Скільки насправді зароблятимуть лікарі первинної ланки після реформи?

19 квітня 2017
1782
Резюме

Наше видання нещодавно повідомляло, що Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України зробило розрахунки вартості надання послуг первинної медичної допомоги та порівняння витрат із розміром пропонованого тарифу на відповідні послуги. Відомості містяться у фінансово-економічному обґрунтуванні Законопроекту «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», який переданий на голосування до Верховної Ради України. Проте у розрахунках, наданих авторами реформи охорони здоров’я, на нашу думку, міститься не зовсім повна картина того, яким буде дохід лікаря первинної ланки.

Прокоментувати цей документ ми попросили Сергія Кубанського, заступника голови Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я.

Ознайомившись із розрахунком вартості надання послуг первинної медичної допомоги, що подається у фінансово-економічному обґрунтуванні до проекту Закону України «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» (№ 6327), ми можемо повідомити про таке:

Як зазначено у цьому документі, при поточному мінімальному фінансуванні первинної медичної допомоги суб’єкт надання первинної медичної допомоги, що обслуговує 2000 пацієнтів, отримуватиме середній дохід в обсязі 35 000 грн. на місяць. Розрахунки необхідних витрат, пов’язаних із виконанням галузевих вимог на рівні первинної медичної допомоги, свідчать, що максимальна сума, яку має витратити такий суб’єкт на діагностичні тести, витратні матеріали та амортизацію оснащення, становитиме 9081 грн. на місяць. Таким чином, обсяг коштів для оплати заробітної плати та інших поточних видатків становитиме в середньому 25 919 грн. на місяць (табл. 1).

Таблиця 1. Розрахунок вартості надання послуг первинної медичної допомоги, пов’язаних із виконанням галузевих вимог
Кількість населення, яке обслуговує практика (осіб) 2500 2000 1500 1000 500
Видатки, пов’язані з виконанням галузевих вимог (грн. на місяць)
Матеріально-технічне оснащення 2712 2712 2712 2712 2712
Комп’ютерна техніка 133 133 133 133 133
Витратні матеріали для регулярних візитів 3696 2957 2217 1478 739
Лабораторні тести 3315 3279 3244 3208 3173
Усього видатків, пов’язаних із виконанням галузевих вимог 9856 9081 8307 7532 6757
Загальний дохід практики 43 750 35 000 26 250 17 500 8750
Дохід практики здійснення видатків, пов’язаних із виконанням галузевих вимог 33 894 25 919 17 943 9968 1993
Видатки, пов’язані з виконанням галузевих вимог як частка доходу практики, % 22,5 25,9 31,6 43,0 77,2

Водночас об’єктивність і справедливість таких розрахунків викликає сумніви й критичні зауваження.

Наприклад, у місячний розрахунок закладені витрати на матеріально-технічне оснащення (2712 грн.), комп’ютерну техніку (113 грн.), витратні матеріали для регулярних візитів до лікаря (від 739 до 3696 грн. залежно від кількості населення) лабораторні тести (в середньому 3200 грн.). Проте до таких показників відсутнє будь-яке пояснення та обґрунтування щодо відомостей та критеріїв, на основі яких вони визначені. Зокрема, які витрати мають покривати закладені 133 грн. у графі «комп’ютерне забезпечення». Підлягає сумніву і обґрунтованість достатності коштів у сумі 3279 грн. на лабораторні тести, зважаючи на те, що вони мають повністю покривати гематологічні дослідження (загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, швидкість осідання еритроцитів), біохімічні та імунологічні дослідження сироватки крові, аналіз сечі, дослідження калу. Суб’єкт надання первинної медичної допомоги, який не має власної лабораторії, змушений буде на комерційних засадах замовляти послуги з проведення лабораторного дослідження в інших суб’єктів (табл. 2).

Незрозумілими є і джерела покриття табеля оснащення лікаря первинної ланки (табл. 3).

Якщо ж заклад охорони здоров’я має свою акредитовану лабораторію, у запропонованому розрахунку взагалі не враховані витрати на функціонування такого підрозділу і зарплату відповідного штату медичного персоналу.

Таблиця 3. Вибірковий аналіз вартості матеріально-технічного оснащення* місця надання первинної медичної допомоги, згідно з пропонованим МОЗ України табелем оснащення, станом на березень 2017 р., грн.
1 Ваги для дітей 1000
2 Ваги для дорослих 4000
3 Глюкометр 500 + витратні матеріали
4 Електрокардіограф 12 000 + витратні матеріали
5 Медична вимірювальна стрічка 20
6 Медичний ліхтарик 180
7 Отоофтальмоскоп 3 000
8 Пікфлуометр 1200
9 Пульсоксиметр 2500
10 Ростомір для дітей до року 100
11 Ростомір (для дітей старше одного року) 300
12 Стетофонендоскоп 100
13 Таблиці для перевірки гостроти зору 1600
14 Термометр (для вимірювання температури тіла) 30
15 Тонометр із малими, середніми і великими манжетами 500
16 Холодильник для зберігання медикаментів, окрім вакцин 3000
17 Холодильник для зберігання вакцин 3000
18 Шафа для зберігання медикаментів та медичних виробів для надання медичної допомоги, в тому числі невідкладної 6000
19 Кушетка 2000
20 Сповивальний стіл 2000
21 Киснева подушка 580
22 Мішок Амбу 1400
23 Гігрометр — (літній і зимовий) 240
24 Термометр (для вимірювання температури у приміщенні) 30
25 Термометр для холодильника 30
26 Сумка-укладка сімейного лікаря 3500
27 Медикаменти та медичні вироби для надання медичної допомоги, в тому числі невідкладної 1000
Усього 49 810
(без витратних матеріалів)
*Розрахунок зроблено за мінімальними інтернет-цінам на вироби й обладнання українського виробника та/чи вітчизняної комплектації.

Розрахунок вартості надання послуг первинної медичної допомоги розроблений лише для приватного сімейного лікаря (фізичну особу-підприємця) і зовсім не враховує існуючі заклади охорони здоров’я, а саме поліклініки, центри первинної медико-санітарної допомоги, амбулаторії. Повністю випали з такої моделі фінансування фельдшерсько-акушерські пункти. Оплата надання медичних послуг первинної медичної допомоги такими закладами за капітаційною формулою (з розрахунку 210 грн. на прикріпленого мешканця), де враховується лише сімейний лікар і одна медична сестра, призведе, на нашу думку, до суттєвого зменшення обсягів фінансування порівняно із нинішніми бюджетними асигнуваннями згідно з медичною субвенцією, що спричинить погіршення надання первинної медичної допомоги та необхідність скорочення чисельності та штату працівників. У цей же час заклади первинної медичної допомоги на сьогодні максимально завантажені прийомом та обслуговуванням пацієнтів, у них відсутній ліжковий фонд, за рахунок скорочення якого можна знайти додаткові ресурси. При цьому лише заклади охорони здоров’я на нинішньому етапі зможуть надати комплексне та безперебійне медичне обслуговування населення на первинному рівні.

У запропонованих розрахунках не враховані видатки на утримання і обслуговування приміщення (чи його оренда), комунальні послуги, енергоносії, утримання лабораторії, транспортних засобів, адміністративно-господарське обслуговування (включаючи штат відповідних працівників), нарахування на заробітну плату (22% — єдиний соціальний внесок), пільги та гарантії у сфері трудових відносин (відпускні, підвищення кваліфікації тощо).

Розрахунки підлаштовані виключно для сімейного лікаря, який здійснюватиме приватну медичну практику, за умови лише однієї медичної сестри та при максимальному навантаженні — обслуговування 2000 населення. Водночас, як вказують сімейні лікарі, забезпечення обслуговування такої кількості населення лише одним лікарем і однією медичною сестрою є нереальним.

Крім того, орієнтування економічної вигоди і доцільності за рахунок обслуговування саме 2000 мешканців є невиправданим. По-перше, має місце штучне (заради економії бюджетних коштів) збільшення навантаження на лікаря (сьогодні воно становить 1500 жителів для міст та 1200 жителів для сільської місцевості), а по-друге, лише незначна частина сімейних лікарів зможе шляхом підписання пацієнтами декларацій взяти на обслуговування саме 2000 осіб. А при обслуговуванні 1000 мешканців економічна вигода, наведена у розрахунках, втрачає актуальність. При цьому потрібно врахувати, що запровадження реформи в частині надання медичної допомоги на вторинному та третинному рівнях лише за направленням лікаря первинної медичної допомоги призведе до істотного збільшення кількості звернень до останніх.

На нашу думку, в такому розрахунку міститься велика маніпулятивна складова, покликана за рахунок зменшення витрат створити видимість збільшення фінансування первинної медичної допомоги, а відповідно, підвищення заробітної плати сімейного лікаря. У суспільстві внаслідок цього створюється стереотип, що зарплата сімейного лікаря при цьому становитиме 35 тис. грн. на місяць, що призводить до неправильного по суті інформування населення і внаслідок цього — до безпідставно завищених вимог до сімейного лікаря з боку пацієнтів.

Олександр Устінов, фото автора