На Хмельниччині підбили підсумки роботи медичної галузі за 9 місяців 2017 року

2 листопада 2017 о 17:32
513

0892835235027 жовтня 2017 р. в конференц-залі Державного патологоанатомічного центру України відбулася колегія Департаменту охорони здоров’я (ДОЗ) Хмельницької обласної державної адміністрації (ОДА). Першою про підсумки роботи лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) краю за 9 міс 2017 р. доповідала заступник директора ДОЗ ОДА Тетяна Косовська. Вона повідомила, що хоча на цей рік в охороні здоров’я держави було заплановано чимало змін, проте реформування галузі проходить не надто швидко. Наприклад, автономними медичні заклади мають стати уже в 2018 р. Поки що єдиним автономним закладом охорони здоров’я в області є Кам’янець-Подільська міська стоматологічна поліклініка.

Т. Косовська нагадала, що Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України вирішило скасувати інститут головних штатних та позаштатних спеціалістів, натомість створюють експертні групи, до складу яких увійдуть по кілька фахівців дотичних спеціальностей.

Черговим кроком до запровадження електронної системи охорони здоров’я є реєстрація закладів у системі еHealth. На сьогодні можливість електрон­ного запису до спеціалістів мають три центри первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД), дві лікарні, Кам’янець-Подільський міський перинатальний центр, Кам’янець-Подільська міська поліклініка та два центри ПМСД міста Хмельницького. У ДОЗ мають надію, що інші ЛПЗ незабаром теж долучаться до цього процесу і тим самим полегшать роботу собі та своїм пацієнтам. Запровадження електронної системи охорони здоров’я на первинній ланці названо головним завданням на найближчу перспективу.

Заступник директора повідомила, що у цьому році гострим питанням в епідеміологічному плані був грип. Крім того, в Україні протягом 2017 р. були зареєстровані спалахи ботулізму та кору. У Хмельницькій області 9 осіб захворіли на ботулізм і 8 — на кір. До речі, у вересні МОЗ України оголосило про початок посиленої рутинної імунізації дітей віком до 9 років проти кору.

Тому на першому місці у боротьбі з небезпечними інфекційними хворобами й далі залишається імунопрофілактика.

Т. Косовська повідомила, що покращилась епідситуація щодо захворюваності на туберкульоз, і показники області нижчі за державні.

Захворюваність на ВІЛ та СНІД підвищилася, при цьому смертність — дещо знизилась. Антиретровірусну терапію надають у 8 закладах області. Проте Т. Косовська вважає, що оптимальним було б, щоб кожен кабінет «Довіра» мав можливість проводити таку терапію для населення своїх територій. Черговим позитивним кроком на шляху реалізації державних програм протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам стало підписання Меморандуму про взаєморозуміння і співпрацю між Хмельницькою ОДА та Міжнародним благодійним фондом «Альянс громадського здоров’я».

В області функціонує 26 центрів ПМСД, у складі яких діють 237 амбулаторій, 869 фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАПів) та 99 фельдшерських пунктів тимчасового базування. У первинній мережі не вистачає 25 міських амбулаторій і 28 — сільських. Посадовець підкреслила, що 37% ФАПів обслуговують менше 300 жителів. Тому створення фельдшерських пунктів тимчасового базування є оптимальним варіантом.

На завершення Т. Косовська наголосила: «Хотілось би, щоб зміни, які чекають на охорону здоров’я, в тому числі й нашої області, були логічними, послідовними і правильними».

Заступник директора ДОЗ ОДА Наталя Федів повідомила, що протягом поточного року система фінансування галузі не змінилася. Так, консолідований бюджет охорони здоров’я краю на 2017 р. за загальним фондом становив 2 млрд 266,6 млн грн., за 9 міс профінансовано 1 млрд 634,3 млн грн., що становить 72%. Зазначено, що 40% коштів надходить з обласного бюджету.

У структурі видатків майже 75% витрачається на заробітну плату з нарахуваннями, 10% — на лікарські засоби та майже 7% — на енергоносії. При цьому на фінансування первинного рівня надання медичної допомоги виділяється майже 16% коштів. Вторинна і третинна ланки отримують практично порівну — по 42%.

Н. Федів підкреслила, що суттєво допомагають у фінансуванні галузі охорони здоров’я місцеві органи влади. Так, на центри ПМСД у цьому році виділено майже 80 млн грн., на заклади вторинного рівня — близько 230 млн грн.

Посадовець наголосила, що реформування галузі фактично розпочалось із реформування ПМСД. Першим етапом реформування системи фінансування галузі стане запровадження нової моделі фінансування на рівні ПМСД через національного замовника. Норматив на 1 жителя становитиме 370 грн. Але порядок фінансування первинної ланки поки не затверджений.

Доповідач повідомила, що фактичні видатки на ПМСД за 9 міс 2017 р. становили 253,9 млн грн., тобто 23% у структурі бюджету по територіях (без обласного бюджету).

Загальні видатки на одного мешканця на ПМСД становили 209,5 грн.: найвищими вони були у Теофіпольському районі, найнижчими — у місті Кам’янці-Подільському та Шепетівському районі.

Медикаментозне забезпечення амбулаторних хворих здійснюється, зокрема, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1303 (пільгове), за субвенцією з Державного бюджету за Урядовою програмою «Доступні ліки». Також держава проводить відшкодування вартості інсулінів.

Посадовець додала, що в наступному році до програми «Доступні ліки» мають намір включити нові нозології та надалі впроваджувати референтні ціни. Зокрема, на зазначену програму у проекті бюджету на 2018 р. для Хмельниччини заплановано виділити 33 млн 121,6 тис. грн., що на 42% більше, ніж у нинішньому році.

На надання медичної допомоги закладами вторинного рівня за 9 міс використано 831,7 млн грн., що на одного жителя становило 648,66 грн., в тому числі по містах — 942,49 грн., а по районах в середньому — 514,27 грн.

Середні видатки на одного пролікованого хворого становили 5036,86 грн., по містах — 7366,41 грн., по районах — 3981,43 грн.

Н. Федів повідомила, що з 2020 р. фінансування медичних закладів визначатиметься згідно з переліком послуг, які гарантовано сплачуватиме держава. «Програму державних медичних гарантій» буде щорічно встановлювати Кабінет Міністрів і затверджувати Парламент України. Зараз такого переліку ще немає.

На придбання обладнання за 9 міс поточного року витрачено майже 29 млн грн. Найбільше (48%) коштів спрямовано на закупівлю оснащення для вторинного рівня надання допомоги, 44% — для третинного і 8% — для первинного.

Видатки на проведення капітальних ремонтів та реконструкцій становили близько 24 млн грн., в тому числі: 5% — для закладів первинної ланки, 74% — для вторинної та 21% — для третинної відповідно.

На виконання заходів, згідно з програмою «Централізоване забезпечення медичних закладів дороговартісним мед­обладнанням, медикаментами та виробами медичного призначення на 2016–2018 роки», передбачено на рік 88 млн 988,4 тис. грн., використано 55 млн 834,4 тис. грн. на медикаменти та витратні матеріали для хворих із трансплантованими органами, пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю, гемофілією, муковісцидозом тощо.

Крім того, для забезпечення лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет передбачено кошти в сумі 22 723,5 тис. грн. З 1 червня 2017 р. в області запроваджена система відшкодування вартості інсулінів. Станом на 1 жовтня 2017 р. лікарі-ендокринологи виписали понад 10 тис. рецептів на 4,3 млн грн.

Станом на 1 жовтня 2017 р. ЛПЗ області на виконання бюджетної програми КПКВ 2301400 «Забезпечення медичних заходів, окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» отримали лікарські засоби та вироби медичного призначення на понад 65 млн грн. за кошти Державного бюджету 2016 р., що становить близько 50% запланованих на 2016 р. поставок.

Загалом на 2017 р. на виконання зазначеної програми Хмельницькій області передбачено понад 172 млн грн. Проте це лише 35% загальної потреби в лікарських засобах та медичних виробах.

Заступник директора ДОЗ наголосила, що у ЛПЗ області зареєстрована 5391 штатна лікарська посада. За рахунок молодих спеціалістів та випускників вищих медичних навчальних закладів порівняно з даними за І півріччя нинішнього року кількість фізичних осіб лікарів зросла на 88 і становить 4420. Як результат — на 46 одиниць збільшилася кількість зайнятих посад та покращилась укомплектованість фізичними особами (82%), у закладах районної ланки — 80,6%. Проте вакантними залишаються майже 500 (495,75) посад. Надто низька укомплектованість лікарських посад фізичними особами у Білогірському, Волочиському, Старосинявському, Чемеровецькому районах.

Крім того, зареєстровано 11 086,25 штатних посад середнього медичного персоналу. На 10 755,5 з них працюють 10 710 фізичних осіб (або 96,6%).

У закладах первинної ланки зареєстровано 1146 штатних лікарських посад. На 989,5 з них працюють 907 фізичних осіб-лікарів (79,2% укомплектованості). Районні центри ПМСД забезпечені лікарями на 75,7%. Кількість незайнятих посад — 156,5, з них 32,25 — у місті Хмельницькому.

Поглиблює дефіцит лікарських кадрів на первинній ланці чимала частка працюючих пенсіонерів. Так, в районних центрах ПМСД кількість лікарів пенсійного віку становить 41,5%, загалом в усіх центрах ПМСД — 38,4%. У міських центрах — 31,7% працюючих пенсіонерів.

У 2017 р. зросла кількість лікарів-інтернів бюджетної форми навчання, які прибули з вищих медичних навчальних закладів для роботи в закладах охорони здоров’я нашої області. Нині це 131 особа (у 2016 р. було 96). Зокрема, 32 — сімейних лікаря, 10 педіатрів, 21 терапевт, 7 хірургів, 13 анестезіологів. Усього в інтернатурі за бюджетні кошти навчаються 228 лікарів-інтернів, сімейних лікарів — 52, в тому числі 45 — для районних центрів ПМСД. За контрактом зарахували 138 лікарів-інтернів (у 2016 р. було 117). Левова частка — лікарі-стоматологи.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами adm-km.gov.ua