На що найчастіше хворіють та через що помирають українці

19 вересня 2017 о 15:32
1863

23523523111Як повідомляло наше видання, виявлено найрозповсюдженіші захворювання та причини смертності в усьому світі. Протягом останніх 3 років журнал «The Lancet» публікує щорічні звіти міжнародного дослідницького проекту «Глобальний тягар хвороб» (Global Burden of Disease — GBD), здійснюваного під егідою Інституту метрики та оцінки здоров’я (Institute for Health Metrics and Evaluation — IHME) при Університеті Вашингтона (Сіетл, США) за фінансової підтримки фонду Біла та Мелінди Гейтс (Bill & Melinda Gates Foundation). Наразі в рамках цього дослідження оцінюються втрати здорового життя унаслідок більше ніж 330 хвороб і патологічних станів у зв’язку з 68 факторами навколишнього середовища, а також поведінковими та метаболічними чинниками ризику для 195 країн і територій. У реалізації проекту беруть участь близько 2500 колабораторів зі 130 країн світу. Тож 12 вересня 2017 р. у журналі «The Lancet» опубліковано чергові результати оцінки глобального здоров’я за 2016 р.

Згідно з даними Державної служби статистики України, в нашій державі середня очікувана тривалість життя, вперше перевищивши докризовий показник 1990 р. (70,42 року) у 2010 р. (70,44 року), у 2016 р. сягнула відмітки 71,68 року. Лише за 1 рік, з 2015 по 2016 р., тривалість життя українців зросла одразу на 0,30 року, збільшившись при цьому у жінок з 76,25 до 76,46 року, або на 0,3%, а у чоловіків — з 66,37 до 66,43 року, тобто на 0,5%. За даними проекту GBD 2016, левову частку зростання тривалості життя слід віднести на рахунок зниження смертності від інфекційних хвороб, а також дитячої та материнської смертності, показник якої, однак, є дуже високим в нашій країні, і з приводу цього, до речі, в Україні були запропоновані шляхи зменшення материнської смертності. Слід відмітити також значний прогрес у зниженні смертності від зовнішніх причин.

Через випереджаюче зниження смертності дітей у віці до 5 років та унаслідок інфекційних хвороб і зовнішніх причин у формуванні тривалості життя українців безпрецедентно зросла роль неінфекційних захворювань. За даними проекту GBD, в Україні, як і у всьому світі, найбільшу загрозу становлять хвороби системи кровообігу, зокрема ішемічна хвороба серця. У 2016 р. це захворювання спричинило більше 270 тис. летальних випадків, або 46% усіх смертей українців за даний період. На другому місці за кількістю летальних наслідків стабільно перебувають злоякісні новоутворення, передусім рак легені, шлунка та прямої кишки. Дуже прикро, що наразі часто виліковний рак молочної залози в Україні за кількістю забраних життів з 1990 р. і по сьогодні утримується у першій десятці найнебезпечніших неінфекційних хвороб.

Загалом, у структурі смертності від неінфекційних хвороб в Україні у період з 1990 по 2016 р. відбулися суттєві зміни: відійшли на задній план обструктивні хвороби легень, цукровий діабет, ревматична хвороба серця, лейкемія, рак шийки матки, уроджені аномалії. Натомість більшої ваги набули причини смерті, пов’язані з вживанням алкоголю (психічні алкогольні порушення, алкогольний цироз печінки, алкогольна кардіоміопатія) та наркотичних засобів (психічні та соматичні хвороби, пов’язані зі вживанням наркотиків, цироз печінки, індукований гепатитами С і В).

Причинами таких змін є відповідні зміни у структурі факторів ризику. За даними проекту GBD, порівняно з 1990 р. у 2016 р. в Україні зменшилася частка і абсолютна кількість летальних випадків, пов’язаних із чинниками навколишнього середовища (забруднення повітря, води, ґрунту, недостатнє постачання чистої питної води та недосконала каналізація, а також професійні ризики). Водночас збільшилися частки і кількість смертей від поведінкових і метаболічних факторів ризику.

Серед поведінкових чинників обнадійливим є зменшення смертей, пов’язаних з курінням, з 127,2 тис. у 1990 р. до 96,5 тис. — у 2016 р. Проте за вказаний період кількість смертей, пов’язаних зі зловживанням алкоголем, збільшилася з 50,8 до 78,7 тис.; зі вживанням психоактивних речовин — з 5,6 до 11,0 тис.; із низькою фізичною активністю — з 27,2 до 34,0 тис. За підрахунками експертів GBD, найнебезпечнішим фактором ризику в Україні, як і у більшості економічно розвинених країн, є незбалансоване харчування: у 2016 р. цей фактор ризику став причиною 262,6 тис. смертей проти 230,6 тис. — у 1990 р. Виявилося, що у 2016 р. українці найчастіше хворіли і вмирали через хвороби, пов’язані з надлишком у повсякденному меню солі та нестачею фруктів, морських продуктів, що містять омега-3 жирні кислоти, цільних зерен, горіхів та насіння.

Метаболічними факторами ризику вважаються функціональні порушення, які виникають унаслідок збоїв обмінних процесів різної етіології. У рамках GBD аналізуються 6 таких порушень: високий рівень глюкози та холестерину у крові, високий індекс маси тіла, високий артеріальний тиск, низька швидкість гломерулярної (клубочкової) фільтрації та щільність кісткової тканини. Найнебезпечнішим є так званий смертельний квартет (високий рівень глюкози і холестерину у крові, високий індекс маси тіла та високий артеріальний тиск), або метаболічний синдром, який передує майже кожній серцево-судинній хворобі, а також низці злоякісних новоутворень та деяких інших хвороб. Втрати людських життів, пов’язані з цим синдромом, в Україні у 2016 р. становили 279,7 тис. проти 238,0 тис. у 1990 р. Низька швидкість гломерулярної (клубочкової) фільтрації та ниркова недостатність забрала у 2016 р. 45,3 тис. життів українців проти 36,4 тис. у 1990 р., а з низькою щільністю кісткової тканини (основною причиною переломів кісток) у 2016 р. були пов’язані 1,7 тис. смертей проти 1,8 тис. у 1990 р.

Тривала медико-демографічна криза відкинула Україну далеко на задвірки епідеміологічного прогресу. Україна намагається контролювати дитячу смертність і смертність від інфекційних хвороб, але через відсутність контролю над серцево-судинною захворюваністю і смертністю все ще перебуває на третьому етапі епідеміологічного переходу. У той же час більшість європейських країн вже подолала бар’єр четвертого етапу, і на перший план висувається боротьба з онкологічними захворюваннями.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами Інституту геронтології НАМН України