Інновації в лапароскопічній хірургії зібрали понад 200 хірургів з усієї України на майстер-клас

В усьому світі все більшої популярності набирає малоінвазивна хірургія, зокрема лапароскопічний метод. І недарма: лапаро­скопія — це найменш травматичні хірургічні втручання. Завдяки лапароскопії при хірургії будь-якої складності приблизно у 4–5 разів знижується ризик та частота ускладнень у пацієнта, в декілька разів зменшуються періоди госпіталізації та реабілітації. Також приваблює й естетичний аспект лапароскопії — шрами після таких операцій незначні.

Українські хірурги вже близько 7 років практикують лапароскопію. Одним із передовиків малоінвазивної хірургії є Державна наукова установа (ДНУ) «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами. Саме тут близько 97% операцій у хірургічному стаціонарі виконуються виключно лапароскопічним та ендоскопічним методами. Це майже 2 тис. хірургічних втручань щороку.

15 лютого 2018 р. ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної допомоги» провів прикладний майстер-клас з лапароскопічної хірургії. Під час майстер-класу понад 200 хірургів з усієї України спостерігали за прямою відеотрансляцією з операційного блоку та задавали запитання оперуючим хірургам. Навчання було зосереджено на інноваційних методах лапароскопії, зокрема роботі з найновішим обладнанням у світі — лапароскопічною стійкою з візуалізацією надвисокої чіткості 4К.

«Існує крилатий вислів у малоінвазивній хірургії, зокрема в лапароскопії: «Бачу — оперую, не бачу — не оперую». Сучасне обладнання є очима хірурга, саме тому візуалізації надається таке велике значення. Сьогодні в нас є можливість скористатися перед­останнім поколінням обладнання в світі — 4К. Це оперативне втручання майже на мікроскопічному рівні з надвисокою деталізацією», — розповів завідувач хірургічного стаціонару лікар-хірург вищої кваліфікаційної категорії, кандидат медичних наук Михайло Михайлович Сербул. Під час навчання він провів три топові лапароскопічні операції: «рукавну» резекцію шлунка з приводу морбідного ожиріння, спленектомію з приводу тромбоцитопенічної пурпури та антирефлюксну операцію з приводу грижі стравохідного отвору діафрагми.

За його словами, найбільш стрімко з усіх вузьких напрямків хірургії нині розвивається саме метаболічна хірургія. І якщо декілька років тому найпрогресивнішим методом вважався метод гастрошунтування, то нині пальму першості виборола резекція шлунка. Так званими побічними ефектами цієї операції є майже повна ремісія діабету 2-го типу, зникнення гіпертонічної хвороби, болю в суглобах, покращення репродуктивної функції незалежно від статі пацієнта.

У разі спленектомії при хворобі Верльгофа найчастіше єдиним радикальним методом лікування є лапароскопічне втручання. Анамнез пацієнта, якого оперували під час майстер-класу, містив дані щодо вмісту тромбоцитів у крові на рівні 16 тисяч. При такій тромбоцитопенії будь-яке відкрите хірургічне втручання може завершитися летально, адже може виникнути посилена кровотеча при майже відсутній властивості згортання крові.

Окрім цього, в рамках майстер-класу також проводилися однопортова холецистекомія з приводу жовчнокам’яної хвороби і тотальна екстраперитонеальна пластика у пацієнта з паховою грижою. Окремо вивчали метод лапароскопії при проведенні гінекологічної операції — видалення кісти жовтого тіла яєчника.

Між трансляціями операцій учасникам майстер-класу презентували останню новинку у світовій лапароскопічній практиці — хірургічну стійку з Ultra HD здатністю стандарту 6К (3240 р, розмір екрана 43 дюйми). Окрім візуалізації надвисокої чіткості, в обладнанні передбачена функція онлайн-трансляції, фото- та відеофіксації під час втручання. Тобто забезпечено режим комунікації, який є дуже важливим при проведенні навчань для студентів та обміні досвідом із колегами. При бажанні лікаря його операційне поле та його самого може одночасно побачити будь-яка кількість людей в реальному часі, якщо у них є інтернет.

І в обладнанні стандарту 6К, і в обладнанні стандарту 4К забезпечено новітній стандарт стерильності — одноразові чохли для лапароскопа. Концепція стерильного чохла захищає не лише пацієнта при хірургічному втручанні, а й подовжує термін служби безпосередньо відеокамери — навіть після 100 операції відеокамера не втрачає своєї чіткості за рахунок відсутності застосування дез­інфекції, яка найчастіше призводить до псування сенсора відеокамери. Також це дозволяє використовувати лапароскопічну стійку при більшій кількості операцій, адже відсутня необхідність витрачати час на стерилізацію.

За словами директора ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної допомоги» Дмитра Дмитровича Дячука, нині у Центрі лапароскопічним методом користуються у 15 напрямках хірургії. «Лапароскопія — це хірургія майбутнього. Окрім очевидних переваг щодо травматичності та естетичності, є і не менш важливий аспект — швидке відновлення пацієнта. Якщо після традиційного видалення апендициту хворий у стаціонарі перебуває 3–4 доби, при лапароскопії його відпускають додому в той же день. Загалом середня тривалість перебування хворого у стаціонарі після лапароскопічного втручання становить 2 доби, при відкритій хірургії — 1,5–2 тиж. Тобто цей метод є ще й економічно вигідніший за традиційний, адже витрати на відновну терапію значно скорочуються», — відзначив директор Центру.

За чітким переконанням Дмитра Дмитровича, розвиток візуалізації за допомогою лапароскопічного обладнання — це революція у хірургії. Адже навіть при найскладніших випадках спайкових процесів та судинних утворень стане можливо оперувати пацієнтів із мінімальними ускладненнями та найменшою загрозою для життя.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами, наданими організаторами заходу