ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ПЛОДА У ВАГІТНИХ ІЗ ГЕРПЕСВІРУСНОЮ ІНФЕКЦІЄЮ

30 червня 2005
2405
Резюме

Проведено аналіз функціонального стану плода у 60 вагітних із герпесвірусною інфекцією. Встановлено, що у вагітних на фоні герпесвірусної інфекції внаслідок порушення матково-плацентарного кровообігу розвивається фетоплацентарна недостатність.

ВСТУП

Інфекційні урогенітальні хвороби, що викликаються вірусами, становлять важливу медико-соціальну проблему. Особливе місце в структурі захворювань, що передаються статевим шляхом, займає герпесвірусна інфекція. Пріоритетним завданням сучасного акушерства є зниження антенатальної захворюваності і смертності, зумовлених герпесвірусами (Маркін Л.Б. та співавт., 1999; Вдовиченко Ю.П. та співавт., 2003). В етіології перинатальних ускладнень відіграє велику роль внутрішньоутробне інфікування плода.

Герпесвірусні інфекції сьогодні належать до найпоширеніших внутрішньоутробних інфекцій, які за даними різних авторів фіксують в середньому в 13–58% випадків. Важливість проблеми внутрішньоутробного інфікування полягає в тому, що воно негативно впливає на перебіг вагітності, пологів та післяпологовий період. Необхідно відзначити, що герпесвірусні інфекції зумовлюють інфекційне ураження плода, вади розвитку, гіпотрофію, синдром затримки розвитку і росту плода. Герпесвірусна інфекція є причиною спонтанних викиднів, аномалій розвитку плода, багатоводдя, передчасних пологів і формування фетоплацентарної недостатності. На думку Ю.П. Вдовиченка та співавторів (2003), однією з найменш вивчених проблем є вплив різноманітних форм герпесвірусної інфекції на розвиток акушерської та перинатальної патології, а також використання сучасних противірусних препаратів із профілактичною метою. Своєчасна діагнос­тика та виявлення герпесвірусної інфекції дає можливість знизити частоту ускладнень вагітності, перинатальну захворюваність і смертність (Вдовиченко Ю.П. і співавт., 2000).

Мета роботи — вивчення функціонального стану плода у вагітних із герпесвірусною інфекцією.

ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Дослідження проведено у 60 вагітних із герпесві­русною інфекцією у другій половині вагітності (основна група) та у 30 вагітних з фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група).

Ультразвукове дослідження плода і плацентарного комплексу проводили на апараті «ALOKA SSD 1700» (Японія) в режимі реального часу. За допомогою ехо­графічного дослідження плода визначали: біпарієтальний розмір, середній діаметр живота і грудної клітки плода, вимірювали площу, товщину і оцінювали ступінь зрілості плаценти за критеріями P. Grannum, визначали кількість амніонально-плодової рідини.

Для вивчення стану плода також застосовували кардіотокографічний метод дослідження, який широко використовують в останні роки. Результатами досліджень багатьох авторів (Маркін Л.Б., Мартин Т.Ю., 1999; Маркін Л.Б. та співавт., 1999) підтверджено, що кардіотокографія (КТГ) є най­більш доступним методом обстеження внутрішньо­утробного стану плода. Цей метод дослідження дуже простий у виконанні, а діагностика є однією з найбільш достовірних та інформативних.

КТГ плода записували в стані спокою у вагітних із затримкою розвитку плода. Вивчали реакцію плода на спонтанні рухи (безстресовий тест) і стан адаптаційно-резервних можливостей вагітної в положенні лежачи на лівому боці.

Серцеву діяльність плода в антенатальний період визначали за допомогою фетального монітора ВМТ-9141 (Німеччина) протягом 60 хв у жінки в положенні лежачи на лівому боці. Швидкість руху паперу становила 1 см/хв.

За даними КТГ також визначали рухову активність плода. При цьому датчик знаходився зі сторони спинки плода, оцінювали тільки виражені рухи тулуба плода. Зміни на кардіотокограмі оцінювали за шкалою W.M. Fischer (Fischer W.M. et al., 1976), а ступінь тяжкості порушень стану плода — за узагальненою класифікацією Л.Б. Маркіна (Мар­кін Л.Б., Мартин Т.Ю., 1999).

Дані про внутрішньоутробний стан плода зі­ставляли з оцінкою стану новонародженого за шкалою Апгар. Отримані результати піддавали статистичній обробці, використовували критерій Стьюдента та визначали мінімальний (досягнутий) рі­вень значущості (р). Різницю між показниками вважали статистично значущою при р<0,05.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Дані про стан плода у вагітних з герпесвірусною інфекцією представлені у таблиці. Так, у вагітних цієї групи порівняно з такими контрольної групи встановлено відхилення показників КТГ.

За результатами проведених досліджень (кардіо­моніторного обстеження) у всіх вагітних із герпесвірусною інфекцією виявлено хронічну антенатальну гіпоксію.

У вагітних з герпесвірусною інфекцією відзначено зменшення амплітуди і зниження частоти миттєвих осциляцій, статистично значуще порівняно з відповідними показниками у жінок з фізіологічним перебігом вагітності. У вагітних основної групи середній показник базальної частоти серцебиття плода (142,7±1,2 уд/хв) знаходився в межах фізіологічної норми, але був статистично значущо вищий, ніж у здорових вагітних. В той же час кількість акцелерацій, що є показником внутрішньоутробного розвитку плода і свідчить про скоротливу діяльність матки та рухи плода у вагітних при затримці розвитку плода, майже у 2 рази менша, ніж при фізіологічному перебігу вагітності (р<0,001). У вагітних із герпесвірусною інфекцією відзначали також зміну іншого дуже інформативного показника — амплітуди акцелерацій, яка становила 18,3±0,34 уд/хв порівняно з 25,2±0,5 уд/хв у здорових вагітних (р<0,001).

Слід зазначити, що зміну внутрішньоутробного стану плода у вагітних з герпесвірусною інфекцією підтверджували на КТГ зменшенням показника миттєвих осциляцій, що можна розцінювати як зниження реактивності плода і порушення його компенсаторно-адаптаційних реакцій.

Одним з найбільш загрозливих симптомів, що свідчить про наявність внутрішньоутробної гіпоксії плода, є поява децелерацій (Маркін Л.Б., Мар­тин Т.Ю., 1999). Навіть поодинокі децелерації на КТГ плода у вагітних з герпесвірусною інфекцією (0,15±0,12) можуть бути тим діагностичним критерієм, що підтверджує розвиток гіпоксії плода.

Вивчення рухової активності плода дає можливість оцінити не тільки ступінь зрілості функціо­нальних систем, але і його адаптаційні резерви. В 45% вагітних основної групи зареєстровано епізод дихальних рухів плода тривалістю 60 с і більше, а також 1 або 2 генералізовані рухи. Іноді спостерігали розгинання плода протягом деякого часу з подальшим поверненням його у зігнуте положення. У більшості випадків кінцівки і тулуб плода протягом значного часу були частково або повністю ро­зігнуті.

Вищевикладене вказує на наявність у вагітних із герпесвірусною інфекцією хронічної плацентарної недостатності, порушення регулювання функцій органів і систем плода, зниження його компенсаторно-адаптаційних можливостей. Тому у вагітних із герпесвірусною інфекцією доцільно проводити біофізичний моніторинг з метою виявлення загрозливого стану плода та проведення своєчасного програмованого розродження.

Таким чином, при герпесвірусній інфекції у вагітних відзначають хронічну гіпоксію плода, що добре діагностується за допомогою КТГ. Характер внутрішньоутробної гіпоксії плода залежить від ступеня активності та тривалості перебігу цієї патології.

Вивчення функціонального стану плода у вагітних із герпесвірусною інфекцією дозволить оптимі­зувати діагностику, лікування і його корекцію з метою зниження перинатальної захворюваності й смертності.

ВИСНОВКИ

Герпесвірусна інфекція у вагітних є однією із важливих причин розвитку хронічної фетоплацентарної недостатності, що призводить до хронічної гіпоксії та гіпотрофії плода. Таких вагітних необхід­но віднести до групи підвищеного ризику перинатальної захворюваності і смертності для своєчасного обстеження та проведення специфічного лікування.

ЛІТЕРАТУРА

    • Вдовиченко Ю.П., Баскаков П.М., Глазков І.С. (2003) Шляхи зниження перинатальної патології у жінок з герпетичною інфекцією. В кн.: Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України, Київ, с. 27–31.
    • Вдовиченко Ю.П., Глазков І.С., Кіяшко Г.П. (2000) Роль порушень імунної системи у формуванні акушерських та перинатальних ускладнень. Перинатологія та педіатрія, 3: 14–18.
    • Маркін Л.Б., Луцик Б.Д., Попович А.І. (1999) Хронічні інфекції в акушерстві та гінекології. В кн.: Збірник наукових праць ІІІ пленуму Асоціації акушерів-гінекологів України, Ужгород, с. 336–338.
    • Маркін Л.Б., Мартин Т.Ю. (1999) Комплексна оцінка стану плода при затримці його розвитку. Педіатрія, акушерство та гінекологія, 5: 83–84.
    • Fischer W.M., Stude I., Brandt H. (1976) A suggestion for the evaluation of the antepartal cardiotocogram. Z. Geburtshilfe Perinatol., 180(2): 117–123.
>ФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ ПЛОДА У БЕРЕМЕННЫХ С ГЕРПЕСВИРУСНОЙ ИНФЕКЦИЕЙ

Матейко Галина Богдановна

Резюме. Проведен анализ функционального состояния плода у 60 беременных с герпесвирусной инфекцией. Установлено, что у беременных на фоне герпесвирусной инфекции вследствие нарушения маточно-плацентарного кровообращения развивается фетоплацентарная недостаточность.

Ключевые слова: беременность, герпесвирусная инфекция, функциональное состояние плода

>FUNCTIONAL STATE OF FETUS IN PREGNANT WOMEN WITH HERPESVIRAL INFECTION

Mateyko Galina B

Summary. Functional state of fetus was studied in 60 pregnant women on the background of herpesviral infection. In pregnant women with herpesviral infection the development of fetoplacental insufficiency caused by the disturbances of the uteroplacental blood flow was revealed.

Key words: pregnancy, herpesviral infection, functional state of fetus