Міжвідомча консолідація — характерна ознака поточного етапу громадської активності в охороні здоров’я

3 травня 2017
936
Резюме

10 березня 2017 р. в Києві, у головному офісі Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців» (УСПП) відбулося засідання, присвячене сприянню формуванню Національної стратегії охорони здоров’я. Змістовим контрапунктом події стало підписання Меморандуму про співробітництво між УСПП, Об’єднанням організацій роботодавців України (ООРУ), Національною академією медичних наук (НАМН) України, Лігою страхових організацій України (ЛСОУ), Громадською організацією «Українська асоціація сприяння охороні здоров’я населення» (УАСОЗН). Також в рамках заходу відбулася фахова міждисциплінарна дискусія задля підготовки звернення до всіх гілок влади щодо трансформації системи охорони здоров’я, взаємодії із національними та міжнародними організаціями, здійснення наукового та проектного моніторингу реформ.

Меморандум про співробітництво, текст якого наведено нижче, підписали президент УСПП та голова ООРУ Анатолій Кінах, президент НАМН України, академік Віталій Цимбалюк, президент ЛСОУ Олександр Філонюк, заступник голови ради Київського відділення УАСОЗН Святослав Ханенко. Учасники домовилися здійснювати спільний пошук шляхів комплексного вирішення нагальних потреб системи охорони здоров’я, разом формувати та пропонувати нові ефективні механізми її управління та фінансування тощо. Планується, що підписаний документ стане основою Платформи сприяння формуванню національної стратегії охорони здоров’я, метою та завданнями якої є:

  • консолідація та узгодження зусиль всіх учасників процесу щодо формування національної стратегії охорони здоров’я;
  • ініціювання створення державного інституційного потенціалу, необхідного для забезпечення офіційної розробки, прийняття, впровадження та моніторингу результатів національної стратегії охорони здоров’я;
  • визначення принципів, засад та базових компонентів системи охорони здоров’я України відповідно до Цілей сталого розвитку ООН, рекомендацій ВООЗ, науково обґрунтованого досвіду провідних міжнародних практик та викликів, цілей і завдань, що стоять перед Україною.

Меморандум про співробітництво

між Всеукраїнською громадською організацією «Український союз промисловців і підприємців», Об’єднанням організацій роботодавців України, Національною академією медичних наук України, Лігою страхових організацій України, Громадською організацією «Українська асоціація сприяння охороні здоров’я населення»

м. Київ
10 березня 2017 р.

Від імені Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців» (УСПП), Об’єднання організацій роботодавців України (ООРУ) президент УСПП, голова ООРУ Кінах Анатолій Кирилович,

від імені Національної академії медичних наук Украї­ни (НАМН України) президент НАМН України Цимбалюк Віталій Іванович,

від імені Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) президент ЛСОУ Філонюк Олександр Феодосійович,

від імені Громадської організації «Українська асоціа­ція сприяння охороні здоров’я населення» (УАСОЗН) заступник голови ради Київського відділення УАСОЗН Ханенко Святослав Михайлович (далі — Сторони),

з метою налагодження довгострокового взаємовигідного співробітництва;

  • зважаючи на надзвичайну актуальність для подальшого розвитку України питання формування ефективної системи охорони здоров’я;
  • визначаючи необхідність взаємної довіри між су­спільством, владою, ініціаторами й учасниками процесу формування ефективної системи охорони здоров’я;
  • усвідомлюючи необхідність системного наукового обґрунтованого супроводу процесів трансформації, що базується на досвіді провідних систем охорони здоров’я,

вважають за необхідне укласти цей Меморандум про співробітництво (далі — Меморандум).

Стаття 1

Сторони погодилися розглядати їх співробітництво як інструмент реалізації послідовної державної політики формування ефективної системи охорони здоров’я, шляхом участі у розробці нормативно-правових актів, документів і планів спільної діяльності відповідно до цілей, програм дій, соціальних інтересів та повноважень кожної із Сторін, які беруть участь у даному Меморандумі.

Стаття 2

Сторони домовилися співпрацювати у наступних напрямках:

1. Формування ефективних механізмів взаємодії між замовниками послуг охорони здоров’я і медичного забезпечення та їх виробниками й постачальниками відповідно до сучасних вимог з урахуванням наукового, навчального та практичного компонентів.

2. Спільний пошук шляхів комплексного вирішення нагальних потреб системи охорони здоров’я.

3. Обмін та надання інформації з питань співпраці згідно з цим Меморандумом.

4. Планування, організація та проведення спільних заходів з наукового, навчального та практичного опрацювання й впровадження якісних змін в основні компоненти національної системи охорони здоров’я, таких як:

  • надання якісних послуг з охорони здоров’я, профілактики та медичного забезпечення;
  • розвиток трудових ресурсів у сфері охорони здоров’я як основи розвитку загального економічного потенціалу та безпеки України;
  • системне впровадження сучасних інформаційних технологій як інтегруючого механізму взаємодії всіх учасників системи охорони здоров’я;
  • сприяння прийняттю нормативно-правових актів щодо забезпечення ефективного функціонування системи охорони здоров’я тощо;
  • розроблення та впровадження механізмів фінансування послуг охорони здоров’я, профілактики, медичного забезпечення;
  • прийняття й реалізація засад Національної політики забезпечення лікарськими засобами та медичними виробами;
  • формування нових форм і механізмів управління системою охорони здоров’я.

5. Розвиток партнерських відносин з міжнародними урядовими й неурядовими організаціями, науковими установами з провідних систем охорони здоров’я з метою вивчення кращих практик та адаптації їх до потреб України.

6. Сприяння організації та проведенню конференцій, візитів, зустрічей, семінарів, круглих столів, тренінгів тощо з тематики, що становить взаємний інтерес.

7. Інші погоджені Сторонами напрямки співпраці.

Стаття 3

Сторони, в межах своєї компетенції, надаватимуть відповідним структурам пропозиції щодо запровадження ініціа­тив, спрямованих на розвиток співробітництва між ними.

Стаття 4

При здійсненні співробітництва у відповідності з цим Меморандумом Сторони, в разі необхідності, можуть створювати робочі групи для розробки рішень, що мають на меті реалізацію положень Меморандуму, підготовку експертних висновків і рекомендацій та ін.

Стаття 5

Сторони сприятимуть обміну та розповсюдженню, в інтересах Сторін, інформації, яка сприяла б всебічному поглибленню й розвитку взаємовідносин та досягненню більш широких домовленостей між Сторонами або їх членами.

Стаття 6

Сторони, в межах своєї компетенції, надаватимуть експертну допомогу у вирішенні проблем, які можуть виникнути під час реалізації цього Меморандуму та спільних проектів.

Стаття 7

Цей Меморандум є відкритим до підписання іншими зацікавленими Сторонами як основа ПЛАТФОРМИ СПРИЯННЯ ФОРМУВАННЮ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я,

метою та завданнями якої є, зокрема:

Мета:

консолідація та узгодження зусиль всіх учасників процесу формування національної стратегії охорони здоров’я.

Завдання:

1. Визначення принципів, засад та базових компонентів системи охорони здоров’я України відповідно до Цілей сталого розвитку ООН, рекомендацій ВООЗ, науково обґрунтованого досвіду провідних міжнародних практик та викликів, цілей і завдань, що стоять перед Україною.

2. Формування міжсекторального партнерства учасників Платформи.

3. Спонукання всіх учасників Платформи до ефективного відповідального партнерства, орієнтованого на практичний результат дій влади та довіру і підтримку фахового середовища й громадянського суспільства.

4. Організація міжнародного співробітництва.

5. Ініціювання створення державного інституційного потенціалу, необхідного для забезпечення офіційної розробки, прийняття, впровадження та моніторингу результатів національної стратегії охорони здоров’я.

Стаття 8

Цей Меморандум укладається на три роки і поновлюється автоматично в разі відсутності заперечень з боку Сторін.

Стаття 9

Меморандум набуває чинності з дати його підписання.

Зміни або доповнення до цього Меморандуму можуть вноситися за письмовою згодою Сторін.

Кожна із Сторін може в будь-який час припинити його дію, письмово повідомивши про це інші Сторони. У такому разі Меморандум втрачає чинність через 90 днів від дати такого повідомлення.

Цей Меморандум складено у чотирьох примірниках українською мовою, при цьому усі примірники мають однакову юридичну силу.

<Підписи Сторін>

«Медична сфера в Україні потребує комплексного підходу та інноваційних рішень, що дозволили б здійснити ефективну реформу галузі», — зазначив академік Віталій Цимбалюк та нагадав, що Україна, обравши євроінтеграційний вектор, мала забезпечити поступове наближення до європейських стандартів у сфері охорони здоров’я шляхом здійснення цілеспрямованого реформування галузі, спрямованого на створення системи, орієнтованої на пацієнта та спроможної забезпечити медичне обслуговування всіх громадян України на рівні передових європейських держав. Водночас здоров’я є однією з фундаментальних складових добробуту населення, яка формується і змінюється під впливом значної кілько­сті факторів, в тому числі й економічних. І навпаки: потреба як суспільства в цілому, так і окремої особи у збереженні та зміцненні здоров’я є одним із рушійних чинників покращення добробуту та економічного зростання. Тож між станом суспільного здоров’я і економічними показниками є чіткий обопільний взаємозв’язок: несприятлива економічна ситуація сприяє погіршенню здоров’я населення, а незадовільний стан здоров’я, в свою чергу, негативно позначається на продуктивності праці й багатьох макроекономічних показниках. «Сподіватимемося, кінцевий результат тих системних починань, що закладаються нами сьогодні, врешті-решт відобразиться у розірванні цього замкненого кола», — наголосив очільник НАМН України.

Анатолій Кінах обґрунтував невипадковість того факту, що даний захід та відверта розмова на гарячу суспільну тему охорони здоров’я проходять за ініціативою та під егідою роботодавців: адже для них, з притаманною їм соціальною відповідальністю, як ні для кого іншого очевидно, що саме людський потенціал є основою економіки та усього технологічного укладу. «Існуючі в нашій країні болісні демографічні проблеми щодня посилюються збільшенням трудової міграції. І відсутність довіри до вітчизняної системи охорони здоров’я для наших співгромадян також є одним із мотивів для пошуку кращої долі за кордоном. Переконаний, цьому питанню необхідно присвятити окрему державну програму і наполегливо працювати над створенням стимулів розвитку та збереження людського капіталу. Україна багата на кваліфікованих лікарів, досвідчених фахівців, талановитих науковців; нам не бракує новітніх методів та технологій. Тож спрямувати цей потужний потенціал в русло ефективної національної стратегії розвитку системи охорони здоров’я, яка дозволить зробити суттєвий крок в медичній сфері, цілком можливо і конче необхідно. Але за двох умов: по-перше — підтримки з боку населення, ділової та експертної спільноти (адже без довіри будь-яка реформа приречена на фіаско), по-друге — професійності підходів, прозорості дій та готовності до діалогу з боку Уряду і Міністерства охорони здоров’я», — зауважив А. Кінах.

На переконання Олександра Філонюка, система загальнообов’язкового соціального медичного страхування в Україні почне працювати лише за умови активної участі в цьому процесі держави і страховиків, причому одночасно з реформуванням існуючої си­стеми охорони здоров’я. На розвиток теми попереднього оратора зазначалося, що часто привабливі пропозиції працевлаш­тування за кордоном включають і медичне страхування. Тому реформа вітчизняної медицини має проводитися з огляду, в тому числі, на гарантування особам праце­здатного віку якісного пакету медичного обслуговування. І лише консолідованими зусиллями ділової громади та експертно-наукового медичного середовища вдасться розробити та втілити в життя таку систему охорони здоров’я населення, яка здатна призупинити трудову міграцію, створити привабливі умови для життя та збереження здоров’я в рідній країні. «В умовах вкрай недостатнього бюджетного фінансування української медицини та низької платоспроможності населення майбутня національна стратегія охорони здоров’я має передбачити серед пріоритетних першочергових заходів впровадження соціально-страхової моделі з багатоканальною системою фінансування», — підкреслив президент ЛСОУ.

«Ми ініціюємо процес формування ефективного відповідального партнерства, орієнтованого на вимогу від влади практичного результату її дій, забезпечення довіри фахового середовища і підтримки громадянського суспільства», — заявив Свято­слав Ханенко, нагадавши, що стартові передумови нинішньої ініціативи було започатковано в рамках науково-практичної конференції «Базові характеристики провідних систем охорони здоров’я в контексті визначення стратегії для України», що відбулася 4 листопада 2016 р. в Інституті громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН Украї­ни (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 48 (1069) від 12.12.2016 р., № 3 (1074) від 30.01.2017 р.). Положення, викладені в заключній резолюції конференції, засвідчили актуальність і необхідність продовження роботи в даному напрямку із залученням широкого кола партнерів і зацікавлених осіб. За оцінкою виступаючого, нинішнє підписання Меморандуму про співробітництво між УСПП, ООРУ, НАМН України, ЛСОУ та УАСОЗН є фактом формалізації широкого суспільного партнерства з твердими намірами домогтися суттєвих позитивних змін у процесі трансформації системи охорони здоров’я як важливої складової національної безпеки України. Особливістю цього партнерства є його міжгалузевий формат, адже серед учасників не лише медики та науковці, а й уповноважені представники промисловців, підприємців, роботодавців, сфери добровільного медичного страхування. Базувати поступ новоствореного громадського альянсу в окресленій царині доповідач запропонував на вивченні офіційних рекомендацій ВООЗ щодо моніторингу складових елементів системи охорони здоров’я, аналізі найбільш успішних національних стратегій в галузі охорони здоров’я, характеристиці профілів систем охорони здоров’я провідних країн світу, опануванні інших форм сучасного міжнародного передового досвіду.

11

Учасники засідання підготували проект звернення до керівництва держави з вимогою відпрацювати комплексну та сучасну національну стратегію розвитку системи охорони здоров’я України, де мають бути передбачені заходи, що відповідають соціальним запитам та сучасним економічним умовам. У прикінцевих положеннях проекту свого відкритого звернення учасниками засідання було висловлено:

  • переконання у нагальній необхідності здійснення реальних трансформаційних змін у політичному, соціальному та економічному житті України;
  • готовність зробити майбутню Платформу сприяння формуванню національної стратегії охорони здоров’я ефективним інструментом суспільного діалогу та демократичної підзвітності.

Нинішня патологічно рання весна продукує цікаві й неодно­значні ремінісценції та аналогії столітньої давнини, зокрема, щодо активізації суспільної активності. Принаймні, у сфері охорони здоров’я. Гучною ходою (хоча й не без фальстартів) просуваються урядові регуляторні ініціативи щодо забезпечення доступності фармакотерапії для населення. Розпочато формування нового складу Громадської ради при МОЗ України. Не вщухає вир дискусій навколо тонкощів фармацевтичної діяльності та Ліцензійних умов її провадження, а застарілі «зарегуляторні» нормативно-правові акти анулюються просто пачками. А протягом двох останніх тижнів — як ми вже повідомляли своїм читачам — започатковано підвалини нової іпостасі співробітництва в царині охорони здоров’я: НАМН України (в цілому та її окремих установ) з представниками інших суспільних ланок — роботодавців, промисловців та підприємців; сектору добровільного страхування; сегменту громадських об’єднань спеціалізовано медичного спрямування.

22

Таким чином, останні події дають підстави стверджувати, що одна із характерних ознак початку «сезону громадської актив­ності–2017» вимальовується досить рельєфно: схоже, починають пробиватися паростки міжсекторальної взаємодії, міждисциплінарного підходу, міжгалузевого партнерства. Усюди та суцільно — «між-». Але ж саме така багатопрофільна взаємна інтеграція, — нехай дозволиться нам таке припущення і нехай не здасться воно читачеві занадто (необґрунтовано) оптимістичним, — то і є ознака консолідації (читай: розвитку і визрівання) громадянського суспільства.

Водночас, поточні соціально-економічні процеси характеризуються такою рисою, як розвиток волонтерського руху. Тобто — помітно зміцнюється ресурс та збільшується питома вага саме неспеціа­лізованої ланки громади. І це — загалом — добре. Оскільки слугує ознакою інтеграції, активізації, демократизації, «пробудження» українського громадянського суспільства.

Натомість у медалі завжди два боки: одночасно це створює і ризик певного некорисного перекосу — особливо небезпечного якраз у сфері охорони здоров’я. Адже для належної розбудови цієї галузі необхідні люди зі спеціальними знаннями. І навіть такий потужний ешелон, як рух роботодавців індустріально-підприємницької когорти — насамперед, флагмани цього впливового громадського сегменту на кшталт Українського союзу промисловців і підприємців, Об’єднання організацій роботодавців України, Федерації роботодавців України, — добре розуміють, що самотужки їм не впоратися. Зокрема, щодо медичної галузі — навіть найжвавіша активність з її реформування ризикує перетворитися на профанацію у випадку браку (або недостатньої участі) тих профільних фахівців, які професійно розуміються у дотичних питаннях, мають вищу медичну освіту, володіють особистим досвідом роботи у практичній охороні здоров’я та/або наукових дослідженнях медичного напряму, зсередини знають структуру й особливості діяльності системи охорони здоров’я та звикли тр мати руку на її пульсі, обізнані з міжнародними уявленнями та стандартами медичного обслуговування населення тощо.

З іншого боку, у скептично (реалістично) налаштованого спостерігача може скластися враження, що в Україні громадянське суспільство розвивається якимось дивним чином: крок вперед — два назад. А інколи здається, що воно, ще не встигнувши вийти з ембріонально-бластулярної стадії розвитку, вже одразу починає якось наче відсирівати… Втім, не будемо «каркати» і, дотримуючись одного із кардинальних постулатів своєї редакційної політики, — а саме: не приховуючи негативу, концентруватися на позитиві, — виконаємо обіцянку, яку дали в одній зі згаданих попередніх статей і яка, вочевидь, послугує підтвердженням правомірності тез, винесених у заголовок даного повідомлення.

Отже: наводимо обіцяний остаточний варіант тексту відкритого звернення до владних структур та суспільства, прийнятий учасниками засідання з розгляду стану національної системи охорони здоров’я (що відбулося 10 березня 2017 р. у приміщенні Українського союзу промисловців і підприємців — докладніше див.: «Щотижневик АПТЕКА» № 10 (1081) від 20 березня 2017 р. — прим. ред.) та підписаного авторитетними представниками різних суспільних ешелонів (більшість з них уважно-допитливий читач упізнає на фото), серед яких найширше представництво (що характерно) охопив саме сектор охорони здоров’я.

Курс на формування національної доповіді щодо стану здоров’я населення України

Схоже, ініціативі міжсекторального соціально відповідального партнерства в царині охорони здоров’я не судилося лишитися поодинокою, — натомість вона набуває ознак, швидше, тенденції. Свідченням цього припущення слугує той факт, що вже рівно через тиждень, 17 березня 2017 р., у тій же залі засідань УСПП (приміщення головного офісу якої розташоване на Хрещатику стіна в стіну зі столичною мерією) відбулося підписання угоди про співробітництво між УСПП та Державною установою «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України». Стрижнем і лейтмотивом новоствореного суспільно-солідарного альянсу стала теза про те, що Україні конче необхідна щорічна національна доповідь щодо стану здоров’я населення.

Зміст та дух угоди про співробітництво, підписаної президентом УСПП Анатолієм Кінахом та директором Інституту громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН Украї­ни, академіком НАМН України, членом Президії НАМН України Андрієм Сердюком, свідчать, що ділова спільнота підтримує прагнення науковців підготувати національну доповідь щодо стану здоров’я населення. А вчені НАМН України, зі свого боку, готові взяти на себе роль експертно-фахового інтелектуально-практичного локомотива цього процесу.

Чітка діагностика проблем здоров’я громадян України, об’єктивна кваліфікована оцінка стану системи охорони здоров’я та медичної галузі є важливою передумовою для розробки відповідної національної стратегії її розвитку, впровадження реформ у сфері медицини. УСПП намагатиметься всіляко сприяти Інституту громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН, іншим академічним науково-медичним установам у підготовці такого документа. Представники двох організацій запропонували разом звернути увагу урядовців і парламентарів на соціальні аспекти, що руйнують медицину. Сторонами ініційовано підготовку національної доповіді щодо стану системи охорони здоров’я та здоров’я населення в цілому, а також наголошено на необхідності проведення перепису населення. Повідомлялося, що вже незабаром підписана угода буде доповнена конкретним планом дій. У своїх промовах підписанти запевнили: чіткі пропозиції щодо підготовки національної доповіді буде передано Прем’єр-міністру Володимиру Гройс­ману найближчим часом. Також сторони закріпили свій намір спільно реалізовувати суспільно корисні проекти, серед яких, зокрема, — наукове обґрунтування та впровадження в практику сучасних систем та технологій захисту поверхневих вод; стратегії та тактики поводження з промисловими відходами; екологічно-медичний науковий супровід сучасних виробництв та їх технологій для створення безпечних умов життєдіяльності населення тощо.

Інститут займається вказаними секторами медичної та соціальної проблематики не перший рік. Понад те, він є чи не єдиним закладом в Україні, що здійснює науково-методичні розробки в даному напрямі. Загалом зусиллями фахівців інституту було проведено дослідження рівня екологічності, його впливу на стан здоров’я працівників на 180 підприємствах. У партнерстві із УСПП експерти сподіваються систематизувати та розширити цю роботу, підвищити соціальну відповідальність промисловців і представників бізнесу.

33

А. Кінах наголосив, що для комплексного вирішення численних проблем медичної сфери необхідно об’єднати зусилля самих медиків, науковців, бізнес-сектора, громадянського суспільства і влади. За результатами нещодавно проведеного експертного обговорення необхідності підготовки Національної стратегії в сфері охорони здоров’я, ініційованого промисловцями і підприємцями (докладніше див. «Щотижневик АПТЕКА» № 10 (1079) від 20 березня 2017 р.), є перші домовленості з урядовцями провести найближчим часом фахові консультації. «Якість життя населення, його здоров’я — це важлива та невід’ємна складова національних інтересів і безпеки будь-якої країни. Неприпустимо, щоб наявний високий інтелектуальний, кадровий потенціал України простоював або зникав. Зараз спостерігаються негативні тенденції: щодня через високу смертність втрачаємо до 700 людей, через нарощення обсягів трудової міграції мільйони вже виїхали за кордон на заробітки. Відродження країни, її економічне зростання здатні реалізувати лише люди, і вони мають бути здоровими та жити в добробуті», — підкреслив президент УСПП.

ЗВЕРНЕННЯ УЧАСНИКІВ ЗАСІДАННЯ
З РОЗГЛЯДУ СТАНУ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

10 березня 2017 р. за ініціативою Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), Об’єднання організацій роботодавців України (ООРУ), Федерації роботодавців України (ФРУ), Національної академії медичних наук (НАМН) України, Української асоціації сприяння охороні здоров’я населення, Профспілки працівників охорони здоров’я України, Ліги страхових організацій України, фахових лікарських товариств відбулося засідання з розгляду стану національної системи охорони здоров’я. Було зроблено висновок, що вона переживає глибоку кризу, яка може перерости в національну катастрофу, особливо враховуючи реалії сьогодення: війну на Сході, політичну та економічну нестабільність.

Після проголошення незалежності в Україні спостерігається безпрецедентний демографічний спад. Темпи скорочення чисельності населення в Україні є найвищими у Європі. Внаслідок переважно низьких показників народжуваності така тенденція швидко змінює віковий склад населення — питома вага громадян середнього та похилого віку зростає. Захворюваність на неінфекційні хвороби та смертність призводять до скорочення чисельності осіб працездатного віку, перш за все чоловіків, що загрожує серйозними соціально-економічними наслідками.

За даними Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), середня тривалість життя в Україні на 5 років нижча, ніж у Європейському регіоні, і на 9 років нижча, ніж у країнах Європейського Союзу. Порівняно з країнами Європи смертність населення в Україні практично вдвічі вища (у 2014 р. — 14,7 випадка на 1000 населення проти 6,7 в країнах — членах ЄС). При цьому смертність від серцево-судинних захворювань є однією з найвищих у світі та становить 67,3% у структурі загальної смертності, а смертність від онкологічних захворювань — 13,3%. Фактично, ці два класи хвороб визначають 80% щорічних втрат населення України. За роки незалежності Україна втратила понад 6,5 млн населення. За станом здоров’я громадян Україна посідає одне з найнижчих рейтингових місць у Європейському регіоні, а в світі — 99-те місці серед 145 взятих для оцінки країн.

Тенденції демографічного спаду суттєво поглиблюються посиленням трудової міграції. Українські трудові мігранти становлять найбільшу частку осіб з вищою освітою серед усіх довгострокових мігрантів в країнах Європи. Близько мільйона осіб працюють зараз в Польщі, і в 2017 р. вона готова прийняти ще стільки. Близько 350 тис. фахівців виїхали до Угорщини, за рахунок українців власні кадрові проблеми вирішує Білорусь. За останні роки держава втратила понад 20 тис. молодих вчених. За таких обставин проводити нагальні реформи, домагатися сталого економічного розвитку, захищати та розбудовувати країну незабаром буде нікому.

Здоров’я є фундаментальною складовою якості життя населення. Між станом суспільного здоров’я й економічними показниками є прямий взаємозв’язок. Несприятлива економічна ситуація, як правило, зумовлює погіршення здоров’я населення, а незадовільний стан здоров’я, у свою чергу, негативно позначається на продуктивності праці й багатьох макроекономічних показниках.

Необхідність визначення основних напрямків розвитку національної системи охорони здоров’я викликана не просто рівнем захворюваності, смертності чи інвалідності, а зумовлена реальними соціально-економічними труднощами, зокрема структурними змінами в економіці, зниженням платоспроможності та якості життя громадян, негативними тенденціями в демографічній ситуації, незадовільним станом здоров’я населення, несприятливою екологічною ситуацією. Руйнівні наслідки несе безсистемне, фрагментарне, науково необґрунтоване реформування системи охорони здоров’я. Урядові рішення з питань реформи галузі ухвалюються всупереч Конституції України та законодавству України, без відповідного громадського обговорення та належного погодження соціальними партнерами. Урядом ігноруються виконання судових рішень щодо відновлення ліквідованої Держсанепідслужби України та недопущення скорочення ліжкового фонду. В країні не узагальнюється та не аналізується інформація про стан здоров’я населення з визначенням основних чинників, що його формують, ризиків для життя в різних сферах життєдіяльності.

Безпрецедентно знижений рівень якості управління в сфері охорони здоров’я. Міністерство охорони здоров’я, центральний орган виконавчої влади в сфері медицини, не виконує своїх функцій координації діяльності системи охорони здоров’я. Воно втратило зворотній зв’язок з медичною громадськістю, експертним та науковим середовищем, населенням, не готове до професійного та відповідального діалогу з людьми.

Особливої гостроти за умови катастрофічного недофінансування галузі набули проблеми доступу до якісних медичних послуг, рівності людей при їх отриманні, незадовільного забезпечення лікарськими та медичними засобами, низької заробітної плати працівників у системі охорони здоров’я. Експертне середовище вважає, що використання суто ринкової моделі в нинішніх умовах в Україні має високий ступінь ризику, може призвести до того, що більша частина населення не зможе отримати медичну допомогу. Особливо це стосується таких соціально незахищених верств населення, як особи літнього віку, інваліди, діти, оскільки це групи з найменшими доходами, але найбільшими потребами в медичному обслуговуванні.

Отже, оптимальною видається соціально-страхова модель з багатоканальною системою фінансування, оскільки в умовах дефіциту державного бюджету і низьких доходів населення необхідно використовувати всі можливі джерела залучення коштів.

Виходячи з вищенаведеного, наполегливо пропонуємо:

1. Провести спеціальне засідання Кабінету Міністрів України щодо розгляду стану системи охорони здоров’я населення за даним зверненням за участю урядовців, народних депутатів, представників науково-експертного громадського середовища, роботодавців та профспілок.

2. Створити при Кабінеті Міністрів України експертну раду за участю урядовців, народних депутатів, експертно-ділової громади, організацій роботодавців та профспілок для розробки Національної стратегії розвитку системи охорони здоров’я України.

Метою Стратегії має бути створення політичних, економічних, правових та управлінських механізмів реалізації конституційних прав громадян на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.

Тому в Стратегії мають бути закладені механізми керівництва розвитком національної системи охорони здоров’я:

формування національної політики в галузі охорони здоров’я з визначенням мети, першочергових завдань та основних напрямків розвитку;

підготовка національних детальних програм на основі стратегій та планів, які мають чітку мету і завдання, передбачають технології, кадрові ресурси, інфраструктуру, джерела фінансування і терміни, що необхідні для реалізації через уніфіковану систему охорони здоров’я;

програмне бюджетування як пріоритетний розподіл ресурсів охорони здоров’я;

розробка генерального плану дій, який виникає на основі широкого програмування та програмного бюджетування з визначенням стратегій, яких необхідно дотримуватися, а також основних напрямків, які мають бути реалізовані в секторі охорони здоров’я та інших секторах;

постійний моніторинг виконання стратегій розвитку та практичних програм у галузі охорони здоров’я задля постійного покращення їх ефективності та дієвості.

3. Внести на розгляд Верховної Ради України узгоджений із соціальними партнерами законопроект «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування», прийняття якого має створити умови для рівності, доступності та справедливості для громадян при отриманні медичної допомоги.

4. Невідкладно внести зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» в частині:

збільшення обсягу медичної субвенції у 2017 р. для покриття дефіциту коштів фонду оплати праці закладів охорони здоров’я;

збільшення видатків на Національну академію медичних наук України для проведення фундаментальних і науково-практичних досліджень та оплати праці працівників державних установ НАМН України.

5. У ході проведення адміністративної реформи чітко розмежувати повноваження, обов’язки та міру відповідальності місцевих та центральних органів виконавчої влади в управлінні системою охорони здоров’я.

6. Доручити Міністерству охорони здоров’я України провести ґрунтовний всебічний соціальний економічний аналіз стану системи охорони здоров’я з урахуванням попередніх реформ у пілотних регіонах та на підставі математичного аналізу й індикативного планування спрогнозувати очікувані результати та можливі ризики. Забезпечити щорічну підготовку Національної доповіді про стан охорони здоров’я населення України.

7. Створити необхідні передумови для участі громадян, представників медичних асоціації, організацій роботодавців, професійних спілок для участі в розбудові національної системи охорони здоров’я, створити належне громадянське підґрунтя для успішного проведення реформ.

Ми переконані, що реалізація трансформаційних змін у політичному, соціальному та економічному житті України є нагальною необхідністю, що лише широкий суспільний діалог дозволить відпрацювати найкращу модель національної системи охорони здоров’я та втілити її в життя.

10 березня 2017 р.
м. Київ

Президент УСПП, голова ООРУ А.К. Кінах
Голова Української федерації роботодавців охорони здоров’я В.В. Загородній
Президент НАМН України, академік НАМН України В.І. Цимбалюк
Директор ДУ «Інститут громадського здоров’я
ім. О.М. Марзєєва НАМН України», академік НАМН України А.М. Сердюк
Директор ДУ «Інститут серця МОЗ України», член-кореспондент НАМН України
Б.М. Тодуров
Член-кореспондент НАМН України М.Є. Поліщук
Президент Ліги страхових організацій О.Ф. Філонюк
Голова Профспілки працівників охорони здоров’я України В.М. Коваль
Голова Ради київського відділення ГО «Українська асоціація сприяння охороні здоров’я населення» П.М. Клименко

ЧВЕРТЬВІКОВІ ВІХИ

Від себе довідково зауважимо, що декілька місяців тому — 15 лютого 2017 р. — виповнилося 25 років із дня заснування УСПП. У контексті цієї знаменної дати доречно навести хоча б декілька стислих витримок з присвяченого ювілею офіційного звернення її засновника та очільника (у минулому — Прем’єр-міністра України (2001–2002), голови Ради нацбезпеки та оборони України (2005–2006), народного депутата України кількох скликань) Анатолія Кінаха.

44

«Триває напружена робота щодо відродження економіки, зміни її курсу — в напрямку сталого розвитку, за цивілізований, відповідний міжнародним стандартам діловий клімат. <…> Діалог з владою — його форми, механізми, а головне — ефективність — ми відпрацьовуємо дуже ретельно. <…> Я пишаюся тим, що наш союз є колективним управлінським мозком української економіки, інтелектуальним центром сучасних менеджерських рішень. <…> Як надійний каркас становить опору будівлі, так і регіональні відділення є тим могутнім хребтом, що визначає життєздатність та спрямованість нашої організації в майбутнє. <…> Саме в УСПП, у нашому колі наприкінці 1990-х років визріла ідея про невідкладність руху роботодавців. Нові економічні стосунки, нова практика демократичних перетворень потребували негайного залучення міжнародного досвіду з його практикою вирішувати суперечки та конфлікти «праці та капіталу» не на барикадах, а за столом переговорів, у так званій системі трипартизму, методами соціального діалогу. <…> Не тільки підприємницькі, але й інші громадські структури з часом збагнули, що лише консолідація всього громадянського суспільства здатна призвести до результату, який примусить владу дослухатися до фахівців, активістів та радитися з ними. <…> Нині УСПП значно впевненіше почувається на міжнародній арені. Створено представництво українських ділових кіл у Брюсселі, започатковані постійні стосунки з найвпливовішим підприємницьким об’єднанням Європи Businesseurope, активно працює Центр підтримки експорту, налагоджуючи контакти з бізнесом США, Канади, Європейського Союзу. <…> Організація не була б такою одержимою, мобільною, націленою на конкретні результати роботи, якби до неї весь час не приєднувалась креативна молодь. <…> Визнаючи сьогодні, що УСПП є найстарішою діловою організа­цією країни, я з радістю стверджую: молодшої за духом, настроєм та баченням майбутнього організації немає!».

* * *

На відміну від УСПП, НАМН України зустрічатиме свій 25-річний ювілей через рік (адже Указ Президента Украї­ни № 59/93 про її створення було підписано 24 лютого 1993 р.). І звісно ж, кожна з академічних наукових установ прагне підійти до круглої дати у всеозброєнні максимальної кількості «зірок на фюзеляжі». Тож використовуємо нагоду докладніше поспілкуватися на цю тему з директором Інституту громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України, попереднім очільником НАМН України (2011–2015), академіком Андрієм Сердюком.

— Шановний Андрію Михайловичу, з якими пріоритетними напрямами наукової діяльності Інституту Ви б вважали за доцільне ознайомити наших читачів?

— Для заснованого у 1931 р. Інституту громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України загальним напрямком наукової діяльності на 2017 р. визначено вивчення та прогноз стану громадського здоров’я населення України у зв’язку із дією факторів довкілля. Серед інших пріоритетних напрямків слід виділити:

  • вивчення процесів формування громадського здоров’я з урахуванням впливу екологічних та соціальних чинників;
  • розробку та вдосконалення законодавчих, нормативно-методичних та організаційно-розпорядних документів щодо збереження і зміцнення здоров’я населення та поліпшення умов життєдіяльності;
  • удосконалення системи спостереження за станом здоров’я населення та факторами, що впливають на його формування;
  • вивчення та аналіз причинно-наслідкових зв’язків захворюваності та смертності населення за умов впливу шкідливих чинників;
  • вивчення ролі способу життя, навчальних, виховних процесів та умов життєдіяльності у формуванні здоров’я дітей;
  • розробку теоретичних та методичних основ визначення шкідливих чинників довкілля (фізичних, хімічних, біологічних) та ризиків для здоров’я від їх дії для вирішення питань управління якістю навколишнього середовища;
  • удосконалення методології гігієнічної оцінки якості продуктів харчування, питної води, лікарських засобів; визначення ефективних методів їх контролю з урахуванням вимог європейського законодавства;
  • наукове обґрунтування методології з визначення небезпеки для здоров’я населення та наступних поколінь соціально-економічних змін у суспільстві, що пов’язані з кризовими екстреними ситуаціями, в тому числі АТО, на окремих територіях;
  • удосконалення засад профілактичної медицини у питаннях сприяння здоров’ю і запобігання розвитку захворювань.

— А які кардинальні здобутки (можливо, науково-практичні прориви) останніх років?

— Наш інститут — профільний спеціалізований науковий центр зі світовим іменем. Так, за запитом ВООЗ фахівці установи брали участь у виконанні проекту «Глобальна оцінка та аналіз стану санітарії та питної води в Україні» на 2013–2014 роки (ГЛААС — ініціатива ООН, що виконується ВООЗ). Питання безпеки та якості питної води протягом багатьох років вивчалося в Інституті, і за результатами такої роботи було отримано пропозицію до реалізації проекту в Україні. Результати ГЛААС на 2013–2014 рр. вперше було представлено серед 86 країн світу. Зважаючи на досвід роботи в напрямку вивчення питань хімічної безпеки, фахівцями установи розроблено проект «Зміцнення потенціалу в галузі раціонального управління біоцидів (пестицидів і дезінфікуючих засобів), щоб зменшити вплив на населення в Україні», який подано до Програми швидкого старту стратегічного підходу до міжнародного регулювання хімічних речовин (отримано позитивне рішення).

Нашими фахівцями вперше в Європі розроблено гігієнічний норматив вмісту нафтопродуктів у ґрунтах сільськогосподарського призначення та територій населених пунктів різного функціонального використання; вперше на території пострадянських країн та країн Європи на підставі аналізу даних 50-річних наукових досліджень встановлені особливості фізичного розвитку школярів при зміні трьох поколінь, які полягають у збільшенні щорічного приросту росту і маси тіла сучасних школярів порівняно з аналогічними процесами у дітей в минулому, що, у свою чергу, є теоретичною основою для гігієнічного нормування чинників середовища перебування і умов життєдіяльності дітей, навчального, трудового і фізичного навантаження.

Вперше в Україні:

  • затверджено наказом МОЗ України розроблені в Інституті Державні санітарно-протиепідемічні правила і норми щодо поводження з медичними відходами;
  • 24 березня 2016 р. підписано Угоди про творче співробітництво з Медичним університетом Доккіо (Dokkyo Medical University), Японія, з метою реалізації наукових досягнень, ведення спільних досліджень, створення сприятливих умов для обміну ідеями, інформа­цією, практичними рекомендаціями, а також розробками в рамках пріоритетних напрямів і програм у сфері охорони здоров’я населення;
  • запроваджено моніторинг хлорованої питної води на вміст летких і нелетких канцерогенних хлорорганічних сполук;
  • отримано результати на популяційному рівні про вплив хлорованої питної води, забрудненої хлорорганічними речовинами (хлороформ), на формування онкопатології населення (рак сечового міхура та ободової кишки);
  • вивчено вплив довготривалого споживання некондиційної за мінеральним складом питної води на формування неінфекційної захворюваності дорослого населення: встановлено прямий кореляційний зв’язок між надлишком у воді солей загальної жорсткості, сухого залишку, сульфатів, хлоридів та серцево-судинними захворюваннями, хворобами органів травлення та сечостатевої системи;
  • розроблено та затверджено наказом МОЗ України (від 17.03.2011 р. № 145) Державні санітарні правила утримання територій населених місць;
  • розроблено та передано у МОЗ України на затвердження гігієнічний норматив «Класи промислових відходів за показниками радіаційної та епідемічної небезпеки»;
  • проведено ряд досліджень просторового розподілу радіовуглецю (CO2), зумовленого викидами транспорту та теплоелектростанцій, що походить з викопного палива, на основі досліджень радіовуглецю в рослинах;
  • проведено дослідження щодо обґрунтування необхідності введення регуляторного контролю радіаційного фактора від природних радіонуклідів на промислових підприємствах, обґрунтовано протирадонові заходи; результати досліджень надані до Державної інспекції ядерного регулювання України.

Також вченими Інституту встановлено ряд важливих тео­ретичних положень: складено перелік пріоритетних канцерогенів, які відіграють етіопатогенетичну роль у розвитку онкопатології, серед яких провідне місце належить важким металам (хром VI, нікель, кадмій), бенз/а/пірену та формальдегіду; дослідженнями показано, що на формування захворюваності на рак щитоподібної залози поряд із загальновизнаними етіологічними факторами (йододефіцит, радіаційне опромінення) впливають інші канцерогенні чинники, особливо ті, що розглядаються як ендокринні руйнівники (пестициди, важкі метали тощо); з урахуванням досягнень світового досвіду підготовлено нову редакцію гігієнічного нормативу «Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини». Нарешті, варто ще раз нагадати про змістовну науково-практичну конференцію з міжнародною участю «Базові характеристики провідних систем охорони здоров’я в контексті визначення стратегії для України», що відбулася в Інституті 4 листопада 2016 р. й активно висвітлювалася вашими виданнями («Щотижневик АПТЕКА» № 48 (1069) від 12.12.2016 р. та № 3 (1074) від 30.01.2016 р.; «Український медичний часопис» № 6 (116) — XI/XII 2016).

— Наведені дані переконливо аргументують, що сподівання бізнес-спільноти на плідне партнерство з очолюваною Вами науковою установою, як і з НАМН України загалом, мають солідні підстави, — а спільні ініціативи суспільного партнерства отримають ефективний науковий супровід та надійну перспективу. Дякую за цікаву бесіду.

— Дуже вдячний навзаєм. Втім, хотілося б закінчити цю розмову не однією крапкою, а трьома, — а саме: запрошенням на черговий важливий захід, що відбудеться незабаром під проводом нашого інституту. Про «увертюру» до нього читацькій аудиторії вже відомо з Вашої статті з промовистою назвою «Premium non nocere» — це був круглий стіл на тему «Безпека пацієнтів — актуальна проблема вітчизняної си­стеми охорони здоров’я» («Український медичний часопис» № 1 (117) — 2017), який пройшов у стінах нашого інституту 9 лютого 2017 р. під головуванням президента НАМН України, академіка Віталія Цимбалюка. Там же і тоді ж було вперше анонсовано й майбутній основний захід, який за своїм змістовим навантаженням обіцяє стати, скажу без перебільшення, знаковою подією для вітчизняної охорони здоров’я. Йдеться про наукову конференцію з міжнародною участю «Проблема безпеки пацієнтів в Україні: стан і шляхи її мінімізації», яка відбудеться 6–7 червня 2017 р. у м. Дніпро. Ми гостинно запрошуємо усіх охочих взяти участь у цьому заході, а високоповажну спеціалізовану видавничу компанію «МОРІОН» — вже традиційно — долучитися до висвітлення конференції у яко­сті генерального інформаційного партнера.

— Щиро дякуємо за запрошення.

* * *

Що ж. Прозорішають грані міждисциплінарних солідарних ініціатив. Ширшають рамки міжсекторальних суспільних взаємин. Більшає меморандумів і угод, хороших та різних. Сподіватимемося, що прописані в них наміри не залишаться на папері, а втіляться у рішучі цілеспрямовані дії та конкретні результати цих дій. А головне — щоб ці результати в позитиві відчув на собі пацієнт.

Пилип Снєгірьов,
фото Сергія Бека
та люб’язно надані прес-службою УСПП

За матеріалами «Щотижневика АПТЕКА»
№ 10 (1081) від 20 березня 2017 р.;
від 27.03.2017 р. та від 20.03.2017 р.