Україна входить до десятки країн з найвищими показниками суїциду

Міжнародні експерти дослідили проблематику психічного здоров’я в Україні та доступ до лікування найпоширеніших психічних розладів на прикладі Львівської, Полтавської та Запорізької областей. Згідно з даними цього дослідження, проблеми з психічним здоров’ям посідають друге місце серед причин інвалідності в Україні.

Світовий банк представив результати оцінювання «Психічне здоров’я на перехідному етапі: результати оцінки та рекомендації для інтеграції охорони психічного здоров’я в систему первинної медико-санітарної допомоги та громадські платформи надання послуг», яке проводили спільно Міжнародний медичний корпус, Світовий банк та Швейцарське бюро співробітництва. Дослідження фокусувалося на найпоширеніших психічних розладах, таких як: депресія, тривожні стани, посттравматичний стресовий розлад та розлади, пов’язані з вживанням алкоголю.

Проблеми з психічним здоров’ям в Україні тісно пов’язані з бідністю, безробіттям та відчуттям небезпеки, що посилюються у зв’язку з наслідками воєнного конфлікту на Сході країни. Так, в зоні ризику виникнення психологічних розладів є українці похилого віку, з низьким рівнем освіченості та ті, що живуть на Сході України. Серед осіб старшого віку депресія найчастіше з’являється у людей з хронічними захворюваннями.

В Україні дуже гостро стоїть проблема розладів, спричинених надмірним вживанням алкоголю. Спеціалісти підрахували, що 40% смертей чоловіків працездатного віку та 22% жінок віком 20–64 років є наслідком вживання алкоголю.

Найчастіше причиною смерті, пов’язаної з психічними розладами та вживанням алкоголю, є суїцид. Україна сьогодні входить в десятку країн з найвищими показниками суїциду.

Варто зазначити, що психічні розлади мають великий вплив і на фізичне здоров’я людей. Так, тяжка депресія спричиняє ішемічну хворобу серця, посттравматичний стресовий розлад підвищує рівень смертності від ішемічної хвороби, пухлин та навмисних і випадкових травм. Вживання алкоголю часто може призводити до туберкульозу, респіраторних інфекцій, множинного раку, серцево-судинних захворювань та хвороби системи кровообігу, цирозу печінки, панкреатиту, епілепсії, цукрового діабету, травм та міжособистісного насилля.

За оцінками Міжнародного медичного корпусу, близько 75% українців нині не мають доступу до кваліфікованої допомоги у сфері психічного здоров’я. В Україні є велика кількість психіатрів, натомість не вистачає психологів, психотерапевтів та соціальних працівників. Державні університети не завжди можуть забезпечити належну якісну підготовку кадрів, а приватні заклади пропонують дороге навчання психотерапевтів, яке іноді не керується науково обґрунтованими підходами до лікування. За відсутності системи ліцензування та сертифікації професіоналів та навчальних центрів спеціалісти та пацієнти вимушені робити свій вибір на^­осліп. Громадяни часто стикаються з психологічними бар’єрами: сором, брак довіри до системи, недостатня кількість інформації та обізнаність, висока вартість лікування, острах перед можливістю розповсюдження інформації про свою проблему, негативний досвід попередньої допомоги, географічна віддаленість.

Експерти зауважують, нині психічні захворювання — один з найбільших невидимих тягарів у світі. До 2030 р. депресія стане третьою найбільш поширеною хворобою в країнах із низьким доходом і другою — в країнах із середнім. Натомість кожен долар, інвестований у лікування загальних психічних розладів в Україні, принесе 2 долари у відновлення людської продуктивності, тобто це інвестування в економіку країни.

«Психічне здоров’я є ключовим напрямком охорони здоров’я у світі. Саме тому Світовий банк підтримує і продовжуватиме підтримувати Україну у цьому питанні — як аналітично, так і практично», — зазначив Фон Зао, керівник програми людського розвитку Світового банку у Білорусі, Молдові та Україні.

Заступник міністра охорони здоров’я України Роман Ілик у свою чергу подякував за цей звіт та висловив сподівання, що ці напрацювання значно допоможуть у розробці політики та плану охорони психічного здоров’я українців.

«Досить багато країн пройшли складним шляхом реформування охорони психічного здоров’я в своїх країнах. І були в цьому успішні. Тепер черга України навчитися на досвіді інших країн та розробити власну політику у сфері охорони психічного здоров’я. Результати цієї оцінки показують нам, де ми є. Рекомендації вказують напрямок руху нашої реформи в сфері психічного здоров’я. Наступний крок — напрацювання Плану заходів розвитку охорони психічного здоров’я в Україні», — повідомив завступник міністра.

Нагадаємо, у березні цього року Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України спільно з фахівцями — експертами з психологічного здоров’я (науковцями, психіатрами, наркологами, психологами, психотерапевтами та ін.) почали роботу над Концепцією розвитку охорони психічного здоров’я в Україні. Ними напрацьовано текст Концепції. Завдяки проекту Швейцарського бюро співробітництва та ВООЗ проведено Національну консультацію, на якій фахівці з усіх куточків України та з-за кордону обговорили основні положення Концепції та надали свої рекомендації. Зараз Концепція отримала погодження в Міністерствах, і МОЗ сподівається, що незабаром вона буде затверджена Кабінетом Міністрів України.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами moz.gov.ua