МОЖЕТ ЛИ БЫТЬ СОХРАНЕНА АНТИМИКРОБНАЯ АКТИВНОСТЬ? ОЦЕНКА ПЕРОРАЛЬНЫХ ПРЕПАРАТОВ, ИСПОЛЬЗУЕМЫХ ПРИ ИНФЕКЦИЯХ ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ

30 квітня 1999
1542
Спеціальності :
Резюме

Инфекции дыхательных путей (ИДП) являются главной причиной заболеваемости во всем мире, поэтому большое беспокойство вызывает возрастающая резистентность распространенных возбудителей ИДП ко многим антимикробным препаратам. Например, Haemophilus influenzae и Moraxella catarrhalis стали резистентными к b -лактамным препаратам, так как продуцируют b-лактамазу (более 35 и 90% штаммов соответственно). Не так давно возросла резистентность пневмококков, связанная с изменением пенициллиносвязывающего протеина (ПСП). Доля нечувствительных к пенициллину изолятов в США возросла более чем на 25% (1994–1995 гг.). Важным является мониторинг характеристик резистентности таких патогенов и если возможно использование данных, полученных в регионе, для эмпирического выбора применяемых при ИДП препаратов. В настоящее время примером антимикробного препарата, сохраняющего эффективность в отношении большинства микроорганизмов из этих трех видов, является амоксициллин/клавулановая кислота. Амоксициллин к тому же является единственным активным препаратом среди других пероральных b-лактамов в клинически достижимых концентрациях по отношению к пневмококкам с измененным ПСП. Крайне необходимы меры для ограничения резистентности, в частности: 1) информирование врачей, назначающих лечение, и населения; 2) разработка новых препаратов с альтернативным механизмом действия или устойчивых к существующим механизмам резистентности; 3) дальнейшее получение достоверных данных о чувствительности и результатах использования их при эмпирической антибиотикотерапии.

ЧИ МОЖЕ БУТИ ЗБЕРЕЖЕНА АНТИМІКРОБНА АКТИВНІСТЬ?
ОЦІНКА ПЕРОРАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ У РАЗІ ІНФЕКЦІЙ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ

Джонс Р Н

Резюме. Інфекції дихальних шляхів (ІДШ) є головною причиною захворюваності в усьому світі, тому велике занепокоєння викликає зростаюча резистентність поширених збудників ІДШ до багатьох антимікробних препаратів. Наприклад, Haemophilus influenzae та Moraxella catarrhalis стали резистентними до b-лактамних препаратів, оскільки продукують b-лактамазу (понад 35 і 90% штамів відповідно). Нещодавно зросла резистентність пневмококів, пов’язана зі зміною пеніцилінзв’язувального протеїну (ПЗП). Частка нечутливих до пеніциліну ізолятів у США зросла більш як на 25% (1994–1995 рр.). Важливим є моніторинг характеристик резистентності таких патогенів і у разі можливості використання даних, отриманих у регіоні, для емпіричного вибору препаратів, що застосовуються при ІДШ. У наш час прикладом антимікробного препарату, що зберігає ефективність щодо більшості мікроорганізмів цих трьох видів, є амоксицилін/клавуланова кислота. Амоксицилін до того ж є єдиним активним препаратом серед інших пероральних b-лактамів у клінічно досяжних концентраціях щодо пневмококів зі зміненим ПЗП. Вкрай необхідні засоби обмеження резистентності, а саме: 1) інформування лікарів, що призначають лікування, та населення; 2) розроблення нових препаратів з альтернативним механізмом дії або стійких до існуючих механізмів резистентності; 3) подальше отримання вірогідних даних про чутливість і результати використання їх під час емпіричної антибіотикотерапії.

Ключові слова:інфекції дихальних шляхів, лікування, антибіотики, АУГМЕНТИН

CAN ANTIMICROBIAL ACTIVITY BE SUSTAINED?
AN APPRAISAL OF ORALLY ADMINISTERED DRUGS USED FOR RESPIRATORY TRACT INFECTIONS

Jones R N

Summary. Respiratory tract infections (RTI) represent a major cause of illnes worldwide. Therefore, it is of great concern that common RTI pathogenes have become increasingly resistant to many of the antimicrobial agents used for therapy. For example, Haemophilus influenzae and Moraxella catarrhalis have become resistant to b-lactam drugs by producing efficient increasingly b-lactamases (>35 and 90% of strains, respectively). More recently, pneumococci have become more resistant through the mechanism of altered penicillin-binding proteins (PBP). The rate of penicillin nonsusceptible isolates has risen to >25% in the USA (1994-1995). It is important to monitor the resistance characteristics of such pathogens and, if possible, to use regionally acquired data to guide empiric selection of therapeutic agents for RTI. Currently, some antimicrobials remain effective against the majority of these three bacterial species, as exemplified by amoxicillin/clavulanic acid. Furthermore, amoxicillin alone seems to possess greater inhibition than other orally administered b-lactams at clinically achievable concentration against pneumococci with altered PBP. It is critical that steps are taken to limit resistance problems, particularly through: 1) education of prescribers and the public; 2) initiation of the development of nowel drugs with alternative modes of action or stability to existing resistance mechanisms; and 3) by continuing to generate quality susceptibility testing data to guide empiric chemotherapy against bacterial pathogens causing RTI

Key words: respiratory tract infections, treatment, antibiotics, AUGMENTIN