює той брак довіри, який панує щодо офіційних структур. І просто об’єктивно — коли ви — за вакцинацію, ваші діти здорові, вони є живим доказом того, що вакцинація корисна і безпечна, то саме ви можете найбільш переконливо донести це вашим сусідам у селі, місті, громаді. І роблячи це, ви відбудовуєте структуру суспільної довіри, яка з часом відновиться і внаслідок позитивних починань влади».

Заступник міністра охорони здоров’я Ольга Стефанишина, яка пройшла шлях від громадського активіста і виконавчого директора Благодійного фонду «Пацієнти України», поділилася власним досвідом впровадження змін: «У нашого благодійного фонду була мета — зробити лікування доступним для пацієнтів. І якщо раніше на шляху до цієї мети треба було протистояти міністерству, то тепер відкрилося вікно можливостей для співпраці громадського сектору і міністерства. І я можу з впевненістю говорити про це. Після Революції Гідності ми придумали реформу державних закупівель ліків і вакцин, що було однією з найболючіших точок МОЗ України. Я пройшла всі етапи цієї реформи як активіст, а зараз у мене є можливіcть реалізовувати її вже всередині міністерства».

Громадська діячка і співініціаторка кампанії #пуститевреанимацию Анастасія Леухіна наголосила на важливості співпраці для втілення соціально значущих перетворень, як, наприклад, запровадження безперешкодного доступу відвідувачів до пацієнтів інтенсивної терапії.

«Це був один із тих рідкісних випадків, коли ми не просто створили громадський тиск, а довели його до конкретного результату і до формалізованого інституційного рішення. Мені здається, що це був дуже успішний кейс вибудови тристоронньої міжсекторної співпраці між громадськими організаціями і громадянами, бізнесом і органами влади. Ми дійсно об’єдналися і завдяки цьому нам це вдалося. Поодинці це було б набагато довше і набагато складніше», —вважає А. Леухіна.

Учасники форуму підтверджують — питання вакцинації стосуються кожного.

«На перший погляд здається, що наша організація не пов’язана з вакцинацією ніяк, — каже президент Благодійного фонду «Крила надії» Наталія Ліпська. — Але мій власний досвід як мами дитини, яка мала серйозні проблеми після народження, і наш досвід співпраці з пацієнтами з рідкісними (орфанними) захворюваннями каже, що вакцинація — це спосіб захисту слабкої дитини. Ми часто чуємо тезу, що моя дитина хвора, її не можна вакцинувати — навпаки — якщо ваша дитина хвора і ослаблена, ваша дитина має ризик захворіти першою, вона ризикує захворіти серйозніше, і ризик загинути у неї вдвічі серйозніший».

«Важливо пам’ятати, що є дії, які стосуються лише однієї конкретної людини, а є дії, що мають вплив на всіх навколо. Коли ваша дитина опиняється під загрозою хвороби через рішення інших батьків не вакцинувати своїх дітей, це неправильно. Ми мусимо вийти із середньовіччя і увійти у ХХІ сторіччя, де питання щодо вакцинації вирішує доказова медицина, де ми не думаємо лише про себе, а піклуємося про національну безпеку і наше суспільство. І коли ми будемо так думати, у нас буде потрібний рівень вакцинації», — підсумувала доктор У. Супрун.

Захід організовано Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та громадською організацією «ВакциНація» за підтримки МОЗ України.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами moz.gov.ua