Як діяти у разі незаконної відмови роботодавця визнати факт наявності професійного захворювання? Юридична консультація

13 березня 2012 о 15:17
1875

Як діяти у разі незаконної відмови роботодавця визнати факт наявності професійного захворювання? Юридична консультаціяЗапитання: Клінікою медицини праці м. Києва мені встановлено діагноз «пневмоконіоз». Комісією з розслідування складено акт проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4. Акт підписали представник Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату праце­здатності, і представник закладу Державної санітарно-епідеміологічної служби, а представник роботодавця відмовився від підпису, мотивуючи таку відмову особистою думкою. Тепер мені відмовляють в оформленні направлення на МСЕК, у зв’язку з недійсністю акта проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 через відсутність у ньому підписів трьох із шести членів комісії. Порадьте, як мені захистити своє право.

Використані джерела: Конституція України (ст. 46), Кодекс адміністративного судочинства України (ст. 17), Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.10.1992 р. (ст. 77), Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. (ст. 28), Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 р. (ст. 3; 4; 15), Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. (п. 62; 74; 86; 87).

Відповідь: Відповідно до п. 62 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1232 (далі — Порядок), усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню. Таке розслідування здійснюється комісією, яка створюється Головним державним санітарним лікарем Автономної Республіки Крим, області або міста протягом трьох днів після отримання повідомлення про професійне захворювання (далі — Комісія). До складу Комісії входять представник закладу Державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (голова Комісії), представники лікувально-профілактичного закладу, роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), вищого органу профспілки, робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, а також у разі потреби представники інших органів (п. 74 Порядку).

За результатами розслідування комісія складає акт проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 (далі — Акт за формою П-4) (п. 86 Порядку). Цей Акт, підписаний членами комісії з розслідування, затверджується Головним державним санітарним лікарем Автономної Республіки Крим, області, міста, району, на водному, залізничному та повітряному транспорті, Міноборони, МВС, СБУ, Адміністрації Держприкордонслужби, ДПтС, Держспецзв’язку, Державного управління справами та завіряється печаткою. У разі незгоди члена комісії з розслідування зі змістом Акта за формою П-4 він його підписує, письмово викладає свою окрему думку, яка додається до Акта і є його невід’ємною частиною, про що робиться відмітка у зазначеному Акті (п. 87 Порядку).

З вищенаведеного нормативного положення випливає, що роботодавець та інші члени Комісії не мали жодних законних підстав для відмови від підписання Акта за формою П-4. Адже у разі незгоди з його змістом вони мали право викласти свою окрему думку в додатку до Акта за формою П-4, попередньо підписавши його.

Відтак, для захисту Вашого права на встановлення факту професійного захворювання та пов’язаних із ним прав можна скористатися, на Ваш вибір, однією із нижчеописаних форм захисту:

1) адміністративна форма захисту. Ви можете звернутись у порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», зі скаргою на ім’я Головного державного санітарного лікаря м. Києва. Адже саме на нього покладені обов’язки щодо створення Комісії та затвердження Акта за формою П-4 (п. 74; 87 Порядку). Крім цього, як посадова особа, що створила Комісію, Головний державний санітарний лікар м. Києва зобов’язаний здійснювати контроль за її діяльністю. У скарзі Ви маєте обґрунтувати незаконність дій представників роботодавця та попросити Головного державного санітарного лікаря м. Києва посприяти Вам у реалізації права на встановлення факту професійного захворювання. У разі неодержання позитивного результату від розгляду скарги Ви можете оскаржити дії Головного державного санітарного лікаря м. Києва до вищестоячого органу — до Головного державного санітарного лікаря України.

2) судова форма захисту. Ви можете звернутися до суду з позовом про визнання незаконною бездіяльність Головного державного санітарного лікаря м. Києва, яка полягає у неналагодженні нормальної роботи створеної ним Комісії та незатвердженні Акта за формою П-4 (на підставі п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України). Слід зазначити, що у зв’язку з такою незаконною бездіяльністю Головного державного санітарного лікаря м. Києва Ви не можете реалізувати своє конституційне право на соціальний захист, гарантоване ст. 46 Основного Закону держави, зокрема право на соціальну допомогу з боку держави у разі захворювання, каліцтва чи в інших випадках втрати працездатності, що настала у зв’язку з виконанням професійних обов’язків, гарантоване п. «є» ч. 1 ст. 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 р., та право на страхові виплати у зв’язку з професійним захворюванням, гарантоване ст. 28 Закону України «Про загальнообов’ язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р.

Варто відзначити, що використання адміністративної форми захисту не перешкоджає подальшому зверненню до суду, а наявність судового рішення може спричинити відмову в задоволенні скарги з того самого питання і на тих самих підставах.

Прес-служба «Українського медичного часопису»