Актуальність
Згідно зі статистичними даними ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» за 2017 рік, хвороби системи кровообігу посідали перше місце у структурі захворюваності населення України та становили 30,9%. У сучасних поглядах на патогенез судинних захворювань, серед яких поширеною є артеріальна гіпертензія (АГ), увага приділяється ренін-ангіотензин-альдостероновій системі, яка у відповідь на активацію призводить до звуження судин та внаслідок цього — до стійкого підвищення артеріального тиску (АТ). АГ асоційована з підвищеним ризиком серцево-судинних ускладнень, які призводять до негативних соціальних наслідків. Серед осіб віком ˂55 років ступінь цього ризику напряму пов’язаний з рівнем систолічного артеріального тиску (САТ) та має непрямий зв’язок із рівнем діастолічного артеріального тиску (ДАТ). Стратегія лікування пацієнтів із АГ складна та потребує ретельного вибору препаратів (Williams B. et al., 2018). На підставі масштабних досліджень можна стверджувати про загальний класовий гіпотензивний ефект препаратів групи блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ (БРА) (сартани), який зумовлює стабільний і тривалий контроль АТ та додаткові плейотропні ефекти (Dimou C. et al., 2019). Незважаючи на подібний механізм дії, зумовлений хімічною структурою, між препаратами цієї групи наявні фармакокінетичні відмінності, які створюють дозозалежний гіпотензивний ефект (Lee S.E. et al., 2019). Враховуючи основну тенденцію застосування максимальної дози сартанів з метою надійного контролю АТ, група дослідників на чолі з Во-Баєк Чунгом (Chung W.B. et al., 2020) з відділення кардіології та внутрішніх захворювань Госпіталю Св. Марії, при Католицькому університеті м. Сеула (Південна Корея), провели IV фазу подвійного сліпого рандомізованого дослідження FAST, в якому досліджували ефективність найменш вивченого препарату групи сартанів фімасартану. Результати опубліковані в журналі «Drug Design and Development» (Фармакологічні дослідження) .
Результати і методи дослідження
До дослідження було залучено 365 пацієнтів середнього віку (58,3±7,68 року), переважно чоловіків (79,18%), зі встановленим діагнозом АГ, яких розподілили на дві інтервенційні групи, де отримували фімасартан та валсартан. Контрольна група отримувала олмесартан. Перші 2 тиж доза фімасартану становила 60 мг, валсартану — 80 мг, олмесартану — 10 мг з подальшим титруванням упродовж 4 тиж дози всіх трьох препаратів до 120; 160 та 20 мг відповідно. Досліджували показники САТ у двох інтервенційних групах протягом 6 тиж. Вторинною точкою було визначено зниження показників добового, денного та нічного САТ, а також ДАТ упродовж такого самого періоду. Показники інтервенційних груп порівнювали з показниками групи олмесартану.
- На відміну від групи олмесартану, найбільш виражений лікувальний ефект спостерігався у групі фімасартану та валсартану. На 6-му тижні зниження САТ у групі фімасартану та валсартану становило на 16,26±15,07 та 12,81±13,87 мм рт. ст. відповідно (р=0,0298). ДАТ в інтервенційних групах знизився на 7,63±9,67 та 5,14±8,52 відповідно (р=0,0211).
- Добові показники САТ за умови застосування максимальних доз в інтервенційних групах знизилися на 15,22±13,33 та 9,45±12,37 мм рт. ст. відповідно (р=0,0009). Зниження показників ДАТ становило 8,74±7,55 та 5,98±7 85 мм рт. ст. відповідно (р=0,014). Вимірювання рівня нічного САД у групах фімсартану та валсартану свідчило про зменшення на 16,8±15,81 та 10,32±14,88 мм рт. ст. відповідно (р=0,0152).
- Дослідники зазначили відсутність істотних відмінностей між групами фімасартану та олмесартану.
Висновки
Таким чином, дослідники дійшли висновку щодо високого потенціалу застосування 120 мг фімасартану з метою стійкого контролю АТ у пацієнтів з АГ.
- Chung W.B., Ihm S.H., Jang S.W. et al. (2020) Effect of Fimasartan versus Valsartan and Olmesartan on Office and Ambulatory Blood Pressure in Korean Patients with Mild-to-Moderate Essential Hypertension: A Randomized, Double-Blind, Active Control, Three-Parallel Group, Forced Titration, Multicenter, Phase IV Study (Fimasartan Achieving Systolic Blood Pressure Target (FAST) Study). Drug. Des. Devel. Ther., 14: 347–360. doi: 10.2147/DDDT.S2312.
- Dimou C., Antza C., Akrivos E. et al. (2019) A systematic review and network meta-analysis of the comparative efficacy of angiotensin-converting enzyme inhibitors and angiotensin receptor blockers in hypertension. J. Hum. Hypertens., 33(3): 188–201. doi:10.1038/s41371-018-0138-y.
- Lee S.E., Kim Y.J., Lee H.Y. et al. (2012) Efficacy and tolerability of fimasartan, a new angiotensin receptor blocker, compared with losartan (50/100 mg): a 12-week, Phase III, multicenter, prospective, randomized, double-blind, parallel-group, dose escalation clinical trial with an optional 12-week extension phase in adult Korean patients with mild-to-moderate hypertension. Clin Ther., 34(3): 552–568, 568.e1-9. doi: 10.1016/j.clinthera.2012.01.024.
- Williams B., Mancia G., Spiering W. et al. (2018) Practice guidelines for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension and the European Society of Cardiology: ESH/ESC Task Force for the Management of Arterial Hypertension. J. Hypertens., 36(12): 2284–2309. doi:10.1097/HJH.000000000000196.
За матеріалами https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6986172/
Жарікова Юлія
