Щоб піти з життя достойно

6 жовтня 2011 о 11:34
741

Щоб піти з життя достойноЯк повідомляло наше видання, у ме­жах Всеукраїнського тижня паліативної та хоспісної допомоги 4 жовтня 2011 р. в Національній медичній академії післядипломної освіти (далі — НМАПО) ім. П.Л. Шупика відбувся круглий стіл за участю представників Міністерства охорони здоров’я (далі — МОЗ) Украї­ни, керівників Української ліги сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги (далі — Українська ліга), представників українських хоспісів. У засіданні також взяли участь Юрій Вороненко, ректор НМАПО ім. П.Л. Шупика; Володимир Тимошенко, голова Державної служби України з контролю за наркотиками; Юрій Губський, директор Інституту паліативної та хоспісної медицини МОЗ України.

Під час засідання були розглянуті такі питання:

  • удосконалення паліативної допомоги населенню України;
  • внесення змін до діючих нормативних актів щодо застосування опіоїдних речовин при лікуванні паліативних хворих;
  • питання розвитку мережі хоспісів, паліативних відділень у лікарнях;
  • уніфікація діючих навчальних програм із паліативної допомоги з метою їх інтеграції в освітні програми вищих навчальних закладів та медичних коледжів;
  • створення системи паліативної допомоги у межах пілотного проекту, що проводиться у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві;
  • завершення розробки клінічного протоколу з надання паліативної допомоги та ряд інших.

Визначною подією стало підписання під час круглого столу Меморандуму між МОЗ України та Українською лігою, головними тезами якого стали співпраця з питань створення проектів, спрямованих на вирішення питань, пов’язаних з організацією та наданням паліативної допомоги, спільна діяльність з метою реалізації проектів щодо налагодження системи паліативної допомоги в Україні, обмін актуальною інформацією тощо.

«Проблема забезпечення невиліковно хворих гідними умовами відходу в інший світ — ось головне завдання нинішнього засідання, — зазначила після підписання Меморандуму перший заступник міністра охорони здоров’я Раїса Моісеєнко. — Вперше держава настільки серйозно приділяє увагу тим людям, які потребують її, завершуючи своє життя. МОЗ України спільно з Українською лігою, іншими громадськими організаціями прагне зробити все, аби допомогти в тих ситуаціях, коли медицина і пряме лікарське втручання вже безсиле».

Паліативна та хоспісна медицина — це професійна медична і психологічна допомога пацієнтам із тяжкими невиліковними хворобами та з обмеженою тривалістю життя. До цих пацієнтів належать люди похилого віку та особи з такими невиліковними хворобами, як СНІД, туберкульоз, серцево- та церебросудинні захворювання, цукровий діабет, хвороба Альцгеймера тощо. Хоспісна допомога цим пацієнтам надається або на дому, або стаціонарно в медичних закладах. Відповідно до розрахунків Всесвітньої організації охорони здоров’я (далі — ВООЗ), потреба у стаціонарних ліжках становить 7 ліжок на 100 тис. населення. Для України сумарно це 3700 стаціонарних ліжок.

Окремою проблемою в Україні є недостатня доступність ефективного знеболення за допомогою ефективних анальгетиків для пацієнтів із хронічним больовим синдромом.

Як зазначив Юрій Губський, потреба цих хворих в опіоїдних анальгетиках, особливо поза стаціонаром, задовольняється на 10%, а за експертними оцінками Міжнародної ініціативи паліативної допомоги — не більше ніж на 5%.

З метою виправлення цієї ситуації МОЗ України вжито таких заходів:

  • на базі номенклатури зареєстрованих в Україні ліків анальгезивної дії створено перший Формуляр лікарських засобів для надання паліативної та хоспісної допомоги («Державний формуляр лікарських засобів». Випуск 2010 р. Додаток 9.).
  • Інститут паліативної та хоспісної медицини МОЗ України разом із Комітетом з контролю за наркотиками розробили та затвердили «Методичні рекомендації щодо використання лікарського засобу Дюрогезик (трансдермальна система)».
  • із 2010 р. створена робоча група, яка займається розробкою стандартів та клінічних протоколів у паліативній та хоспісній медицині. Останнім напрацюванням є проект Адаптованої клінічної настанови «Контроль болю в онкології».

Ю. Губський підкреслив, що особливим аспектом цієї теми є професійна підготовка лікарів та медичних сестер, які працюють у паліативній і хоспісній медицині. Для цього були розроблені й затверджені навчальні програми для різних категорій лікарів та організаторів охорони здоров’я з надання паліативної допомоги у лікувально-профілактичних закладах України. До того ж створена перша в Україні кафедра паліативної та хоспісної медицини у НМАПО ім. П.Л. Шупика, яка з 2010 р. розпочала свою роботу на клінічних базах Поліклініки № 1 Печерського району м. Києва, Київської міської клінічної лікарні № 2 та Київського міського клінічного онкологічного центру.

Нині, в рамках реформування медицини в Україні, розроблено примірні табелі оснащення для спеціалізованого закладу охорони здоров’я особливого типу «Хоспіс», для відділення паліа­тивної та хоспісної медицини та для хоспісу вдома. Вони лягли в основу проекту наказу МОЗ України «Про організацію діяльності та функціонування закладу охорони здоров’я особливого типу «Хоспіс», відділення/палати паліативної та хоспісної медицини та спеціалізованої мультидисциплінарної мобільної бригади паліативної допомоги «Хоспіс вдома».

На засіданні прийнято рішення щодо створення при МОЗ України робочої групи з питань опрацювання змін чинного законодавства, яке регулює призначення, облік, обіг опіоїдних лікарських засобів для покращання доступності знеболення хворих. На сьогодні внаслідок недосконалості законодавства на таких хворих виділяються мізерні норми знеболювальних, що не дає їм змоги останні дні свого життя провести без страждань. Є нагальна необхідність зробити більш доступним для невиліковно хворих опіоїдні медикаменти, зареєструвати відповідно до законодавства нові лікарські форми та засоби, що рекомендуються для знеболення клінічними настановами ВООЗ та клінічними рекомендаціями європейських медичних асоціацій — наприклад пероральні таблетовані та рідкі форми морфіну сульфату, препарати дигідрокодеїну, кодеїну (некомбіновані).

Однією з пропозицій, яка прозвучала на засіданні, щодо покращання фінансування закладів — використовувати можливості, що розширилися, для лікувально-профілактичних закладів із прийняттям Законів України «Про державно-приватне партнерство» (2010), «Про соціальні послуги» (2011).

Після засідання круглого столу на запитання нашого кореспондента щодо прогнозів на покращання ситуації у сфері паліативної та хоспісної допомоги завдяки прийняттю проекту Закону України «Про особливості діяльності закладів охорони здоров’я»та Загальнодержавної програми «Здоров’я 2020: український вимір» голова правління Української ліги Василь Князевич відповів таке: «Ми маємо справу з високим морально-філософським розумінням людського життя і його завершення. Безумовно, зазначені законодавчі акти матимуть свій вплив на ситуацію. Але я наполягатиму і прикладу максимум зусиль для того, щоб це питання регулювалось окремим законом у вигляді державної програми розвитку паліативної та хоспісної допомоги, що координуватиме організацію надання медичної, психологічної, фізичної, соціальної, духовної підтримки невиліковно хворим у термінальній стадії».

Юлія Єрмолова,
фото Сергія Бека