Теорія і практика успішного лікування захворювань нервової системи

25 квітня 2016
2498
Резюме

14 квітня 2016 р. у Києві відбулася Науково-практична конференція з міжнародною участю «Впровадження сучасного європейського досвіду лікування захворювань нервової системи», організаторами якої виступили громадські організації «Всеукраїнська асоціація по неврології та рефлексотерапії» та «Паблік хелс». Куратор конференції — Наталія Свиридова, доктор медичних наук, професор, головний позаштатний спеціаліст Міністерства охорони здоров’я України за спеціальністю «Рефлексотерапія», завідувач кафедри неврології та рефлексотерапії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. Участь у заході взяли лікарі-неврологи, терапевти, кардіологи, реабілітологи, травматологи, лікарі загальної практики — сімейної медицини.

Наукова тематика конференції ввібрала в себе дуже широке коло актуальних питань, пов’язаних з лікуванням та профілактикою патології щитоподібної залози (слухачі отримали рекомендації оториноларинголога з цього приводу), цукрового діабету та патології щитоподібної залози (позиція ендокринолога для неврологічного хворого), розладів вегетативної нервової системи, хвороби Паркінсона, хвороби Альцгеймера, дорсопатій, полінейропатії, больового синдрому тощо.

Теорія і практика успішного лікування захворювань нервової системи

Під час конференції проведено чимало майстер-класів від провідних вітчизняних та закордонних спеціалістів з Канади, США, Великої Британії, Білорусі та Чорногорії.

Н. СвиридоваЗокрема майстер-клас, що провела Н. Свиридова, було присвячено факторам ризику та тактиці лікування інсульту. Професор детально зупинилася на положеннях сучасного алгоритму комбінованої терапії інсульту згідно з рекомендаціями 2016 р. Також вона запросила всіх зацікавлених спеціалістів до участі в роботі «Школи невролога» — нового проекту, метою якого є підвищення кваліфікації неврологів та сімейних лікарів, що проводиться з січня 2016 р. зусиллями ГО «Всеукраїнська асоціація по неврології та рефлексотерапії» (далі — Асоціація). Школа організовує тренінги, майстер-класи, розбір складних клінічних випадків, лекції професорів міжнародного рівня, що містять найновіші наукові дані. Слухачами школи є спеціалісти з усіх регіонів України. Цикли з різноманітних наукових тематик проходять останньої суботи кожного місяця. Після закінчення Школи слухачі отримують сертифікати українського та міжнародного зразка. Докладну інформацію щодо тематик, дати і місця проведення Школи можна знайти на сайті Асоціації.

Емір МазуровічЕмір Мазуровіч, доктор медицини медичного факультету Універ­ситету Чорногорії (University of Montenegro), Подгориця, прочитав унікальну за сво­їм змістом лек­цію «Неврологічні симптоми і ознаки при розвитку ендокринологічних захворювань». У ході лекції (або, швидше, майстер-класу) доповідач продемонстрував зв’язок між двома медичними дисциплінами — неврологією та ендокринологією, адже відомо, що деякі неврологічні симптоми можуть бути проявом ендокринологічних захворювань.

Науковець нагадав, що, говорячи про взаємодію між неврологічними та ендокринологічними розладами, потрібно розглядати її у двох аспектах: анатомічному і фізіологічному.

Усі ендокринологічні захворювання діляться на пов’язані з підвищеною або зниженою секрецією гормонів. Спектр симптомів, які можуть свідчити як про неврологічні хвороби, так і про ендокринну патологію, досить широкий. Головна причина виникнення неврологічних симптомів при ендокринних захворюваннях — анатомічне розташування гіпофіза (його передньої та задньої частки), який прилягає до важливих судинних і нервових структур.

Значна частина пацієнтів скаржиться на головний біль. У деяких ситуаціях це може бути ознакою не неврологічного, а ендокринного захворювання. На природу головного болю може вказувати наявність інших симптомів, що свідчать про дисфункцію гіпоталамо-­гіпофізарної осі. Пухлина гіпоталамуса може мати невеликі розміри, і відповідно до того, яку ділянку вона ушкоджує, розвиваються специфічні гіпоталамічні симптоми, зокрема підвищення/зниження температури тіла, статева дисфункція, ожиріння. Пухлини гіпофіза поділяють на дві групи: функціонально активні і функціонально неактивні. Для невролога більше значення мають останні. За наявності секреторно активної пухлини на правильний діагноз можуть вказувати прояви і симптоми з боку інших ендокринних залоз, тож встановити діагноз може бути простіше, в той час як пухлина, що не має секреторної активності, може проявлятися лише головним болем.

Сергій БурчинськийСергій Бурчинський, завідувач відділу інформаційного аналізу та міжнародних науково-дослідних програм ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова Національної академії медичних наук України», підняв питання, якому у зв’язку з великою поширеністю останніми роками приділяють особливе значення, а саме астенічного синдрому в межах неврозу та можливості патогенетичної фармакотерапії в ангіоневрології. Зокрема, він зауважив, що астенія, або стан нервово-психічної і фізичної слабкості, проявляється підвищеною втомлюваністю, послабленням або втратою здатності до тривалого фізичного чи розумового напруження, однак її конкретні симптоми можуть варіювати залежно від форми та/або стадії патологічного процесу. До того ж, астенія — у цілому неспецифічний синдром. Він може розвиватися не тільки при багатьох неврологічних і психічних захворюваннях, а й у соматичних хворих у період погіршення перебігу основного захворювання та після операції. Багато хвороб починаються з так званої псевдоневрастенічної стадії, яка проявляється переважно астенічними розладами. Однак, будучи за своєю природою загальнопатологічним станом, астенічний синдром виникає завжди тільки у клінічній видозміні, і при розвитку патології з’являється не просто астенія, а невротична, органічна, шизофренічна астенія тощо.

Принципова відмінність астенічного синдрому від простої втоми полягає в тому, що втома виникає внаслідок виснаження енергетичних запасів, тоді як астенія є наслідком порушення регуляції використання енергетичних ресурсів.

Згідно з сучасними уявленнями, астенічний синдром є одним з найхарактерніших проявів так званих хвороб цивілізації. Описано десятки симптомів, притаманних невротичній астенії, однак найтиповіша тріада — це:

  • власне астенія (підвищена втомлюваність, зниження працездатності, погіршення пам’яті та уваги, емоційна лабільність, дратівливість, гіперестезії тощо);
  • вегетативні розлади (за типом нейроциркуляторної дистонії);
  • порушення сну.

«Отже, не викликає сумнівів необхідність комплексної фармакотерапії в лікуванні астеноневротичних станів. З огляду на те, що провідною ланкою патогенезу астенічного синдрому є порушення з боку центральної нервової системи, основним інструментом фармакологічної корекції в цій ситуації варто вважати препарати ней­ротропного типу дії, які мають нейрометаболічний, антигіпоксичний, антиоксидантний, психоенергетичний ефекти. У зв’язку з цим особливий інтерес викликають ноотропні засоби, з яких наразі золотим стандартом залишається пірацетам. Однак необхідно зробити одне застереження: клінічна ефективність пірацетаму проявляється тільки при його застосуванні в адекватних, досить високих дозах (2,4–4,8 г/добу). У цьому випадку для досягнення комплаєнсу, відповідно, необхідне застосування не просто пірацетаму у стандартних формах випуску (таблетки і капсули по 0,2–0,4 г), а його високодозових лікарських форм», — підкреслив С. Бурчинський.

Теорія і практика успішного лікування захворювань нервової системи

Він також зауважив, що, за сучасними уявленнями, ноотропні препарати мають нейрометаболічний механізм дії, здатні активувати пластичні процеси в центральній нервовій системі, поліпшувати енергозабезпечення нервових клітин, підвищувати їх стійкість до впливу негативних факторів різної природи, чинити позитивний вплив на вищі психічні функції. Головними відмінними рисами цих засобів є вплив на інтелектуально-мнестичні функції та церебропротекторна дія. Саме можливість забезпечення спрямованої комплексної церебропротекторної дії безпосередньо визначає перспективи застосування но­отропних засобів при астеноневротичних станах.

Теорія і практика успішного лікування захворювань нервової системи

Відзначимо, що, незважаючи на досить щільний графік (адже до програми заходу було включено доволі широке коло питань), кожен з учасників мав можливість отримати не тільки чимало найновішої інформації, а ще й взяти участь у дискусії, обговорити з колегами актуальні теми та почути експертну думку провідних вітчизняних і закордонних вчених-практиків щодо проблем, з якими доводиться стикатися у щоденній медичній практиці.

Тетяна Стасенко,
фото автора та Сергія Бека