У квітневому онлайн-номері «The Journal of Pediatrics» за 2017 р. опубліковано результати роботи групи дослідників з відділення психології британського Університету Уорвіка (Warwick Medical School) під керівництвом професора Dieter Wolke, згідно з якими найтриваліше і найчастіше, порівняно з дітьми з інших країн світу, плачуть немовлята з Великобританії, Канади, Італії та Нідерландів. Метою дослідження стало визначення з використанням модифікованих критеріїв Wessel середньої тривалості періодів неспокою та плачу, а також поширеності дитячих кольок у дітей в перші 3 міс життя. Запропоновані в 60-х роках минулого сторіччя педіатром Морісом Веселем ознаки наявності у немовлят кишкових кольок, які отримали назву «критерії Wessel», або «правило трьох», передбачають наявність у дитини нападів неспокою і плачу, що з’являються і зникають без будь-якої значущої причини та тривають більше 3 год на добу, повторюються ≥3 днів на тиждень протягом хоча б одного тижня і виникають переважно у дітей перших 3 міс життя.
У метааналіз включено результати пошуку літератури з використанням баз даних Medline, PsycINFO і Embase, які виявили >5600 досліджень, що охопили майже 8700 дітей з різних країн світу, у тому числі з Німеччини, Данії, Японії, Канади, Італії, Нідерландів і Великобританії. Дослідники розрахували середньодобову тривалість періодів неспокою та плачу у немовлят в перші 12 тиж від народження та створили універсальну діаграму нормальної тривалості плачу у дітей цього віку.
З’ясувалося, що найдовше плачуть діти у Великобританії, Італії, Канаді та Нідерландах, тоді як найменша тривалість крику відмічена у малюків з Данії, Німеччини і Японії. Найбільш низькі середньозважені показники виявлено у дітей віком до 1 міс з Німеччини (69–80,8 хв/добу) та у малюків 5–6 тиж з Японії (107 хв/добу). Середня тривалість неспокою та крику малят з Данії (за винятком немовлят 8–9-тижневого віку) була значно меншою, ніж в цілому у всіх країнах у дітей перших 12 тиж життя. Довше за інших плакали діти віком 3–4 тиж у Канаді (в середньому 149,8 хв/добу) і в 5–6-тижневому віці в Нідерландах (в середньому 150,4 хв/добу).
Встановлено, що протягом перших 6 тиж життя середня тривалість неспокою/крику у дітей є доволі стабільною і становить 117–133 хв, надалі вона поступово зменшується до середніх 68 хв у віці 10–12 тиж. Протягом перших 6 тиж життя кольки виникали набагато частіше — у 17,4–18,4% обстежених дітей віком 1–4 тиж, досягали максимальної поширеності 25% у віці 5–6 тиж і поступово зменшувалися до 10,8% у віці 8–9 тиж та до 0,6% — 10–12 тиж.
Шляхом кореляційного аналізу доведено значний вплив типу харчування на досліджувані показники у віці 1–2; 5–6 і 10–12 тиж. Виявлено зворотні кореляції типу харчування з тривалістю періодів неспокою/крику: їх відмічено у дітей віком 5–6 тиж, які перебували на штучному (r=−3,461; р<0,01) та змішаному (r=−3,656; р<0,01) вигодовуванні. Як не дивно, чим більше немовлят 3–4-тижневого віку було на грудному вигодовуванні, тим довше і частіше вони плакали (r=3,500; р<0,01). Автори зазначають, що в проаналізованих роботах, в яких не враховувався тип вигодовування, містилися дані про значно більшу за середньостатистичну тривалість періодів крику.
Найвищий рівень кишкових кольок, визначений за модифікованими критеріями Wessel, виявлено у немовлят з Великобританії (28,0% дітей віком 1–2 тиж), Канади (34,1% дітей віком 3–4 тиж) та Італії (20,9% дітей віком 8–9 тиж). Найнижчий показник зареєстровано у дітей віком 3–4 тиж з Данії (5,5%) та Німеччини (6,7%).
Коментуючи результати дослідження, професор D. Wolke зауважив, що отримані дані є середньостатистичними і потрібні лише для орієнтовної оцінки. Так, в деяких проаналізованих роботах зареєстровано немовлят, які плакали менше 30 хв/добу, але були і такі, хто практично не перепочивав від неспокою або крику. Ще одним висновком роботи є недостатня інформативність критеріїв Wessel, оскільки виявилося, що кишкові кольки в середньому менш тривалі та рідко виникають у дітей грудного віку старше 9 тиж. Автори дослідження припускають, що виявлена значна різниця тривалості неспокою/плачу малюків у промислово розвинених країнах світу, можливо, пов’язана з соціально-економічними відмінностями, національними особливостями догляду за дитиною або з іншими причинами (спадковістю, перебігом вагітності), та зазначають, що з’ясування таких факторів потребує подальшого вивчення.
Професор D. Wolke вважає, що результати роботи (зокрема створення універсальної діаграми нормальної тривалості плачу немовлят) стануть у нагоді фахівцям у галузі охорони здоров’я і допоможуть забезпечити батьків дітей віком до 3 міс інформацією про нормальний (вище 90-го перцентиля) або надмірний рівень неспокою та тривалості плачу для подальшої відповідної корекції умов догляду, харчування дитини, своєчасного виявлення ознак патологічних станів або уникнення призначення зайвої терапії, оскільки більшості дитячих кольок властива спонтанна ремісія.
- Wolke D., Bilgin A., Samara M. (2017) Systematic review and meta-analysis: fussing and crying durations and prevalence of colic in infants. J. Pediatr., published online: Apr. 3 (http://dx.doi.org/10.1016/j.jpeds.2017.02.020).
Вікторія Ніколаєнко
