Про онкогенні фактори на Кіровоградщині

18 жовтня 2011 о 10:56
1031

Про онкогенні фактори на КіровоградщиніНе перший рік серед населення Кіровоградської області викликає хвилювання проблема впливу уранових родовищ і шахт на екологічний стан та рівень онкологічних захворювань в регіоні.

Область має сировинну базу атомної енергетики — урановидобувну промисловість, яка включає Інгульське, Смолінське, Новокостянтинівське родовища уранової руди та хвостосховище «Щербаківське» гідрометалургійного заводу Державного підприємства «Східний гірничо-­збагачувальний комбінат», яке експлуатується з 1959 р. і призначене для накопичення і зберігання твердих та рідких слабоактивних радіоактивних відходів уранозбагачувальної промисловості. Характерним для видобутку уранової руди є те, що майже усі відходи — відвали шахтних порід, скиди шахтних вод, викиди в атмосферу шахтного повітря, проведення технологічних вибухових робіт — є джерелами контрольованого радіаційного забруднення навколишнього природного середовища.

Ще більшої актуальності ця тема набуває у зв’язку з рішенням про будівництво заводу для виготовлення ядерного палива у Смоліному Маловисківського району.

На думку науковців, ситуацію також ускладнює той факт, що Кіровоградська область розташована на масиві гірських порід із підвищеним та високим вмістом розсіяних радіоактивних елементів урано-торієвого ряду.

Наукові висновки криворізьких експертів заперечують наявність прямого впливу урану на ріст захворюваності на рак.

За результатами проведених в області досліджень шведські та українські науковці-радіологи, у рамках співпраці Міністерства охорони здоров’я України зі Шведським агентством з радіаційної безпеки (SSM), відзначають, що радон є одним з основних факторів ризику отримання населенням додаткових доз іонізуючого опромінення. Це не виключає того, що радон може бути серед ризиків, що впливають на рівень захворюваності мешканців регіо­ну. Найбільший рівень онкологічної захворюваності зафіксовано у Новоукраїнському районі. Другу і третю сходинки посідають Кіровоград і відповідно Олександрія.

З метою мінімізації негативного впливу радону діє комплексна програма захисту населення Кіровоградського регіону від впливу іонізуючого випромінювання. Її метою є проведення комплексу досліджень впливу природної та техногенної складових іонізуючого випромінювання на населення області та впровадження науково обґрунтованих протирадонових заходів із метою приведення рівнів радону в повітрі житлових будинків, навчальних, лікувально-­оздоровчих та виробничих приміщень до вимог діючої нормативної бази.

У нинішньому році планується проведення радіаційного контро­лю вмісту радону-222 у повітрі приміщень дошкільних, шкільних та лікувальних закладів, місць загального користування у населених пунктах області.

З цією метою у жовтні нинішнього року укладено договір з Державною установою «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва» Національної академії медичних наук України для отримання експертних висновків щодо впливу радонового випромінювання на населення області.

Найближчим часом планується провести вимірювання на територіях Новоархангельського, Маловисківського, Кіровоградського районів та міста Кіровограда.

Також у жовтні 2011 р. при Кіровоградській обласній державній адміністрації створено спеціальну робочу групу, яка, вивчаючи експертні висновки радіоекологічних досліджень Інституту ядерних досліджень НАН України, науково-технічного центру Міністерства надзвичайних ситуацій України тощо, має розробити своєрідну дорожню екологічну карту області та план дій щодо покращання екологічної ситуації та зниження рівня онкологічних захворювань в регіоні.

На думку представників Українського науково-дослідного інституту промислової медицини та обласної санітарно-епідеміо­логічної станції за результатами проведених досліджень на здоров’я населення впливають такі фактори, як:

  • діяльність підприємств уранодобувної промисловості;
  • якість води «Дніпро-Кіровоград», яка на шляху до споживача проходить декілька ступенів хлорації;
  • забруднення території області радіоактивним осадом після аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Так, техногенна діяльність промислових підприємств є джерелом підвищення рівня радону у повітрі, концентрація якого залежить від типу будинку, а точніше від його архітектурного планування. Наприклад, будівлі, збудовані до 50-х років ХХ ст. належать до першого типу і мають помірний ступінь накопичення радону. Ті, що побудовані пізніше, є радононебезпечними. Знизити його рівень можна просто — провітрюванням кімнат.

Головний лікар Обласного онкологічного диспансеру Костянтин Яриніч, керуючись аналітичними даними, спростовує думку щодо прямої залежності рівня онкозахворюваності від впливу лише урану чи лише радону. Він впевнений, що факторів для онкозахворювань — набагато більше. У структурі смертності населення області домінуючими є серцево-судинні захворювання, які у 5 разів перевищують смертність від раку.

— Слід розвіяти міф про надмірну шкідливість урану як головного чинника онкозахворюваності, — наголосив голова Кіровоградської обласної державної адміністрації Сергій Ларін. — Зрозуміло, виробництво урану, вугілля наносить шкоду, але ж людям потрібно професійно роз’яснити, у чому вона полягає і вказати на превентивні заходи. А це — регулярні медогляди, провітрювання приміщення, очищення води, якісне харчування, здоровий спосіб життя без тютюнопаління та ін.

За матеріалами www.kr-admin.gov.ua