Україна має шанси ліквідувати материнську смертність

25 січня 2012 р. в Інформаційному агентстві «Українські національні новини» відбулася прес-конференція на тему: «Дитяча і материнська смертність в Україні. Що робити, щоб діти та жінки не помирали?». У заході взяли участь начальник відділу акушерсько-гінекологічної допомоги МОЗ України Валентина Коломейчук, головний спеціаліст МОЗ зі спеціальності «Неонатологія» Єлізавета Шунько та професор кафедри акушерства, гінекології та репродуктології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика Руслан Ткаченко.

Учасники прес-конференції наголосили, що стан благополуччя суспільства оцінюється за певними індикаторами, найбільш показовими з яких є материнська та малюкова смертність. За словами Р. Ткаченка, за материнською смертністю Україна знаходиться між розвинутими державами та державами, що розвиваються.

Так, починаючи з 2005 р. цей показник не знижується і становив 14–18, у 2011 р. — 17,6 летальних випадків на 100 тис. народжених живими (тобто протягом 2011 р. під час пологів померли 75 жінок). Серед основних причин материнської смертності в Україні — екстрагенітальна патологія, масивна акушерська кровотеча і тромбоемболія.

Більше половини вагітних мають серцево-судинні, ендокринні захворювання та іншу хронічну патологію, які ризикують народити недоношену дитину, дитину з недостатньою масою тіла чи вродженими вадами розвитку. За статистикою у 2010 р. із 4400 летальних випадків серед дітей віком до 1 року 70% становила смертність новонароджених упродовж 1-го місяця життя через вроджені вади розвитку, розлади дихання, інфекції.

«Щороку в Україні збільшується питома вага недоношених дітей, дітей із перинатальною патологією, а також народжених із дуже малою масою тіла. Це найвразливіша категорія немовлят, які потребують спеціальної інтенсивної терапії, тривалого виходжування та медичного нагляду», — зазначила Є. Шунько. Так, у 2006 р. в Україні народилися майже 20 тис. недоношених дітей, з них 2300 — з масою тіла <1500 г, у 2010 р. — 26 тис. і 3600 відповідно.

За словами Є. Шунько, це зумовлено ще й тим, що Україна з 2007 р. перейшла на міжнародну систему обліку і статистики зі зміною критеріїв перинатального періоду, живонародженості та мертвонародженості (вигнання чи вилучення з організму матері плода з 22-го повного тижня вагітності або масою ≥500 г) (наказ МОЗ України від 29.03.2006 р. № 179 ).

Така ситуація спонукає до спостереження жінки протягом всього терміну вагітності із залученням висококваліфікованих фахівців і використанням сучасних технологій. Цьому сприятиме впровадження в Україні трирівневої перинатальної допомоги. Як пояснила В. Коломейчук, на І рівні таку допомогу надаватимуть амбулаторно-поліклінічні мережі, пологові відділення районних, міських лікарень, на ІІ — міські пологові будинки, міжрайонні перинатальні центри із кількістю пологів >400 на рік, на ІІІ — обласні перинатальні центри із >1500 пологів на рік, в яких створюються, крім відділень інтенсивної терапії, відділення інтенсивного догляду та виходжування недоношених. Порядок реорганізації перинатальної допомоги та перелік медичних показань до направлення пацієнток та надання медичної допомоги в перинатальних центрах II–ІІІ рівня затверджено наказом МОЗ України від 31.10.2011 р. № 726.

В. Коломейчук нагадала, що впровадження Національного проекту «Нове життя» (також див. ) передбачає введення в дію перинатальних центрів ІІІ рівня до кінця 2013 р. в усіх регіонах України, на що держава виділила 360 млн грн. Наприклад, у Києві планується відкрити три таких центри: у 2012 р. на базі Пологового будинку № 5 та № 7, а на початку 2013 р. — на базі Міського центру репродуктивної медицини (Пологовий будинок № 4).

В. Коломейчук вважає, що вищезазначені реформи мають суттєво знизити малюкову та материнську смертність. Такий оптимістичний прогноз зумовлений, зокрема, досвідом Литви, яка 20 років тому здійснила подібну реорганізацію і, починаючи знижувати материнську смертність із 30 випадків на 100 тис. дітей, народжених живими, на сьогодні ліквідувала її взагалі.

Окрім організації належної перинатальної допомоги, підготовки висококваліфікованих фахівців та впровадження сучасних перинатальних технологій вирішальне значення має висока відповідальність майбутніх матерів та членів їх родин щодо формування здоров’я майбутньої дитини. Одним із проявів такого ставлення є партнерські пологи. Присутні на прес-конференції спеціалісти відзначали їх позитивний вплив на здоров’я матері та профілактику ускладнень у післяпологовий період, а також стан здоров’я новонародженого. Якщо у 2004 р. жінки народжували тільки у присутності медичного персоналу, то сьогодні в Україні 52–80% жінок народжують із чоловіками чи близькими. Медики наголошують, що така психологічна підтримка дозволяє запобігти трагічному завершенню пологів, зменшує необхідність використання відповідних медикаментів, що також позитивно впливає на стан новонародженого.

Юлія Єрмолова,
фото Сергія Бека

Комментариев нет » Добавить свой

Оставить комментарий

Имя (обязательно)

E-mail (не публикуется) (обязательно)

Сайт

Введите цифры, изображенные на картинке *