Украинский Медицинский Журнал
Издательство МОРИОН АПТЕКА online Компендиум Клиническая онкология Работа в медицине и фармации
Украинский Медицинский Журнал
  • Головна
  • Новини
  • Електронна публікація
  • Свіжий номер
  • Архів
  • Автори
  • Фахові заходи
  • Організації
  • Освіта
  • Протоколи та керівництва
  • Інформація про видання
  • Вимоги до авторів
  • Рубрики
    • Академія — дистанційна освіта on-line
    • Актуально
    • Випадок з практики
    • Доказова медицина
    • Історія медицини
    • Клінічні випробування
    • Лікарю-практику
    • Медична етика
    • Медичне право
    • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
    • На стику спеціальностей
    • Належна клінічна практика
    • Наукові дискусії
    • Організація охорони здоров'я
    • Оригінальні дослідження
    • Події та коментарі
    • Редакційна інформація
    • Рецензії
    • Стандарти та протоколи
    • Фармакоекономіка
    • Фахові заходи
  • Спеціальності
    • Акушерство та гінекологія
    • Алергологія та пульмонологія
    • Ангіологія
    • Андрология
    • Анестезіологія та інтенсивна терапія
    • Гастроентерологія
    • Генетична та регенеративна медицина
    • Дерматологія та венерологія
    • Електрофізіологія
    • Ендокринологія
    • Епідеміологія
    • Імунологія
    • Інструментальна діагностика
    • Інфекційні хвороби
    • Кардіологія, ревматологія
    • Медицина невідкладних станів
    • Медичне право
    • Наркологія
    • Невідкладна допомога
    • Неврологія та психіатрія
    • Нейрохірургія
    • Неонатологія
    • Нефрологія та урологія
    • Онкологія, гематологія
    • Організація охорони здоров'я
    • Ортопедія та травматологія
    • Оториноларингологія
    • Офтальмологія
    • Педіатрія
    • Променева діагностика
    • Профілактична медицина
    • Радіаційна медицина, радіологія
    • Реабілітація
    • Реанімація
    • Сімейна медицина
    • Стоматологія
    • Терапія, загальна практика
    • Фармакоекономіка
    • Фармакологія
    • Флебология
    • Фтизіатрія
    • Фтізіатрія
    • Функціональна діагностика
    • Хірургія
  • Головна
  • Новини
  • Електронна публікація
  • Свіжий номер
  • Архів
  • Автори
  • Фахові заходи
  • Організації
  • Освіта
  • Протоколи та керівництва
  • Інформація про видання
  • Вимоги до авторів
  • Рубрики
    • Академія — дистанційна освіта on-line
    • Актуально
    • Випадок з практики
    • Доказова медицина
    • Історія медицини
    • Клінічні випробування
    • Лікарю-практику
    • Медична етика
    • Медичне право
    • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
    • На стику спеціальностей
    • Належна клінічна практика
    • Наукові дискусії
    • Організація охорони здоров'я
    • Оригінальні дослідження
    • Події та коментарі
    • Редакційна інформація
    • Рецензії
    • Стандарти та протоколи
    • Фармакоекономіка
    • Фахові заходи
  • Спеціальності
    • Акушерство та гінекологія
    • Алергологія та пульмонологія
    • Ангіологія
    • Андрология
    • Анестезіологія та інтенсивна терапія
    • Гастроентерологія
    • Генетична та регенеративна медицина
    • Дерматологія та венерологія
    • Електрофізіологія
    • Ендокринологія
    • Епідеміологія
    • Імунологія
    • Інструментальна діагностика
    • Інфекційні хвороби
    • Кардіологія, ревматологія
    • Медицина невідкладних станів
    • Медичне право
    • Наркологія
    • Невідкладна допомога
    • Неврологія та психіатрія
    • Нейрохірургія
    • Неонатологія
    • Нефрологія та урологія
    • Онкологія, гематологія
    • Організація охорони здоров'я
    • Ортопедія та травматологія
    • Оториноларингологія
    • Офтальмологія
    • Педіатрія
    • Променева діагностика
    • Профілактична медицина
    • Радіаційна медицина, радіологія
    • Реабілітація
    • Реанімація
    • Сімейна медицина
    • Стоматологія
    • Терапія, загальна практика
    • Фармакоекономіка
    • Фармакологія
    • Флебология
    • Фтизіатрія
    • Фтізіатрія
    • Функціональна діагностика
    • Хірургія
  • Рубрики
  • Спеціальності
  • Академія — дистанційна освіта on-line
  • Актуально
  • Випадок з практики
  • Доказова медицина
  • Історія медицини
  • Клінічні випробування
  • Лікарю-практику
  • Медична етика
  • Медичне право
  • Менеджмент та маркетинг у сфері охорони здоров'я
  • На стику спеціальностей
  • Належна клінічна практика
  • Наукові дискусії
  • Організація охорони здоров'я
  • Оригінальні дослідження
  • Події та коментарі
  • Редакційна інформація
  • Рецензії
  • Стандарти та протоколи
  • Фармакоекономіка
  • Фахові заходи
  • Акушерство та гінекологія
  • Алергологія та пульмонологія
  • Ангіологія
  • Андрология
  • Анестезіологія та інтенсивна терапія
  • Гастроентерологія
  • Генетична та регенеративна медицина
  • Дерматологія та венерологія
  • Електрофізіологія
  • Ендокринологія
  • Епідеміологія
  • Імунологія
  • Інструментальна діагностика
  • Інфекційні хвороби
  • Кардіологія, ревматологія
  • Медицина невідкладних станів
  • Медичне право
  • Наркологія
  • Невідкладна допомога
  • Неврологія та психіатрія
  • Нейрохірургія
  • Неонатологія
  • Нефрологія та урологія
  • Онкологія, гематологія
  • Організація охорони здоров'я
  • Ортопедія та травматологія
  • Оториноларингологія
  • Офтальмологія
  • Педіатрія
  • Променева діагностика
  • Профілактична медицина
  • Радіаційна медицина, радіологія
  • Реабілітація
  • Реанімація
  • Сімейна медицина
  • Стоматологія
  • Терапія, загальна практика
  • Фармакоекономіка
  • Фармакологія
  • Флебология
  • Фтизіатрія
  • Фтізіатрія
  • Функціональна діагностика
  • Хірургія
Реклама у номері 6(1) (140) – XI/XII 2020
  • Всі новини
2017-11-27 :
  • Лікарю-практику

Раскрыты механизмы нарушения гематоэнцефалического барьера в развитии рассеянного склероза

Савельева-Кулик Н.А.

  • Редакция «Украинского медицинского журнала»

Резюме. Описаны два параллельных механизма, опосредующих повреждение нейронов при рассеянном склерозе

223213151По результатам нового исследования, опубликованных в издании «Cell Reports», блокирование двух различных иммунных механизмов, опосредующих повреждение здоровых нейронов, должно стать основным направлением в разработке терапии при рассеянном склерозе (РС).

РС — нейродегенеративное аутоиммунное воспалительное заболевание, характеризующееся поражением миелиновой оболочки нервных волокон головного и спинного мозга. В мире насчитывают около 2,5 млн пациентов с РС. Однако механизмы того, каким образом иммунные клетки преодолевают гематоэнцефалический барьер, до настоящего времени оставались неясными. В недавней совместной работе, проведенной научными сотрудниками Чикагского медицинского колледжа при Иллинойском университете (University of Illinois at Chicago College of Medicine), США, а также Колумбийского университета и Калифорнийского университета в Ирвайне (Columbia University and University of California, Irvine), США, выявили два различных механизма, посредством которых иммунные клетки получают доступ к нейронам и запускают процессы альтерации нервной ткани.

В условиях нормальных физиологических процессов в организме защитные свойства гематоэнцефалического барьера обусловлены тем, что эндотелиоциты васкулярной сети головного и спинного мозга характеризуются наличием плотных связующих протеиновых структур, которые предотвращают проникновение в нервные ткани инфекционных агентов и свободно циркулирующих в кровеносной сети клеток. В противоположность этому структура кровеносных сосудов, обеспечивающих васкуляризацию других органов и систем, предполагает свободный обмен молекулами и клетками из тканей в кровеносное русло и, наоборот, представляя основы процессов самообновления и саморегулирования.

Ведущий автор работы Сара Е. Лутц (Sarah E. Lutz), доцент кафедры анатомии и клеточной биологии Чикагского медицинского колледжа при Иллинойском университете, объяснила, что при таких аутоиммунных заболеваниях, как РС, иммуноциты, прямо поступающие в структуры головного и спинного мозга, становятся непосредственной причиной заболевания. Результаты же проведенного исследования предлагают лучшее понимание того, как эти клетки пересекают гематоэнцефалический барьер, а это, в свою очередь, поможет расширить спектр поиска и разработки направленных методов лечения.

Для изучения механизма, посредством которого иммуноциты Th1 и Th17 получают доступ к нейронам, командой ученых проведено экспериментальное изучение характеристик гематоэнцефалического барьера у лабораторных мышей с моделированным аутоиммунным энцефаломиелитом, который является вариантом РС у мышей. На последующем этапе проведена генетическая маркировка плотных соединительных структур эндотелиоцитов флуоресцентным протеином с целью изучения их функциональной роли у мышей с аутоиммунным энцефаломиелитом in vivo. В ходе работы уже на начальных стадиях заболевания у животных наблюдали значимые изменения структуры соединительных элементов эндотелия в присутствии клеток Th17. После чего в течение трех дней с момента отмеченных нарушений исследователи констатировали начало процесса деградации миелина и нейронов, а также возможность доступа Th1 к нервной ткани. Однако эти клетки, в отличие от Th17, не проникали через плотные соединения эндотелия. Вместо этого циркулирующие Th1 получали доступ к нейронам через эндотелиоциты кровеносных сосудов, проходя через специализированные клеточные мембранные структуры, называемые кавеолами. Кавеолы представлены на поверхности многих типов клеток и способствуют прохождению различных молекул и клеток в клетки и/или через клетки. Таким образом, по итогам нового экспериментального исследования установлено, что кавеолы эндотелиоцитов выполняют функцию транспортеров Th1 через гематоэнцефалический барьер.

В целом, авторы представленной работы подчеркнули новизну полученных результатов, поскольку впервые в эксперименте in vivo удалось наблюдать два различных взаимодополняющих механизма, опосредующих доступ иммуноцитов к нервным волокнам и нейронам. По мнению исследователей, новые данные раскрывают перспективы для разработки направленной терапии, позволяющей замещать или блокировать каждый из двух изученных процессов в целях лечения и, возможно, профилактики развития РС.

  • Lutz S.E., Smith J.R., Kim D.H. et al. (2017) Caveolin1 Is Required for Th1 Cell Infiltration, but Not Tight Junction Remodeling, at the Blood-Brain Barrier in Autoimmune Neuroinflammation. Cell Rep., 21(8): 2104–2117.
  • University of Illinois at Chicago (2017) How rogue immune cells cross the blood-brain barrier to cause multiple sclerosis. ScienceDaily, Nov. 21 (https://www.sciencedaily.com/releases/2017/11/171121155811.htm)

Наталья Савельева-Кулик

Коментарі
Без коментарів » Додати свій
Залишити коментар

Якщо ви помітили помилку, виділіть текст з помилкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це.
Ключові слова:
гематоэнцефалический барьер, иммуноциты, рассеянный склероз
Спеціальності:
Неврологія та психіатрія
Перегляди: 559
Украинский медицинский журнал

Видавництво «Моріон»
Редакція і видавництво: 02140, г. Київ, просп. Бажана 10А
Тел : +380 (44) 585-97-10

Спеціалізоване медичне онлайн-видання для лікарів, молодих фармацевтів, студентів медичних і фармацевтичних вишів.
Обмеження відповідальності

Издательство МОРИОНmorion.ua АПТЕКА onlineapteka.ua Компендиум — справочник лекарств №1compendium.com.ua