Як лікуватися по-людськи? Погляд пацієнтів

24 травня 2012
1776
Резюме

Про основні напрямки роботи Ради, шляхи вирішення існуючих у країні проблем та новації, які впроваджуються для покращання доступності та безпеки медичної допомоги, нашому виданню розповіли Віктор Сердюк, президент Ради, та Євген Найштетік, віце-президент Ради

Лікуватися по-людські хочуть усі: і олігархи, і народні депутати, і пересічні громадяни незалежно від того, де вони мешкають — у мегаполісі чи у селі, або шахтарському селищі. Доступність якісної медичної допомоги в кожній адміністративній одиниці дуже суттєво впливає на її соціаль­ний капітал, а її відсутність призводить до значних міграційних процесів, наростання демографічної кризи і в цілому становить реальну загрозу національній безпеці держави. У зв’язку з цим цілком логічним виглядає призначення на посаду Віце-прем’єр-міністра України — міністра охорони здоров’я України колишнього секретаря РНБОУ Раїси Богатирьової , а також той факт, що окремими питаннями охорони здоров’я за дорученням Президента України переймається вже нинішній секретар РНБОУ Андрій Клюєв . У Плані дій Ради Європи (РЄ) для України на 2011–2014 рр. визначено завдання щодо створення Національного плану дій з безпеки пацієнтів, головною метою якого є покращання стану здоров’я громадян України шляхом розробки політики, спрямованої на посилення безпеки пацієнтів, запобігання медичним помилкам і зменшення видатків, пов’язаних із несумлінним виконанням обов’язків, шляхом реалізації Рекомендації Rec (2006) 7 щодо управління безпекою пацієнтів та запобігання інцидентам у сфері охорони здоров’я. Єдиним неурядовим партнером РЄ у підготовці цього плану є Всеукраїнська благодійна організація «Рада захисту прав та безпеки пацієнтів» (далі — Рада) — найпотужніша неурядова організація у сфері охорони здоров’я України. Вже 10 років фахівці Ради здійснюють діяльність, спрямовану на сприяння розвитку охорони здоров’я, підвищення якості медичного обслуговування та лікування в Україні, захисту прав і законних інтересів пацієнтів, сприяння впровадженню у практику нових методів лікування, здійсненню оздоровчої та наукової діяльності, підтримку ініціатив професійної медичної та юридичної спільноти щодо вирішення актуальних практичних і наукових проблем у сфері організації та надання медичної допомоги.

Як лікуватися по-людськи? Погляд пацієнтівПро основні напрямки роботи Ради, шляхи вирішення існуючих у країні проблем та новації, які впроваджуються для покращання доступності та безпеки медичної допомоги, нашому виданню розповіли Віктор Сердюк, президент Ради, та Євген Найштетік, віце-президент Ради.

Рада — єдина благодійна організація і часто остання інстанція, куди звертаються за допомогою пацієнти. За 10 років роботи опрацьовано понад 5 тис. звернень громадян, що дозволяє виявляти істинні проблеми медичної галузі.

Для виходу із критичної ситуації, в якій опинилася зараз система надання медичних послуг в Україні, на нашу думку, необхідно діяти у таких напрямках:

  • забезпечення доступу до медичних послуг у кожному регіоні країни;
  • забезпечення якості та безпеки медичних послуг;
  • забезпечення участі пацієнта у прийнятті рішень щодо медичних послуг, які йому надаються, захист медичних даних;
  • розробка системи звітності щодо інцидентів у медичній сфері;
  • заборона недобросовісної реклами ліків, виробів медичного призначення та методів лікування;
  • забезпечення системи необхідними ресурсами та відповідальності за нераціональне їх використання.

Важливим напрямком спільної діяльності Ради та Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України є вирішення соціально чутливого питання, пов’язаного із забезпеченням доступності якісних та безпечних ліків. Зараз закладено основу для реалізації цього напрямку — підписано Меморандум з МОЗ України щодо створення фармакоекономічної бази знань, налагоджено співпрацю з фахівцями МОЗ, Державною службою лікарських засобів, провідними економістами та міжнародними експертами, що дає змогу розробляти стандарти (настанови) з фармакоекономіки та оцінки медичних технологій.

Ключовим питанням є також пришвидшення впровадження системи реімбурсації лікарських засобів в Україні.

Департамент, який займається покращанням доступу до медичних послуг, опікується пацієнтами, хворими на гепатит С, ревматоїдний артрит, псоріаз, а також хворими, якіЯк лікуватися по-людськи? Погляд пацієнтів потребують гемодіалізу, транс­плантації тощо, доступність лікування для яких в Україні суттєво обмежена.

Останнім часом відзначається зростання соціального напруження в суспільстві щодо реклами та неетичної промоції медичних технологій та лікарських засобів. Як офіційний партнер Ради Європи з питань безпеки пацієнтів згідно з Планом дій Ради Європи для України на 2011–2014 роки, ми глибоко занепокоєні проявами недобросовісної реклами медичних технологій в Україні. Тому на виконання ст. 29 Закону України «Про Рекламу» нашою організацією створено профільний підрозділ по боротьбі з недобросовісною рекламою, до компетенції якого входять:

  • здійснення незалежної експертизи реклами та нормативно-правових актів з питань реклами щодо відповідності вимогам законодавства України та надання відповідних рекомендацій рекламодавцям, виробникам і розповсюджувачам реклами;
  • звернення до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань порушення законодавства про рекламу;
  • звернення з позовом до суду в інтере­сах рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами у разі порушення їх прав, передбачених законодавством;
  • представлення Ради в органах державної влади та органах місцевого самоврядування щодо питань, які входять у компетенцію підрозділу.

Для забезпечення діяльності організації у боротьбі з недобросовісною рекламою налагоджено взаємодію з профільними відомствами: Антимонопольний комітет України, Держспоживінспекція та МОЗ України.

У рамках співробітництва щодо експертизи реклами фахівці організації проводять такі профілактичні заходи з недопущення порушень, а саме:

  • аналіз рекламних носіїв на відповідність чинному законодавству України;
  • аналіз рекламних носіїв на відповідність наведеним джерелам інформації;
  • висновки та рекомендації з коригування інформації, наведеної у рекламі.

Додатково можливий розгляд звернень щодо недобросовісної реклами у матеріалах інших рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.

Стосовно недобросовісної реклами позиція Ради полягає в тому, що в такому вигляді, в якому вона існує нині в Україні, реклама лікарських засобів, виробів медичного призначення та методів лікування наносить шкоду споживачам. Це відбувається з багатьох причин, однією з яких є те, що виробники та оператори рекламного ринку використовують для реклами лікарських засобів такі ж самі технології, як і для товарів повсякденного вжитку (Fast Moving Consumer Goods — FMCG), до яких належать упаковані харчові продукти та напої, косметичні засоби, засоби гігієни тощо. Це призводить до того, що споживач починає приймати лікарські засоби, дозволені для рекламування у засобах масової інформації як харчові продукти, навіть за відсутності медичних показань. Тому ми наполягаємо на забороні реклами лікарських засобів у такому вигляді, залишивши можливість для розміщення такої реклами у спеціалізованих виданнях для медиків і фармацевтів. Крім того, до Ради надходить дуже багато звернень щодо реклами виробів медичного призначення, яка містить завідомо недостовірну інформацію.

На забезпеченням безпеки пацієнтів спрямована діяльність і Госпітального відділу, який займається розробкою та впровадженням у лікувально-профілактичних закладах (ЛПЗ) стандартних операційних процедур (СОП), спрямованих на зниження частоти виникнення ризиків, пов’язаних із наданням медичної допомоги, запровадженням системи повідомлень про збої у наданні медичної допомоги. Це і отримання інформованої згоди на медичне втручання, і питання, пов’язані із захистом персоналізованих даних, і багато іншого. Звісно, існують акредитаційні вимоги, затверджені наказами МОЗ України, але, на жаль, їх можуть по-різному тлумачити організатори охорони здоров’я, перевіряючі та кінцеві споживачі — пацієнти. Враховуючи що «акредитація» (лат. Accredo) означає «довіра», то саме в напрямку зміцнення довіри серед пацієнтів мають бути спрямовані заходи щодо впровадження акредитації. Медики, організатори охорони здоров’я повинні щоденно задавати собі запитання: «Що ми зробили сьогодні для збільшення довіри у пацієнта?».

Саме на основі стандартів лікування, акредитаційних умов, які повинні постійно переглядатися, здійснюється розробка СОПів для кожного співробітника кожного підрозділу ЛПЗ. У свою чергу, пацієнти довіряють Раді здійснювати контроль за їх впровадженням і виконанням. Результатом діяльності цього Госпітального відділу має бути функціонуюча система управління якістю та безпекою надання медичних послуг.

Загальновідомо, що надання якісної та безпечної медичної допомоги неможливе без впровадження новітніх медичних технологій, що ґрунтуються на даних доказової медицини. Для цього в Раді створено відділ просвітницьких заходів. Сьогодні найбільшим спонсором усіх науково-практичних заходів в Україні виступає фармацевтична галузь та виробники медичного обладнання. За нашими даними, 80% усіх заходів для освіти лікарів здійснюється за підтримки цих бізнес-структур. Тому для того щоб післядипломна освіта лікарів не перетворювалася на корпоративні заходи, на нашу думку, необхідно, щоб усі організатори таких заходів пройшли відповідну акредитацію. Якщо якась компанія бажає провести науково-практичний захід, пов’язаний з її продуктом, вона надає заявку, і ми разом із фахівцями Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика проводимо її експертизу. Ця діяльність повністю син­хронізована з нормативною базою щодо діяльності лікарів (провізорів) у період між передатестаційними циклами, тому після завершення заходу учасники отримують певні бали, які знадобляться їм при отриманні чи підтвердженні кваліфікаційної категорії. Якщо компанія представляє інноваційний продукт, вона має надати доказову базу щодо змін у парадигмі лікування, якщо компанія представляє генеричний продукт — необхідно продемонструвати його фармакоекономічні переваги. Запровадження такої системи, на нашу думку, дозволить покласти край використанню неетичних засобів промоції.

Для того щоб надати доступ кожному лікарю до ресурсів доказової медицини, що має значно підвищити якість та безпеку медичних послуг, зараз ми впроваджуємо новий проект разом із видавництвом «Практична медицина» (Краків) за участі Університету МакМастера (Канада). До проекту залучено 320 провідних експертів із внутрішніх хвороб з усього світу. Це видання на зразок Компендіуму, яке містить протоколи лікування за кожною нозологічною одиницею, що ґрунтуються на даних багатоцентрових рандомізованих клінічних досліджень.

Наприкінці 2011 р. Рада підписала із МОЗ України меморандум про створення Національної фармакоекономічної бази знань. Це дозволить запровадити в Україні систему оцінки медичних технологій. Зараз вже розроблено проект Стандарту оцінки медичних технологій, який знаходиться на погодженні в МОЗ України. У майбутньому планується оцінювати з позицій фармакоекономіки усі галузеві державні цільові програми, що дозволить реально виконати вимоги, передбачені Законом України «Про державні цільові програми».

Останнім проектом Ради, який проводиться за підтримки компанії «Microsoft», є впровадження телемедицини у сільській місцевості. Вже зараз налагоджено дистанційне консультування в Макарівському районі Київської області. Селяни отримують консультації провідних фахівців Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика безпосередньо у своїй сільській амбулаторії за присутності лікуючого лікаря, для якого ці консультації виконують функцію безперервної післядипломної освіти.

У відповідь на запит Віце-прем’єр-міністра України — міністра охорони здоров’я України Раїси Богатирьової Рада підготувала пропозиції щодо удосконалення системи охорони здоров’я. Вважаємо, що удосконалення охорони здоров’я неможливе без участі та врахування думки самих пацієнтів, що підтверджує досвід багатьох країн світу. Пропонуємо зосереди­ти зусилля на практичній реалізації прав пацієнтів у трьох взаємо­пов’язаних напрямках, а саме:

  • Безпека пацієнтів — безпека медицини.
  • Якість та управління якістю медичних послуг.
  • Доступність медичних технологій.

Національний план дій з безпеки пацієнтів

Створення Плану дій з безпеки пацієнтів підсумує запровадження європейських підходів до надання безпечної медичної допомоги, які спільно з експертами Ради Європи, МОЗ України протягом 2010–2011 рр. було реалізовано у вигляді низки заходів та проектів. У зв’язку із загальнодержавною важливістю реалізації зазначених завдань пропонуємо включити їх до пріоритетів діяльності МОЗ України. Відповідно до Наказу МОЗ України від 15.11.2010 р. № 436-Адм створено робочу групу з розробки Плану дій з безпеки медицини.

Фармнагляд

Експертним центром МОЗ України розроблені та узгоджені з МОЗ наприкінці 2011 р. (Наказ МОЗ України № 1005) міжнародні підходи та стандарти із фармнагляду, що передбачають участь у ньому, крім лікарів, також пацієнтів, провізорів та середніх медичних працівників. Тепер поскаржитись на побічну дію будь-якого лікарського засобу пацієнт зможе, запов­нивши просту форму.

Профілактика

Ефективність профілактичних заходів щодо запобігання поширенню небезпечних інфекцій багато в чому залежить від належного управління та організації процесу імунопрофілактики на основі доказовості та із залученням громадськості до процесу прийняття рішень. Спираючись на світовий досвід, ініціативна група у складі провідних експертів, представників ВООЗ, ЮНІСЕФ, МОЗ України обговорила питання щодо створення Національної експертної комісії з питань імунопрофілактики при МОЗ Украї­ни. Рада підтримує цю ініціативу і сприятиме впровадженню належної системи імунопрофілактики в Україні.

Враховуючи величезний вплив на дитячу смертність такого захворювання, як пневмонія, в Україні у Всесвітній день боротьби із пневмонією з 11.11.2011 р. по 12.12.2012 р. за ініціативи Ради розпочалася інформаційна кампанія «Стоп, пневмокок!», яка була підтримана МОЗ України та Асоціацією педіатрів України. Також нами ініційовано проведення епідеміологічного дослідження поширеності захворювань, що викликаються пневмококом серед дітей віком до 5 років, відповідно до світових стандартів. Дослідження необхідне для розробки стратегії профілактики та боротьби із пневмонією, менінгітом, сепсисом та іншими грізними захворюваннями, що часто закінчуються смертю малюків. Наші спеціалісти зараз займаються фіналізацією питань, пов’язаних із матеріально-технічною складовою цього дослідження.

Пропонуємо також надати пріоритет при проведенні фармакоекономічних досліджень профілактичним технологіям, які знижують ризик смертності та інвалідизації дітей. Наприклад, нещодавно на ринку з’явилися технології, здатні вирішити питання пасивної імунізації від респіраторно-­синцитіального вірусу, технології профілактики дитячого церебрального паралічу та інших порушень центральної нервової системи тощо.

Достовірність і доступність лабораторної діагностики

Достовірність і доступність лабораторної діагностики — ключова проблема медицини в Україні.

Негайне оснащення лабораторій районного рівня сучасними біохімічними та гематологічними аналізаторами, забезпечення їх витратними матеріалами дозволить різко підвищити безпеку та якість надання медичної допомоги при порівняно незначних витратах — близько 50 млн грн. При цьому позитивний медико-соціальний резонанс можливий вже через півроку.

У подальшому вважаємо за необхідне визнати першочерговими та забезпечити прийняття пропозицій із реформування лабораторної служби, запропонованих голов­ним позаштатним спеціалістом із лабораторної діагностики.

Правовий супровід безпеки, якості та доступності медичної допомоги

Зважаючи на необхідність вирішення проблем у сфері охорони здоров’я, професійного та соціального статусу медичних працівників і пацієнтів, найактуальнішим питанням є створення механізмів реалізації вже існуючих нормативних актів та покращання виконавчої дисципліни і відповідальності за недотримання існуючих вимог. Наступним етапом має бути кодифікація існуючого законодавства та вдосконалення нормативно-правового забезпечення медичної діяльності.

Взагалі за 10 років діяльності у Раді накопилося достатньо напрацювань та досвіду для системного впливу на охорону здоров’я в Україні. Саме тому 14 грудня за ініціативи Ради запроваджується День безпеки пацієнта.

Рада й надалі готова поглиблювати співпрацю із МОЗ України та іншими державними органами та установами, які беруть участь у розробці політики у сфері охорони здоров’я для впровадження, вищевикладених напрямків діяльності.

Олександр Устінов