Лікування має фінансуватися державою на 100% від потреб дітей, а не від можливостей бюджету

6 грудня 2012 о 11:04
404

4 грудня 2012 р. під головуванням Президента України Віктора Януковича відбулася 2-га Всеукраїнська нарада з питань захисту прав дитини. Відкриваючи засідання, Глава Держави наголосив, що на порядку денному стоїть питання, важливе для кожної країни. Йдеться про захист дитини та дотримання її прав, які тісно пов’язані з майбутнім держави.

За рік, що минув, проведено знач­ну роботу, напрацьовано нові підходи до вирішення проблем, які накопичилися; прийнято низку важливих рішень у сфері підтримки сімейних форм виховання, доступності освіти, збільшення фінансування та утримання дітей-інвалідів у будинках-інтернатах.

Президент України відзначив певні здобутки у таких сферах, як влаштування в сім’ї дітей із інтернатів, надання соціальної підтримки, фахових послуг, оздоровлення та відпочинок дітей. За проведеними рейтинговими дослідженнями найкращі результати серед інших показують Дніпропетровська, Київська, Харківська, Черкаська, Тернопільська області, а також АР Крим.

Особливу увагу В. Янукович звернув на питання покращання надання медичної допомоги дітям. На фоні певних здобутків щодо створення та діяльності нових дитячих лікувальних закладів та перинатальних центрів зберігаються проблеми на рівні районних лікарень, перш за все через низький рівень їх матеріально-технічного забезпечення. При цьому Президент України дав доручення Міністерству охорони здоров’я (МОЗ) ретельно попрацювати у цьому напрямку, а також підкреслив, що Уряд та керівники регіонів мають у повному обсязі забезпечити фінансування витрат на життєво важливі потреби дітей із онкологічною патологією та іншими тяжкими хворобами. Ці фінансові програми мають фінансуватися на 100% від потреб дітей, а не від можливостей бюджету.

Виступаючи на Всеукраїнській нараді з питань захисту прав дитини, віце-прем’єр-міністр України, міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова проаналізувала стан виконання державних пріоритетних завдань, названих у вступному слові Президентом України, та визначила основні шляхи зміцнення здоров’я дитячого населення країни.

Так, у результаті послідовної реалізації заходів соціальної та демографічної політики на національному і регіональному рівнях позитивна динаміка демографічних процесів протягом останніх 5 років отримала подальший розвиток: природний спад населення зменшився вдвічі, в той час як загальний коефіцієнт народжуваності зріс до показника 11,0.

За 9 міс 2012 р. в Україні народилося на 17,5 тис. дітей більше, ніж за аналогічний період 2011 р. Однак окремою медико-демографічною проблемою у нашій країні залишається показник дитячої смертності. Його важливість підкреслюється тим, що зниження на ⅔ рівня смертності дітей віком до 5 років до 2015 р. порівняно з 1990 р. є однією з Цілей Розвитку Тисячоліття , проголошених в Декларації тисячоліття 189 главами держав на Саміті ООН у 2000 р.

Р. Богатирьова звернула увагу на той факт, що спостерігається тенденція до зниження рівня смертності дітей віком до 1 року, яку закріплено і в 2012 р. Так, за 9 міс поточного року рівень малюкової смертності становив 8,6 випадка на 1000 народжених живими порівняно з 9,1 за аналогічний період 2011 р.

Впровадження сучасних перинатальних технологій дозволило за останні роки вдвічі зменшити кількість ускладнень під час пологів. В присутності членів сім’ї народжується половина немовлят. Кількість застосованих під час пологів ліків зменшилася в 16 разів та майже вдвічі знизився рівень захворюваності серед новонароджених.

Для підвищення доступності медичної допомоги матерям та дітям в Україні під патронатом Президента України другий рік поспіль успішно впроваджується Національний проект «Нове життя — нова якість охорони материнства та дитинства», який передбачає створення мережі перинатальних центрів у нашій країні. Протягом 2012 р. відкрито 6 перинатальних центрів  ІІІ рівня у Кіровоградській, Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській областях та місті Києві. Найближчим часом на повну потужність запрацюють перинатальні центри в Полтавській обл. та АР Крим. Головним завданням МОЗ України, територіальних органів охорони здоров’я, а також професійних асоціацій у реалізації цього проекту є підготовка і забезпечення центрів висококваліфікованим медичним персоналом, який володіє сучасними методами діагностики та лікування, а також чітко розуміє необхідність змін в наданні медичної допомоги матерям і дітям.

Вперше за роки незалежності України кращі вітчизняні медики, які працюватимуть в перинатальних центрах, матимуть змогу безкоштовно пройти стажування в найкращих німецьких клініках.

Вже сьогодні, на думку Р. Богатирьової, можна говорити про перші успіхи впровадження проекту, серед яких: підвищення показника виживаності новонароджених з критично низькою масою тіла, чітко визначений маршрут вагітних з високим перинатальним ризиком, впровадження телемедичних консультацій, налагодження системи безперервного підвищення кваліфікації медичних кадрів.

Правильність обраного Україною шляху в сфері акушерської і перинатальної допомоги підтверджено міжнародними експертами.

Окремою темою доповіді міністра охорони здоров’я України стало забезпечення доступності наймолодших громадян України до найкращих медичних практик та лікарських засобів як одного з найважливіших завдань української влади.

Медична допомога дітям надається потужною мережею лікувальних закладів, від первинної ланки до високоспеціалізованих клінік, таких як Національна дитяча спеціалізована лікарня (НДСЛ) «Охматдит» та науково-дослідні інститути. Водночас в Україні потребує перегляду ситуація щодо доступності лікарських засобів для дітей під час амбулаторного або стаціонарного лікування. Як заявила Р. Богатирьова, необхідно терміново збільшувати фінансування амбулаторного та стаціонарного лікування в регіонах. Це обов’язкова вимога до керівників обласних державних адміністрацій.

За останні роки в Україні намітилася чітка позитивна тенденція щодо фінансування державних програм, які спрямовані, насамперед, на забезпечення ліками дітей із соціально безпечними захворюваннями, та дітей, що потребують лікування високовартісними препаратами. Так, у 2009 р. з Державного бюджету на фінансування таких програм було виділено понад 370 млн грн., у 2012 р. — 600 млн грн.

Другий рік поспіль з Державного бюджету виділяються кошти на проведення реабілітації дітей, насамперед, пільгових категорій, у Міжнародній клініці відновного лікування в Трускавці. За останні 2 роки відкрито обласну дитячу лікарню в Черкасах, будівництво якої тривало майже 20 років, новий корпус у Запорізькій обласній дитячій лікарні, хірургічний корпус Національного інституту раку, розпочато модернізацію НДСЛ «Охматдит».

Вперше за багато років дітей віком до 6 років з різними формами гемофілії на 100% забезпечено за державні кошти факторами згортання крові для первинної та вторинної профілактики (247 млн грн.). Віце-прем’єр-міністр запропонувала Президенту України підтримати цю позицію, як і стовідсоткове фінансування програми імунопрофілактики в обсязі 465 млн грн.

Аналізуючи причини негативної динаміки показників стану здоров’я і смертності дітей та молоді в Україні, не можна ігнорувати такий фактор, як спосіб життя, що у структурі чинників впливу на формування стану здоров’я становить 50%. Для того щоб батьки знали про стан здоров’я дитини та вчасно виконували рекомендації лікарів в Україні другий рік поспіль впроваджується новий порядок проведення щорічних профілактичних оглядів у дітей, причому саме у закладах охорони здоров’я, а не у школах, та, в переважній більшості, в присутності одного із батьків. Вже сьогодні відзначаються перші позитивні результати таких змін: у 2012 р. вперше за останні 10 років зареєстровано зниження показників розладів зору, слуху та постави у школярів.

З цього року під час профілактичних оглядів запроваджено новий компонент, спрямований на раннє виявлення факторів ризику вживання дитиною алкоголю або наркотиків. Досвід України серед усіх країн Європейського регіону в цьому напрямку вважається найбільш позитивним.

Одним з пріоритетних завдань в діяльності Уряду та МОЗ України залишається вирішення питання соціального сирітства та вдосконалення роботи будинків дитини. За словами Р. Богатирьової, завдяки послідовним діям держави щодо профілактики соціального сирітства, запровадження нової, орієнтованої на сім’ю, моделі діяльності будинків дитини, в 4,2 раза знижено показник смертності серед вихованців будинків дитини, вдвічі зменшено кількість дітей, переданих до інших інтернатів, та на 17% збільшено реінтеграцію дітей, які виховувалися в будинках дитини МОЗ , в сімейне оточення.

Крім того, за останні роки в акушерських стаціонарах вдвічі зменшилася кількість дітей, від яких відмовилися батьки: з 1027 у 2007 р. до 599 — у 2011 р. Доказом того, що Україна проводить вдалу політику стосовно подолання соціального сирітства, є визнання її результатів 25 країнами Центральної та Східної Європи, що взяли участь у Міністерській конференції, присвяченій недопущенню поміщення дітей віком до 3 років в інтернати, яка проходила в листопаді цього року в Софії.

Як наголосила Р. Богатирьова, на сьогодні назріла необхідність зосередити зусилля двох міністерств — МОЗ та Міністерства соціальної політики — на практичній реалізації Стратегії подолання соціального сирітства, нещодавно затвердженої Президентом України, і на визначенні векторів діяльності цілої армії соціальних працівників. При цьому вона зауважила, що позиція МОЗ з цього питання чітко визначена. Вона полягає в тому, що, якщо неможливо уникнути поміщення дітей у інтернати та різко зменшити кількість таких установ, діти, згідно з досвідом європейських країн, повинні виховуватися в закладах двох типів: діти від народження до 18 років, які за станом здоров’я не здатні до самообслуговування, або у віці до 6 років, які потребують медичного супроводу, повинні виховуватися в інтернатах системи охорони здоров’я; інші діти, які з тих чи інших причин не можуть виховуватися в рідній сім’ї, у фостерній родині чи в будинках дитини сімейного типу, але за станом здоров’я здатні до самообслуговування, мають від самого початку поміщення до виходу у доросле життя виховуватися та отримувати всі права в одному закладі (закладі системи соціальної політики), а не мігрувати від закладу однієї системи до іншої, отримувати освіту в загальній школі, а не в рекреації (інтернаті).

Прикладом такої соціально орієнтованої на дитину моделі є інтернати, які функціонують в Кіровограді, Києві, Макіївці. Такі моделі потрібно розвивати та створювати в інших регіонах країни.

Президент України погодився з думкою міністра охорони здоров’я і нагадав, що міжнародні організації не перший рік висловлюють на адресу України застереження щодо занадто поширеної в нашій країні інтернатної форми виховання дітей. На противагу розвиненим країнам, де в інтернатах працюють з обдарованими дітьми, в Україні вони, як правило, утримують нужденних дітей: дітей-інвалідів, дітей з особливими освітніми потребами, дітей-сиріт.

На сьогодні стосовно питань реформування інтернатної системи прийнято ряд відповідних державних рішень, однак їх реалізація поки що гальмується. Невиконаними залишаються завдання стосовно унормування діяльності закладів нового типу щодо розробки та запровадження механізму «гроші ходять за дитиною».

Глава Держави наголосив, що вимагає від Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, Міністерства соціальної політики, а також Міністерства фінансів терміново розробити й затвердити положення про заклад нового типу.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.prezident.gov.ua, www.moz.gov.ua