Підвищення якості життя — пріоритет взаємодії науки, виробництва і практичної медицини

25 травня 2011
574
Резюме

Ефективність такої взаємодії продеманстровано на прикладі співпраці ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України та Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України.

Підвищення якості життя — пріоритет взаємодії науки, виробництва і практичної медицини23 травня 2011 р. в інформаційному агентстві «Укрінформ» відбувся круглий стіл на тему «Наука і виробництво України», присвячений завершенню тижня науки в Україні. У засіданні взяли участь директор Державної установи «Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України» (Інститут), член-кореспондент Національної академії медичних наук України Георгій Гайко; вчений секретар, завідувач відділу реабілітації Інституту, професор Ірина Рой; завідувач відділу виробництва Інституту Анатолій Костюк; директор Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля Національної академії наук України, академік Національної академії наук України Микола Новіков, заступник директора Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона Національної академії наук України, академік Костянтин Ющенко.

Георгій ГайкоЯк розповів Георгій Гайко, Інститут — один із провідних центрів України в галузі травматології та ортопедії. Установою розроблено низку пріоритетних наукових проблем, які мають велике значення для розвитку вітчизняної травматології та ортопедії. Серед досягнень Інституту — вперше у країні опрацьована методика оперативного втручання при вродженому звиху стегна та дисплазії кульшового суглоба, запропоновані ефективні методи профілактики та лікування вроджених і набутих деформацій, порушень функцій опорно-рухового апарату в новонароджених і дітей. Розроблено антибактеріальний та функціональний методи лікування хворих на кістково-суглобовий туберкульоз. Запропоновано методику остеосинтезу переломів довгих кісток за допомогою металевих фіксаторів і кісткових трансплантатів, створено систему стабільно-функціонального остеосинтезу, науково обґрунтовано концепцію перебігу процесів репаративної регенерації кісткової тканини при переломах кісток та несправжніх суглобів. Вперше в країні впроваджена сучасна технологія ендопротезування великих суглобів, розроблений та набув широкого застосування у практиці метод комплексного хірургічного лікування неспецифічного (ревматоїдного) поліартриту. Впроваджено комплекс лікувальних та організаційних заходів щодо лікування хворих на кістково-гнійну інфекцію — остеомієліт. Розроблено методику профілактики та лікування сколіозу, успішно застосовуються мікрохірургічні методи лікування хворих із тяжкими наслідками травм при ураженні периферичних нервів, пересадка м’язів і суглобів на судинній ніжці.

На сучасному етапі наукова діяльність Інституту спрямована на:

  • розробку методів ранньої діагностики та лікування дегенеративно-дистрофічних уражень і диспластичних захворювань суглобів у віковому аспекті, ендопротезування суглобів;
  • розробку методів профілактики і лікування гнійних уражень кісток і суглобів;
  • вивчення медико-соціальних аспектів травм опорно-рухового апарату та їх наслідків, оптимізацію перебігу репаративного остеогенезу, удосконалення остеосинтезу при переломах кісток;
  • розробку методів лікування хворих із наслідками тяжких травм кінцівок;
  • розробку методів діагностики, лікування та реабілітації хворих з ураженнями і захворюваннями хребта;
  • вроджені та набуті захворювання опорно-­рухового апарату у дітей.

В Інституті працюють понад 650 співробітників, серед яких 134 науковці, в тому числі 25 докторів (1 член-кореспондент, 10 професорів) і 36 кандидатів наук, за розділом «клініка» працює 71 лікар (1 доктор та 12 кандидатів медичних наук), 58 співробітників мають вищу лікарську категорію, 12 — заслужені лікарі України.

Лабораторно-експериментальну на­укову базу Інституту становлять відділи рентгенології, патоморфології з експериментально-біологічним відділенням (віварієм), науково-організаційний методичний, патентно-ліцензійний, лабораторії функціо­нальної діагностики, імунології, біохімії, мікробіології та хіміотерапії, нейро­ортопедії та проблем болю, центр по забору та зберіганню трупних тканин.

Клінічну наукову базу Інституту становлять відділи:

  • кістково-гнійної хірургії;
  • травматології та ортопедії дорослих;
  • захворювань суглобів у дорослих;
  • травматології та ортопедії дитячого віку;
  • хірургії хребта з республіканським спінальним (нейрохірургічним) центром;
  • захворювань суглобів у дітей та підлітків;
  • патології стопи та складного протезування;
  • мікрохірургії та реконструктивно-відновної хірургії верхньої кінцівки;
  • спортивної та балетної травми;
  • реабілітації з групою мануальної терапії.

В Інституті, що має клінічну базу на 400 ліжок, щороку лікуються понад 4500 хворих, яким виконують понад 3000 складних реконструктивно-відновних операцій.

У поліклінічному відділенні щорічно надається кваліфікована консультативна допомога понад 30 тис. хворих, ? з них — пацієнти з дегенеративно-дистрофічними ураженнями суглобів, які потребують ендопротезування.

Така специфіка лікувальної діяльності Інституту потребує достатнього забезпечення відповідною медичною технікою та інструментарієм. З цією метою на базі закладу ще у 70-ті роки ХХ ст. створено науково-виробничий комплекс, який працює над розробкою, виготовленням та впровадженням у медичну практику різноманітного ортопедичного обладнання.

Так, плідна співпраця на базі цього комплексу із Інститутом електрозварювання імені Є.О. Патона Національної академії наук України дозволила розробити сучасні моделі ендопротезів, які мають підвищити ефективність лікування за рахунок кращого вторинного вростання кісткової тканини та майже вдвічі здешевити процедуру ендопротезування. На цьому етапі моделі, які не мають аналогів у світі, проходять клінічні випробування на базі Інституту. Потреба в їх застосуванні — до 50 тис. штучних суглобів на рік. На сьогодні Інститутом здійснюється закупівля ендопротезів закордонного виробництва і щорічне ендопротезування лише 5 тис. пацієнтів із патологією суглобів.

Г. Гайко висловив сподівання на фінансову підтримку держави у справі закупівель ендопротезів для малозабезпечених хворих та відзначив актуальність і новизну напрацювань, отриманих завдяки співпраці з Інститутом надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля. Так, найближчим часом з’явиться можливість застосовувати у головках ендопротезів матеріали з найкращою парою тертя: кераміка — кераміка, метал — кераміка.

Ірина Рой зазначила, що 60% успіху у справі ендопротезування великих суглобів залежить від дотримання послідовної реабілітації пацієнтів. Інститут запропонував чотирирівневу систему реабілітації хворих ортопедично-травматологічного профілю, яка здійснюється на поліклінічному й стаціо­нарному етапі, у реабілітаційному відділенні та на санаторно-курортному етапі. Нині Інститут — єдиний медичний заклад, який має реабілітаційне відділення цього напрямку і знаходить можливості для направлення прооперованих пацієнтів до відповідних санаторіїв з медичним персоналом, що має досвід проведення реабілітаційних заходів. Найближчим часом планується створення на базі Інституту завершеної системи реабілітаційної служби.

Костянтин ЮщенкоКостянтин Ющенко поінформував, що унікальність штучного ендопротезу, створеного спільно з Інститутом, полягає у мікроплазмовому напиленні з біосумісного матеріалу, яке наноситься на титановий суглоб і має дуже високу пористість. «Пористість — це часткове ноу-хау нашої розробки, завдяки чому забезпечується зрощування живої тканини з металевою частиною. Це вже новий клас і новий підхід до вирішення цієї проблеми», — підкреслив заступник директора Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона.

Микола НовіковАнатолій Костюк на початку доповіді про успіхи Інституту у лікуванні пацієнтів із політравмою нагадав, що Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 2 березня 2010 р. прийнято резолюцію, якою проголошено 2011–2020 рр. Десятиліттям дій з безпеки дорожнього руху. За оцінками міжнародних експертів, у разі невжиття термінових заходів до 2020 р. аварії на дорогах стануть головною причиною смертності у світі. За рівнем смертності від дорожньо-транспортних подій Україна посідає 5-те місце в Європі. За офіційною статистикою, торік в аваріях загинули 4709, травмовано — 38 917 осіб. Кожен третій загиблий — молода людина віком до 29 років. В Європі смертність на 100 дорожньо-транспортних пригод становить 3–4 випадки, в Україні — 15–17. Доповідач нагадав, що однією з основних причин смерті є крововтрати. Частіше при цьому відбувається пошкодження судин за рахунок переломів великих кісток таза, стегна, гомілки тощо. Цьому можна запобігти шляхом своєчасної фіксації кісток. З цією метою Інститутом спільно з Київською міською державною адміністрацією за участю Київських міських лікарень № 8; 12; 17 розроблено моделі апаратів зовнішньої фіксації, що за своєю практичністю і ефективністю перевершують відомі апарати Єлізарова. Процес фіксації апарата, який становить собою систему стабільно-­ функціонального остеосинтезу на кінцівку займає 7–10 хв без пошкодження тканин навколо кісток. При цьому постраждалий зберігає часткову мобільність, що дозволяє здійснювати необхідні медичні процедури та сприяє прискоренню одужання. Забезпечення закладів охорони здоров’я України такими апаратами зов­нішньої фіксації дозволить суттєво знизити смертність від дорожньо-транспортних пригод.

Завершуючи зустріч, Микола Новіков наголосив, що сьогоднішня стратегія науково-практичної діяльності таких установ, як Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля, Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона тощо докорінно змінилася: технічний напрямок розробок, що домінував за часів радянської системи, уступив місце напрацюванням, що сприяють покращанню якості життя людей. Так, спільні наукові дослідження у галузі надтвердих матеріалів і медицини дозволили розробити речовини для покриття штучних суглобів із підвищеним вмістом вуглецю, що поліпшило біосумісність ендопротезів з організмом людини, а значить, і ефективність лікування.

Юлія Єрмолова,
фото автора