Відбулася колегія МОЗ України, присвячена серцево-судинним та судинно-мозковим захворюванням

23 січня 2013 о 11:38
596

22 січня 2013 р. у Київській міській клінічній лікарні «Київський міський центр серця» відбулося засідання розширеної колегії Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України «Організація надання медичної допомоги хворим із серцево-судинними та судинно-мозковими захворюваннями та подальше її удосконалення» під головуванням міністра охорони здоров’я України Раїси Богатирьової. Участь у колегії, зокрема, взяли заступник міністра охорони здоров’я Олександр Толстанов, директор «Київського міського центру серця», головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Хірургія серця і магістральних судин» Борис Тодуров, начальник Лікувально-організаційного управління Національної академії медичних наук України Василь Лазоришинець, керівник відділу «Інституту нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова» Національної академії медичних наук України, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Нейрохірургія» Євгеній Педаченко, ректор Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця Віталій Москаленко, а також головні кардіологи регіонів, ректори вищих навчальних закладів та закладів післядипломної освіти МОЗ Украї­ни, представники Національної академії медичних наук України, керівники центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, очільники обласних держадміністрацій та провідні фахівці медичної галузі з усіх регіонів держави.

Зважаючи на актуальність питання, під час колегії відзначено, що організація надання медичної допомоги хворим із серцево-судинними та судинно-мозковими захворюваннями в Украї­ні потребує вдосконалення, подальшого реформування та системного інтегрованого підходу.

Згідно з рішенням колегії, в державі заплановано створити єдину систему надання допомоги хворим із серцево-судинними та судинно-мозковими захворюваннями шляхом відкриття відповідних центрів у кожній області, що дасть змогу вдосконалити організацію невідкладної допомоги хворим на гострий інфаркт та інсульт, наблизити доступність високоспеціалізованої медичної допомоги цим хворим та удосконалити надання медичної допомоги хворим кардіохірургічного профілю.

Крім того, вирішено опрацювати питання щодо утворення кафедр кардіохірургії у вищих медичних навчальних закладах та закладах післядипломної освіти IV рівня акредитації МОЗ Украї­ни, з урахуванням територіального розміщення діючих кардіохірургічних центрів, та забезпечення їх медичним обладнанням. Також — забезпечити підготовку спеціалістів із дитячої кардіоревматології, хірургії серця та магістральних судин, акушерства та гінекології, неонатології, дитячої анестезіології, задіяних у лікуванні дітей із вродженими вадами серця, у тому числі з використанням телемедичних технологій.

На меті також — організація стажування вітчизняних спеціалістів — кардіологів у зарубіжних клініках за бюджетні кошти, запрошення іноземних фахівців для проведення навчання та майстер-класів у нашій державі, а також удосконалення механізму отримання іноземними лікарями ліцензій для проведення медичної практики в Україні.

Крім того, колегією вирішено за визначеними критеріями провести інвентаризацію матеріально-технічного оснащення та кадрового забезпечення тих центрів і відділень, що надають сучасну кардіохірургічну допомогу дітям у містах Києві, Дніпропетровську, Донецьку, Харкові, Львові, Одесі, Луганську.

Також колегією вирішено звернутися до Кабінету Міністрів України із проханням державної фінансової підтримки будівництва та оснащення міжрегіональних кардіохірургічних центрів у містах Донецьку, Львові, Одесі, Харкові, Сімферополі; забезпечення 100% потреби у кардіохірургічних втручаннях дітям до одного року життя із вродженими вадами серця; забезпечення закладів охорони здоров’я виробами медичного призначення, зокрема стентами, необхідними для проведення оперативних втручань; внесення змін до експлуатації приміщень масового перебування людей щодо обов’язкового оснащення їх зовнішніми автоматичними дефібриляторами для надання екстреної допомоги при зупинці серця; розробки та запровадження державних електронних реєстрів хворих на гострий коронарний синдромом, із порушеннями серцевого ритму та із судинно-мозковими захворюваннями, яким проведено нейрохірургічні втручання.

Усі ці кроки, на переконання учасників колегії, мають сприяти збереженню здоров’я населення, зниженню захворюваності внаслідок хвороб системи кровообігу, інвалідності та смертності від їхніх ускладнень, а також збільшенню тривалості та якості життя населення, також підвищенню доступності й ефективності надання високоспеціалізованої медичної допомоги, забезпеченню соціальної справедливості й захисту прав громадян на охорону здоров’я.

Прес-служба «Українського медичного часопису»