IX Національний конгрес кардіологів України

23 жовтня 2008
2524
Резюме

Напередодні всесвітнього Дня серця, який відзначали 28 вересня, відбулася визначна подія для кардіологічної науки України — 24–26 вересня в Українському домі проходив IX Національний конгрес кардіологів України (далі — Конгрес), що привернув увагу не тільки вітчизняних вчених та клініцистів, але й представників світової наукової спільноти. Організаторами Конгресу виступили Академія медичних наук (АМН) України, Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України, […]

Напередодні всесвітнього Дня серця, який відзначали 28 вересня, відбулася визначна подія для кардіологічної науки України — 24–26 вересня в Українському домі проходив IX Національний конгрес кардіологів України (далі — Конгрес), що привернув увагу не тільки вітчизняних вчених та клініцистів, але й представників світової наукової спільноти. Організаторами Конгресу виступили Академія медичних наук (АМН) України, Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України, Асоціація кардіологів України, Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» АМН України. В урочистому відкритті, яке відбувалося у приміщенні Національної опери України, взяли участь міністр охорони здоров’я Василь Князевич, президент АМН України, академік НАН України та АМН України, директор Інституту урології АМН України, доктор медичних наук, професор Олександр Возіанов, завідуючий сектором охорони здоров’я Кабінету Міністрів України Володимир Шпак, українські фахівці, а також президент Європейського товариства кардіологів, професор Michael Comajda, професор С. Guerot (Франція), професор Ihor Gussak (США), професор Микола Граціанський (Росія) та інші високі гості.

 

Василь КнязевичВідкриваючи Конгрес, міністр охорони здоров’я України Василь Князевич передав учасникам та гостям IX Національного конгресу кардіологів України привітання від Президента України Віктора Ющенка. Президент зазначив надзвичайну важливість лікувальної, консультативної та науково-дослідної діяльності спеціалістів-кардіологів і підкреслив, що існування та гармонійний розвиток української нації великою мірою залежить саме від їх високопрофесійної діяльності.

Сьогодні вітчизняні кардіологи сприяють розвитку в державі сучасних технологій, впроваджують ефективні методи збереження здоров’я населення України. У привітанні зазначено, що Конгрес має стати додатковим джерелом знань, сприяти обміну інформацією та формуванню нового погляду на актуальні проблеми здоров’я населення у найближчій і віддаленій перспективі. Президент висловив переконання, що українські науковці та лікарі й надалі докладатимуть зусиль задля вирішення одного з пріоритетних завдань державної політики в галузі охорони здоров’я — боротьбі з серцево- судинними захворюваннями, а їх здобутки і надалі сприятимуть зміцненню міжнародного авторитету української медичної практики.

В. Князевич також привітав всіх учасників Конгресу від уряду України та зазначив, що серцево-судинні і судинно-мозкові захворювання — це одна з найважливіших медико- біологічних та соціальних проблем України. Тому боротьба з цими захворюваннями буде пріоритетною політикою в нашій державі. Необхідно сформувати єдиний медичний простір, єдину відповідальність, узгодженість дій між закладами АМН і системою охорони здоров’я, яка працює на місцях. Слід створити дієву систему медичної профілактики серцево-судинних захворювань з пріоритетом на виявлення осіб з факторами ризику та удосконалити надання невідкладної допомоги на всіх етапах.

Олександр ВозіановОлександр Возіанов підкреслив важливість та актуальність Конгресу, що пов’язані з суспільною значимістю завдань, які стоять перед світовою та вітчизняною кардіологічною наукою. Незважаючи на значний прогрес у діагностиці та лікуванні серцево-судинних захворювань, саме вони залишаються основною причиною інвалідності та смертності людей працездатного віку в усіх індустріально розвинених країнах та в Україні. У зв’язку з цим тематика Конгресу охоплює найважливіші науково-практичні питання, включаючи визначення національної стратегії щодо профілактики та лікування серцево-судинної патології. У програмі Конгресу передбачено обговорення проблем атеросклерозу та його ускладнень, стратегічних питань ведення хворих з порушеннями серцевого ритму, артеріальною гіпертензією, кардіоміопатіями, серцевою недостатністю. Заплановане обговорення нових Європейських рекомендацій щодо лікування та профілактики серцево-судинної патології. О. Возіанов зазначив, що традиційно особливе місце в програмі Конгресу посіли питання хірургічних втручань при серцево-судинних захворюваннях, перш за все це стосується інтервенційного лікування ішемічної хвороби серця. Разом з цим у планах форуму — доповіді щодо можливості хірургічних втручань при іншій кардіологічній патології, зокрема порушеннях серцевого ритму, серцевій недостатності, набутих вадах серця. Актуальною особливістю нинішнього заходу, на його думку, є визначення первинної та вторинної профілактики серцево-судинної патології як основного стратегічного завдання вітчизняної науки.

Враховуючи важливість та взаємний вплив супутньої патології, президент АМН України привітав залучення до участі в цьогорічному Конгресі не тільки спеціалістів-кардіологів, а й фахівців інших спеціальностей — невропатологів, ревматологів, пульмонологів, ендокринологів. О. Возіанов підкреслив, що світова наука знаходиться на рубежі нових відкриттів у галузі молекулярної та клітинної біології, глибокого проникнення в патогенез серцево-судинних захворювань.

Результати впровадження факторів росту ендотелію та фібробластів при реваскуляризації міокарда вже сьогодні дають надію на можливість неоангіогенезу периферичних і коронарних артерій. Досягнення генетики та генної інженерії дозволяють визначити індивідуальний ризик у хворих на серцево-судинну патологію та оптимізувати терапію таких захворювань, як атеросклероз, артеріальна гіпертензія, кардіоміопатії, серцева недостатність. Набувають великого значення генетичні дослідження, пов’язані з патогенезом багатьох кардіологічних захворювань. Інтервенційна кардіологія стає провідною не тільки при лікуванні ішемічної хвороби серця, але й інших серцево-судинних уражень. Найближчим часом, за словами академіка Возіанова, може бути вирішена проблема імплантування штучного серця. За останні роки в Україні набули широкого розповсюдження такі прогресивні інструментальні методи діагностики, як ангіографія, УЗД серця; проводяться складні операції на серці — аортокоронарне шунтування, аневрізмектомія, операції на провідній системі серця при порушенні ритму, пересадка донорського серця. Впроваджуються новітні діагностичні методи, такі як комп’ютерна томографія; створені нові кардіологічні лікарські засоби, згідно з міжнародними стандартами вивчаються нові фармакологічні препарати. Таким чином українська кардіологічна наука впевнено йде вперед. Наприкінці виступу О. Возіанов висловив надію, що результати роботи Конгресу допоможуть подальшому розвитку вітчизняної кардіологічної науки, вдосконаленню медичної допомоги кардіологічним хворим.

Катерина ІгруноваУ своєму виступі Катерина Ігрунова, головний консультант Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, привітала учасників Конгресу від імені голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, заслуженого лікаря України Тетяни Бахтєєвої, зазначивши, що завдяки проведенню подібних заходів відбувається плідний обмін досвідом, обговорення отриманих результатів і наявних питань, а також формування й корекція планів подальших наукових досліджень. Саме такі зустрічі фахівців є провідними для подальшого розвитку медичної науки й охорони здоров’я. Обговорення на таких важливих заходах найактуальніших питань кардіології, обмін досвідом будуть сприяти розвитку наукових досліджень і подальшому пошуку ефективних методів профілактики хвороб системи кровообігу, удосконаленню системи надання спеціалізованої допомоги кардіологічним хворим, особливо враховуючи те, що серцево-судинні й судинно-мозкові захворювання — одна з найгостріших проблем в Україні.

Володимир Шпак Від імені уряду Конгрес привітав завідуючий сектором охорони здоров’я Кабінету Міністрів України Володимир Шпак. Він підкреслив, що заслужений авторитет національної кардіології викликає високу повагу до нашої держави багатьох фахівців в усьому світі й відкриває великі перспективи для розвитку науки та досягнень практичних здобутків галузі. В. Шпак побажав учасникам форуму, всім фахівцям, причетним до розв’язання проблем охорони здоров’я, подальших успіхів у праці та висловив глибоку подяку представникам іноземної когорти науковців.

M. ComajdaВід Європейського товариства кардіологів виступив його президент M. Comajda. Він передав привітання Конгресу від Європейського товариства кардіологів та підкреслив значимість співпраці з локальними керівниками національних товариств, тому що саме вони, за словами професора M. Comajda, і є тими цеглинками, які будують загальну структуру Європейського товариства кардіологів. M. Comajda розповів, що планується подальший розвиток освітніх програм з наукових розробок та впровадження міжнародних клінічних рекомендацій, а цього неможливо буде досягти без участі з боку національних партнерів і, зокрема, Асоціації кардіологів України. Особливу повагу гостя з Європи заслужили вислови представників уряду та Адміністрації Президента про те, що профілактика буде одним із ключових пріоритетів діяльності уряду.

Володимир КоваленкоВиконуючи програму роботи IX Національного конгресу кардіологів України, Володимир Коваленко виступив з доповіддю, присвяченою актуальній проблемі, яка в останні роки активно піднімається в європейській та світовій кардіології, — це малосимптомні пацієнти з високим кардіоваскулярним ризиком. На вирішення цієї проблеми великою мірою розрахована Державна програма запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на 2006–2010 роки. Говорячи про поширеність серцево-судинних захворювань, доповідач навів деякі статистичні дані. У загальній структурі смертності країн Європи та Північної Америки питома вага серцево-судинних захворювань становить 40–50%, в Україні — більше ніж 60%. Щороку реєструється близько 50 тис. випадків інфаркту міокарда, 100–120 тис. інсультів, 20 тис. миготливих аритмій, 4 тис. набутих вад серця, народжується більше 3500 дітей із вродженими вадами серця. В. Коваленко підкреслив необхідність створення здорової національної ментальності, що зможе значно вплинути на рівень смертності у зв’язку з серцево-судинною патологією. Він зазначив, що є заходи, які не потребують залучення великих державних коштів, — це контроль за рівнем артеріального тиску, відмова населення від куріння, корекція ліпідного спектра плазми крові, корекція маси тіла, які допоможуть у боротьбі з серцево-судинною патологією.

Державна програма запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на 2006–2010 роки також передбачає впровадження сучасних стандартів запобігання серцево-судинним і судинно-мозковим захворюванням; створення нових та додаткове оснащення існуючих кардіологічних, кардіохірургічних центрів та центрів судинних захворювань центральної нервової системи сучасним діагностичним та лікувальним обладнанням для надання спеціалізованої медичної допомоги в повному обсязі.

Було повідомлено, що програма IX Національного конгресу кардіологів України охоплює фундаментальні, прикладні, наукові аспекти кардіології. У процесі роботи заплановано проведення Другого українсько- французького форуму, Генеральної асамблеї Асоціації кардіологів, наради провідних фахівців та головних спеціалістів управлінь охорони здоров’я.

Настанова з кардіології під редакцією В. КоваленкаДо цієї події у видавництві «МОРІОН» видано першу національну «Настанову з кардіології» під редакцією В. Коваленка. Це перша фундаментальна клінічна настанова з кардіології, підготовлена провідними спеціалістами Національного наукового центру «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» АМН України, в основу якого покладені сучасні здобутки світової та української медичної науки.

Це перша в Україні оригінальна систематизована настанова, яка вирізняється не тільки вмістом сучасної інформації, зручністю користування, але й бездоганним оформленням. «Настанова з кардіології» вийшла друком російською мовою, наразі готується україномовна версія. Було підкреслено також, що книга розрахована на фахівців різних медичних спеціальностей, таких як ендокринологія, пульмонологія, ревматологія, неврологія, та студентів вищих медичних навчальних закладів. Книга викликала жваву зацікавленість серед учасників Конгресу.

IX Национальный конгресс кардиологов Украины

Приходько Елена

Резюме. Напередодні всесвітнього Дня серця, який відзначали 28 вересня, відбулася визначна подія для кардіологічної науки України — 24–26 вересня в Україн­ському домі проходив IX Національний конгрес кардіологів України (далі— Конгрес), що привернув увагу не тільки вітчизняних вчених та клініцистів, але й представників світової наукової спільноти. Організаторами Конгресу виступили Академія медичних наук (АМН) України, Міністерство охорони здоров’я України, Асоціація кардіологів України, Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» АМН України. В урочистому відкритті, яке відбувалося у приміщенні Національної опери України, взяли участь міністр охорони здоров’я Василь Князевич, президент АМН України, академік НАН України та АМН України, директор Інституту урології АМН України, доктор медичних наук, професор Олександр Возіанов, завідуючий сектором охорони здоров’я Кабінету Міністрів України Володимир Шпак, українські фахівці, а також президент Європейського товариства кардіологів, професор Michael Comajda, професор С. Guerot (Франція), професор Ihor Gussak (США), професор Микола Граціанський (Росія) та інші високі гості.