алкоголизм
5 березня 2018

Проблема самогубств і психічних розладів серед учасників збройного конфлікту потребує системного вирішення

Проблема самогубств і психічних розладів серед учасників збройного конфлікту гостро стоїть в Україні. За даними Військової прокуратури щотижня в зоні бойових дій на Сході України вчиняють самогубство 2–3 військовослужбовці. Про це йдеться у прес-релізі народного депутата України, голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ольги Богомолець. Ця статистика — свідчення неефективної роботи держави з підготовки особового складу Збройних Сил України до війни і відсутності оптимального для психологічного стану солдат режиму ротацій та відпочинку.

Масштаб проблеми

Загалом з початку війни наклали на себе руки вже близько 600 ветеранів АТО. Самогубства серед колишніх комбатантів — загальносвітова проблема і за відсутності державної політики, спрямованої на захист життя і здоров’я захисників батьківщини, кількість суїцидів буде стрімко зростати.

Враховуючи, що, крім сотень тисяч українців, які пройшли АТО, є ще і сотні тисяч цивільних осіб, які живуть в умовах військових дій, та внутрішньо переміщених осіб, які мають ті чи інші ознаки посттравматичних стресових розладів, — ситуація буде лише погіршуватися. Це призведе не лише до збільшення кількості суїцидів, а й до зростання злочинності, алкоголізму, насильства в родинах. Головна причина такого морально-психологічного стану багатьох наших бійців — відсутність системної роботи з нормалізації психічного здоров’я нації.

Народний депутат неодноразово наголошувала — і це зафіксовано у рішенні парламентських слухань з військово-медичної доктрини — що психологічна підготовка майбутніх захисників держави повинна розпочинатися задовго до їхньої участі у бойових діях.

Майбутні солдати й офіцери повинні бути фізично і морально готовими до всіх стресових ситуацій, які їм доведеться пережити й побачити на фронті. Людина, яка підписує контракт, має чітко розуміти, на що вона йде, щоб звести до мінімуму негативні наслідки для її психіки. Процес підготовки майбутніх відповідальних громадян своєї держави має розпочинатися ще у школі у формі військово-патріотичного виховання, до якого вже сьогодні можуть бути активно залучені ветерани АТО. Крім того, повноцінна робота з особовим складом має бути організована і у фронтовій зоні. Ротації та можливість повертатися додому мають бути обов’язковими і регулярними елементами боротьби з негативними наслідками посттравматичних стресових розладів.

Після повернення з війни реабілітацією ветеранів мають займатися не тільки їхні родини, психологи, волонтери і медпрацівники, але й все суспільство. Ефективна психологічна реабілітація ветеранів — це не кількатижневе перебування під наглядом психолога чи малювання зайчиків із художниками, а тривалий системний процес.

Шляхи вирішення проблеми

«Для системної організації роботи нам потрібно створити Міністерство у справах ветеранів та мережу ветеранських центрів по всій Україні. Працювати у міністерстві та регіональних центрах мають виключно самі ветерани АТО, які розуміють своїх бойових побратимів, їхній психологічний стан і знають, яка допомога їм потрібна. Вони не будуть байдужими і стануть відстоювати як свої права, так і права родин загиблих та зниклих безвісти», — наголошує О. Богомолець.

Міністерство у справах ветеранів має займатися повним супроводом колишніх бійців, починаючи з організації медичного обстеження при поверненні додому, санаторно-курортного лікування і закінчуючи питаннями працевлаштування та реінтеграції захисника Вітчизни у мирне життя.

Відповідне рішення профільного Комітету Верховної Ради у справах ветеранів вже є, Комітет з питань охорони здоров’я його цілком підтримав — тепер слово за Прем’єр-міністром та Кабінетом Міністрів України.

«Коштів на роботу з ветеранами сьогодні вистачає, але використовуються вони вкрай неефективно у зв’язку з розпорошеністю між різними міністерствами та відомствами. Ціна неефективності — нові жертви та суїциди, які ми можемо не допустити, якщо приймемо правильні рішення. Усі ми в боргу перед захисниками Вітчизни, і настав час ці борги віддавати», — наголошує О. Богомолець.

Нагадаємо, 2 березня 2018 р. відбувся круглий стіл на тему «Актуальні проблеми забезпечення учасників АТО медичною, фізичною та психологічною реабілітацією», учасники якого відзначили важливість прийняття Державної цільової програми з фізичної, медичної, психологічної реабілітації і соціальної та професійної реадаптації учасників АТО на період до 2022 року.

Також нагадаємо, що в Україні затверджено порядок психологічної реабілітації учасників АТО.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами прес-служби народного депутата Ольги Богомолець