Автоматизована технологія розрахунку накладних витрат в закладах охорони здоров’я

30 жовтня 2006
3354
Резюме

Автоматизована система розрахунку накладних витрат дозволяє визначити як планову, так і фактичну вартість одноденного перебування хворого в стаціонарі, яка у сукупності з даними про тривалість лікування, взятими із “карти стаціонарного хворого”, дає можливість визначити вартість “готельних послуг” кожного хворого. Крім того, ця програма забезпечує визначення вартості непрямих затрат в кожній медичній процедурі, виконаній не на базі стаціонару, а в параклінічних підрозділах.

ВСТУП

Практика надання медичної допомоги показує, що медико-економічні стандарти необхідні, вони є потребою повсякденної медичної роботи і їхня відсутність стає все більш відчутною (Руксин В.В., 1994; Пpиказ МЗ РФ и ФФОМС №361/99 от 11.12.1998 г., 1999). Однак вони не повинні бути плодами довільної творчості, як це було в регіонах Росії, коли у формі стандартів були запропоновані зведені за спеціальностями вимоги щодо обсягу обстеження, методів лікування, а також критерії ефективності при окремих захворюваннях (Шведова Н.А., 1993; Приказ МЗ РФ №125 от 17.04.1998 г., 1998). Нерідко ці документи являли собою конспекти підручників або модифіковані копії «стандартів», створених сусідніми управліннями охорони здоров’я.

Частина затверджених Мінздравом Російської Федерації і опублікованих «стандартів» була над­звичайно лаконічною (Мыльникова И.С. и соавт., 1993; Постановление Пpавительства РФ №1096 от 11.09.1998 г., 1998; Еропкина А.Г. и соавт., 2000). До їх недоліків можна віднести: 1) анонімність, зумов­лену відсутністю посилань до вихідних публікацій; 2) обмеження тільки переліком необхідних діагностичних досліджень та лікувальних заходів без вирішення проблем діагностики і диференціальної діагностики; 3) відсутність обґрунтування тривалості і обсягу лікувальних заходів; 4) відсутність варіантів дій, індивідуалізації лікування залежно від форми захворювання та ін. На описання кожного захворювання приділялося всього 1–2 сторінки машинописного тексту, зміст якого був досить простим, а набори обстежень — традиційними: при усіх хворобах вимагалося проведення електрокардіографії у 12 загальноприйнятих відведеннях і флюорографія грудної клітки у двох проекціях. Узагальнити недоліки існуючих «стандартів» можна такими визначеннями: обмеженість, неоднозначність, неоднорідність (Пpиказ МЗ РФ и ФФОМС №361/99 от 11.12.1998 г., 1999; Власов В.В., 2000).

В економічно розвинутих країнах докладають величезних зусиль і виділяють значні кошти на створення стандартів системи охорони здоров’я. При цьому досягається мета поступового переходу в такий спосіб, щоб усі рекомендації базувалися на достовірних даних про медичні втручання (Шленкер А.К., 1994; Власов В.В., 1998; Jackson R., Feder G., 1998). Згідно з літературними даними цей процес розвивається швидко і невпинно. Так, у Німеччині готується по 100 рекомендацій на місяць, у США схвалено і прийнято близько 5000 (Jackson R., Feder G., 1998). Зразки зарубіжних сучасних клінічних рекомендацій переве­-дені й висвітлені в ряді публікацій (Линцеp М. и соавт., 1999).

На відміну від цього в країнах пострадянського простору, у тому числі в Росії та Україні, так і не було сформовано процедури створення і переробки подібних рекомендацій. Без прийняття відповідної системи створення тексту рекомендацій, його обговорення, редагування, рецензування і повторного редагування неодмінно будуть з’являтися «стандарти» низької якості, здатні лише нашкодити медичній практиці і збільшити фінансові збитки охорони здоров’я (Власов В.В., 2000).

В Україні розроблено «Методичні підходи до розробки медичних стандартів» (Лехан В., Гук А., 2000), націлені на досягнення максимально можливого за наявних ресурсів зниження рівнів захворюваності та смертності. Зокрема в методичних підходах наведено схему клінічного протоколу як інструмента багатоцільового використання для вирішення цілого комплексу клінічних задач.

Кожна медична процедура, будучи основою стандарту, складається із двох частин: прямих затрат на процедуру і вартості одного ліжко-дня або одного відвідування відповідного підрозділу. Прості медичні послуги складаються із однієї частини — затрат на неї і заробітної плати безпосередніх виконавців. Однак на сьогодні питання стандартизації надання медичної допомоги в Україні залишаються невирішеними, відсутня автоматизована технологія розрахунку вартості медичних послуг і накладних витрат в закладах охорони здоров’я, як і не створені медико-економічні стандарти, які б дозволяли в автоматизованому режимі розраховувати і коригувати планову вартість функ­ціонування лікувальних закладів в цілому, знижувати нераціональні витрати, існувати як навчальний посібник для експертної оцінки якості і достатності лікування.

Метою нашого дослідження була розробка автоматизованої технології розрахунку накладних ви­трат в закладах охорони здоров’я.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

Головним призначенням програми є автоматизація процесів формування, коригування, розрахунку і перерозрахунку статей накладних витрат клініки і її підрозділів на заданий період. Вона здійснює автоматизацію формування одного відвідування кабінету амбулаторного підрозділу і вартості «готельних послуг» для стаціонарних підрозділів. В цій автоматизованій технології може бути виконано розрахунок як планових, так і фактичних затрат з тією різницею, що у першому випадку за основу беруться нормативні показники з урахуванням коефіцієнтів інфляції. У другому випадку беруться фактичні затрати попереднього конкретного періоду (місяць, квартал, рік).

Для роботи з програмою розроблено меню системи користувача. Робота користувача побудована за прин­ципом вибору необхідної функції з пропонованого меню функцій з подальшою деталізацією при необхідності.

В основу автоматизованої технології покладено інформаційну базу даних, яка містить таку довідкову інформацію:

 довідник «Підрозділи клініки»;

 довідник «Критерії розподілу сум статей накладних витрат клініки між її основними підрозділами»;

 довідник «Статті накладних витрат»;

 довідник «Змінні для введення інформації про розцінки за комунальні послуги».

При вводі інформації в довідник «Підрозділи клініки» необхідно ввести такі характеристики:

 ознаку підрозділу: «основний» або «допоміжний», причому для основного підрозділу вводиться подальша деталізація: стаціонар, параклінічний, операційний блок або реанімація;

 площу підрозділу;

 середню кількість процедур на місяць для параклінічного підрозділу;

 середню кількість операцій і операційних годин на місяць для операційного блоку;

 планову кількість ліжко-днів на місяць для стаціонарних підрозділів;

 планову кількість ліжко-днів на місяць для реанімації;

 норму білизни для прання;

 відсоток розподілу сум статей за критерієм «хворі» тієї долі, яка припадає на параклінічні підрозділи (зазвичай 80% суми — на стаціонарні підрозділи, а 20% — на параклінічні);

 ознака співвідношення заробітної плати до накладної із загального числа тих допоміжних підрозділів, що працюють на всі основні.

При вводі інформації у довідник «Статті накладних витрат» необхідно вказувати критерії розподілу і джерела формування суми. Якщо джерелом формування суми є формула, то користувач має можливість сформувати елементарні формули з використанням змінних із масиву «Змінні для вводу інформації про розцінки за комунальні послуги» і простих арифметичних операцій типу «+», «–», «×», «÷» та розділювачів («і»).

При такій структурі інформаційної бази за більшістю статей накладних витрат суми можна отримувати і перерозподіляти автоматично. За рештою статей суми накладних витрат клініки вводяться в інформаційну базу даних на основі розрахунку, при цьому використовують фактичні затрати минулого року. Всі довідники інформаційної бази (за винятком «критеріїв перерозподілу») мають відкриту структуру, тобто користувач сам може довести будь-яку кількість нових статей, якщо їх джерела фінансування і розподілу сум відповідають потребам, викладеним вище.

Для вводу, огляду і коригування сум за статтями накладних витрат передбачена послідовність дій користувача. Введення інформації починається з питання «Введи плановий період: місяць, квартал, півріччя, рік». Якщо інформація за даний період не вводилася — програма сама виконає перше автоматичне введення всіх статей із довідника «Статті накладних витрат» і розрахунок сум тих статей, які розраховуються за формулою. Після цього користувач може коригувати суми щодо будь-якої статті або ввести суми в ті періоди, в яких стоїть 0. Крім того, користувач може:

 ввести ознаку за тими статтями, які тимчасово можуть не включатися до розрахунку;

 роздрукувати накладні витрати на заданий період;

 розрахувати накладні витрати по підрозділах (після обчислення коефіцієнтів розподілу по групах статей).

Обчислення коефіцієнтів розподілу накладних витрат по групах статей відбувається після вводу всієї необхідної інформації в довідники. Програма забезпечує розрахунок і перерозрахунок за формулами і на основі інформації з довідників «Підрозділи клініки», «Змінні для введення інформації про розцінки за комунальні послуги», «Основні засоби», «Транспорт­ні засоби», «Обладнання» та інформації із довідника «Штатний розклад», програми «Формування і коригування заробітної плати медичних праців­ників».

Виходячи із схеми функціонального зв’язку підрозділів лікувального закладу, всі її підрозділи можна розділити на три групи: 1) стаціонарні і амбулаторні; 2) допоміжні, що роблять послуги для стаціонарних підрозділів; 3) допоміжні, що роблять послуги для стаціонарних і амбулаторних підрозділів.

При введенні коефіцієнтів розподілу враховується характеристика конкретного основного відділення у сукупності з часткою показників допоміжних підрозділів, що припадає на цей основний підрозділ.

За технологією передбачено:

 введення, розрахунок, перерозрахунок і друк вартості накладних витрат щодо основних підрозділів клініки;

 розрахунок і перегляд вартості одного відвідування параклінічного підрозділу і вартості «готельних послуг» за добу перебування у стаціонарному підрозділі.

В основу розрахунку вартості відвідування параклінічного підрозділу покладено основну заробітну плату медичного персоналу, що виконує дану процедуру, та час її виконання. Знаючи накладні витрати параклінічного підрозділу, основну і додаткову заробітну плату молодшого медичного персоналу і частину заробітної плати адміністративно-господарської служби, що припадає на даний параклінічний підрозділ, а також отриману за спів­-
відношенням з основною заробітною платою даного параклінічного підрозділу до фонду основної заробітної плати медичного персоналу клініки, можна розрахувати коефіцієнт співвідношення накладних витрат на 1 грн. основної заробітної плати для цього підрозділу.

Коефіцієнт співвідношення накладних витрат на 1 грн. основної заробітної плати використовується при розрахунку вартості медичної процедури параклінічного підрозділу.

В основу розрахунку вартості «готельних послуг» для хворих стаціонару покладено час перебування в ньому, для операційного блоку — час проведення операції. Знаючи планову або фактичну кількість ліжко-днів для стаціонарних підрозділів і годин для операційного блоку, їх накладні витрати, основну і додаткову заробітну плату молодшого медичного персоналу і частину заробітної плати адміністративно-господарської служби, що припадає на даний стаціонарний підрозділ, а також отриману за співвідношенням з основною заробітною платою даного стаціонарного підрозділу до фонду основної заробітної плати медичного персоналу клініки, можна розрахувати вартість «готельних послуг» одного дня перебування хворого в стаціонарі і вартість «готельних послуг» однієї години проведення операції.

Вартість «готельних послуг» одного дня перебування в стаціонарі використовується при розрахунку вартості нозологічної одиниці відповідно до медико-економічного стандарту.

При суттєвій зміні деяких характеристик хоча б одного з підрозділів, при зміні методики формування зношення основних засобів, транспорту чи обладнання або при зміні тарифів на комунальні послуги чи споживчих норм за технологією необхідно виконати перерозрахунок:

 коефіцієнтів перерозподілу сум статей накладних витрат;

 сум статей, якщо зміни стосуються тих статей, які розраховуються за формулою або на основі зношення;

 вартості одного відвідування параклінічного підрозділу і вартості «готельних послуг».

У програмі розроблені сервісні функції, які здатні забезпечувати: 1) надійність експлуатації програми і швидке відновлення її працездатності у випадку непередбачених збоїв; 2) ведення архіву файлів інформаційної бази даних.

ВИСНОВКИ

Таким чином, автоматизована технологія розрахунку накладних витрат дозволяє визначити як планову, так і фактичну вартість одноденного перебування хворого в стаціонарі, яка у сукупності з даними про тривалість лікування, взятими із «карти стаціонарного хворого», дає можливість визначити вартість «готельних послуг» кожного хворого. Крім того, дана програма забезпечує визначення вартості непрямих затрат у кожній медичній процедурі, виконаній не на базі стаціонару, а в параклінічних підрозділах.

ЛІТЕРАТУРА

  • Власов В.В. (1998) Как читать медицинские статьи: Часть 6. Практические рекомендации. Междунаp. жуpн. мед. пpактики, 3: 7–12.
  • Власов В.В. (2000) Современный процесс стандартизации в российской медицине. Междунар. журн. мед. практики,
    2: 12–19.
  • Еропкина А.Г., Тимин Е.Н., Курочкина А.И., Рухлис В.Е. и др. (2000) О стандартах медицинской помощи хирургическим больным в клиническом стационаре. Хирургия. Журнал им. Н.И. Пирогова, 11: 56–59.
  • Лехан В., Гук А. (2000) Методичні підходи до розробки медичних стандартів. Київ, 24 с.
  • Линцеp М., Янг Э.Х., Эстес Ш.М., Уанг П. и дp. (1999) Выявление причин обморочных состояний. Часть 1: Диагностическая ценность данных анамнеза, результатов физикального обследования и электpокаpдиогpафии. Междунаp. жуpн. мед. пpактики, 1: 26–34.
  • Мыльникова И.С., Кричагин В.И., Индейкин Е.Н. (1993) Стандарты медицинской помощи. Присцельс, М., 96 с.
  • Пpиказ МЗ РФ и ФФОМС №361/99 от 11.12.1998 г. (1999) О порядке осуществления контроля за назначением и обеспечением отдельных категорий граждан РФ на льготных условиях лекарственными средствами и изделиями медицинского назначения. Российская газета, 14.04.1999 г., с. 5.
  • Постановление Пpавительства РФ №1096 от 11.09.1998 г. (1998) Пpогpамма госудаpственных гаpантий обеспечения гpаждан РФ бесплатной медицинской помощью. Мед. газета, 23.12.1998 г.: 102–113.
  • Приказ МЗ РФ №125 от 17.04.1998 г. (1998) Стандарты (протоколы) диагностики и лечения больных с заболевания­ми органов пищеварения. Качество мед. помощи, 6: 1–48.
  • Руксин В.В. (1994) Основные направления совершен­ствования внестационарной экстренной кардиологической помощи. В кн.: Здоровье населения Российской Федерации и пути его улучшения. М., с. 229–230.
  • Шведова Н.А. (1993) Здравоохранение: американская модель. Наука, М., 44 с.
  • Шленкер А.К. (1994) Здравоохранение США и рыночная экономика. В кн.: Современные проблемы стационарной медицинской помощи. СПб, с. 68–69.
  • Jackson R., Feder G. (1998) Guidelines for clinical guidelines: A simple, pragmatic strategy for guideline development. BMJ, 317(7156): 427–428.
>Автоматизированная технология расчета накладных расходов в учреждениях здравоохранения

Василишин Роман Иосифович

Резюме. Автоматизированная система расчета накладных расходов позволяет установить как плановую, так и фактическую стоимость однодневного пребывания больного в стационаре, которая в совокупности с данными о длительности лечения, взятыми из “карты стационарного больного”, дает возможность определить стоимость “гостиничных услуг” каждого больного. Кроме того, данная программа обеспечивает определение стоимости непрямых затрат в каждой медицинской процедуре, выполненной не на базе стационара, а в параклинических подразделениях.

Ключевые слова: лечебно-диагностическое учреждение, медицинская процедура, себестоимость, цена, нозологическая единица, накладные расходы, медико-экономические стандарты

>An automated technology of the overhead costs account in the public health service settings

Vasylyshyn Roman Y

Summary. An automated system of the overhead costs calculation allows to define both planned and real cost of the patient’s one-day hospital stay, which together with the data on the treatment duration (taken from “the card of the inpatient”) enables to determine cost of “hotel services” for each patient. Besides, given program provides definition of the indirect expenses for each medical procedure performed outside the hospital (at paraclinical sub-units).

Key words: medical-diagnostic setting, medical procedure, net cost, price, nosologic unit, overhead costs, medical-economic standards

Адреса для листування:

Василишин Роман Йосипович

01001, Київ, вул. Грушевського, 7

Міністерство охорони здоров’я України, сектор із забезпечення діяльності Міністра