Україна потребує національної стратегії щодо антибіотикорезистентності

10 жовтня 2016 о 15:10
517

Україна потребує національної стратегії щодо антибіотикорезистентності7 жовтня 2016 р. у Комітеті з питань охорони здоров’я відбулося засідання круглого столу на тему: «Антибіотикорезистентність та інфекційний контроль».

Під час заходу зазначалося, зокрема, що у вересні 2016 р. світові лідери на зустрічі в Організації Об’єднаних Націй (ООН) заявили про необхідність об’єднання зусиль у боротьбі зі стійкістю мікроорганізмів до протимікробних препаратів. Вперше очільники держав — членів ООН взяли зобов’язання вжити масштабних і скоординованих заходів для боротьби з першочерговими причинами розвитку стійкості до протимікробних препаратів відразу в декількох секторах, зокрема у сферах охорони здоров’я, охорони здоров’я тварин та в сільському господарстві.

Учасники круглого столу звернули увагу на те, що стійкість бактерій до антибіотиків (антибіотикорезистентність, antimicrobial resistance — AMR) зростає з кожним роком. Мікроорганізми набувають нових видів резистентності, спектр дії протимікробних препаратів постійно звужується. Причиною цього стало надмірне і безконтрольне застосування антибіотиків у медицині, ветеринарії та сільському господарстві, а також їх потрапляння у ґрунт і воду. За оціночними даними Експертної комісії з боротьби з антибіотикостійкими бактеріями (США), у світі щорічно використовується близько 73 млрд разових доз, або 300 тис. тон, антибіотиків.

Йшлося й про те, що Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун звернув увагу світової спільноти на те, що, за даними оцінки ситуації у цій сфері, щорічно у світі понад 200 тис. новонароджених помирають від стійких до антибіотиків інфекцій. Крім того, в 105 країнах світу зареєстровано туберкульоз з мультирезистентною стійкістю, в Африці наростає епідемія антибіотикорезистентного тифу, в басейні Меконга поширюється стійкий до препаратів збудник малярії, і в усьому світі зростає стійкість до антиретровірусної терапії. Високий рівень резистентності спостерігають серед таких поширених захворювань, як пневмококова пневмонія, гонорея, післяопераційні інфекції тощо.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) проводить глобальну кампанію «Антибіотики: використовуйте обережно!», яка закликає громадськість, уряди, працівників охорони здоров’я та сільського господарства вживати заходів для вирішення цієї нагальної проблеми. За ініціативою ВООЗ другий Всесвітній тиждень правильного застосування антибіотиків буде проведено з 14 по 20 листопада 2016 р. Акція спрямована на підвищення обізнаності із зазначеної проблеми та пропаганду правильного застосування антибактеріальних засобів. Глава ВООЗ Маргарет Чен назвала боротьбу зі стійкістю мікроорганізмів до протимікробних препаратів фундаментальною загрозою здоров’ю, розвитку і безпеці людини.

Доповідачі акцентували увагу на тому, що антибіотикорезистентність є значною економічною проблемою. За даними ВООЗ, тільки у ЄС вартість лікування пацієнтів із захворюваннями, викликаними резистентними патогенами, оцінюється приблизно в 1,5 млрд євро на рік. Управління з оцінки технологій США підрахувало, що витрати на управління AMR у Сполучених Штатах становлять 0,1–10 млрд дол. США на рік.

У зв’язку з цим держави — члени ООН у спільній заяві взяли на себе зобов’язання розробити національні плани дій з протидії стійкості мікроорганізмів до антимікробних препаратів на основі глобального плану, представленого ВООЗ у 2015 р. (World Health Organization Global Action Plan to tackle antimicrobial resistance), зокрема посилення моніторингу за інфекціями, стійкими до антибіотиків, і контролю застосування антибіотиків в медицині, ветеринарії та сільському господарстві, а також посилення міжнародного співробітництва та фінансування.

За оцінкою експертів Європейського центру з профілактики та контролю захворювань, в Україні не існує національної стратегії та/або плану дії з обачного використання протимікробних агентів у медицині людини та ветеринарній медицині; із запобігання та контролю за стійкістю до протимікробних препаратів; погано врегульовано питання щодо призначення ліків; епіднагляд за патогенами, протимікробною резистентністю існує в дуже обмеженому обсязі, а за деякими інфекціями у закладах охорони здоров’я взагалі відсутній.

Крім того, в Україні наразі відсутня національна стратегія або ефективні програми епідеміологічного нагляду та контролю за інфекційними хворобами, пов’язаними з наданням медичної допомоги. Офіційна статистика в Україні, на жаль, не відображає глибини проблеми з поширенням інфекцій, що передаються при наданні медичної допомоги. За статистикою, в країні реєструють близько 7 тис. випадків внутрішньолікарняної інфекції щороку, розрахункова кількість яких становить, за різними даними, від 250 до 800 тис. випадків на рік.

Незважаючи на те що стійкість до протимікробних препаратів є проблемою як в лікувально-профілактичних закладах, так і поза їх межами, особливо серйозного значення вона набуває саме в лікарнях. Адже саме тут можуть сформуватися постійні резервуари резистентних мікроорганізмів, особливо за відсутності ефективної програми інфекційного контролю. Як наслідок, інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги, становлять серйозну загрозу громадському здоров’ю в цілому.

Оскільки Україна з 2013 р. бере участь у проекті ВООЗ з вивчення споживання антимікробних лікарських засобів, існує необхідність розробки Порядку збору інформації про споживання зареєстрованих в Україні антимікробних лікарських засобів. Потребує посилення контроль за призначенням антимікробних лікарських засобів та їх відпуском в аптечних закладах.

Для комплексного вирішення зазначених проблем є нагальною розробка національної стратегії та плану дій щодо боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів, які повинні стати дорожньою картою у протидії загрозі, що має глобальне значення для здоров’я, розвитку і безпеки людини.

До участі у круглому столі було запрошено народних депутатів України, представників Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я України, інших зацікавлених міністерств і відомств, обласних державних адміністрацій, Національної академії медичних наук України, провідних наукових медичних установ та вищих навчальних закладів, медичних асоціацій, а також представників професійних спілок, міжнародних і громадських організацій.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами http://rada.gov.ua/