Алгоритм проведення лабораторних досліджень при підозрі на кір та краснуху

17 липня 2017 о 18:08
1124

090354У зв’язку зі стрімким підвищенням захворюваності на кір при будь-якому зверненні пацієнтів із висипкою проводитиметься забір зразків для лабораторної діагностики.

Про необхідність таких заходів повідомили регіональним підрозділам охорони здоров’я під час селекторної наради з Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України.

«Елімінація кору та краснухи досі є одним зі світових пріоритетів у сфері охорони здоров’я. І забезпечення високоякісного інтегрованого епіднагляду, що включає лабораторну діагностику усіх підозрілих випадків, — важлива умова цього процесу», — зазначає Оксана Сивак, заступник міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції.

Епідемічне благополуччя з кору та краснухи в країні потребує уваги не тільки у питаннях досягнення стабільно високих показників щеплення. Важливі якісна лабораторна діагностика на ранніх стадіях розвитку спалахів та постійний лабораторний нагляд за циркуляцією вірусів у всіх регіонах країни.

Відповідно до вимог наказу МОЗ України від 17.05.2005 р. № 188 «Про затвердження Інструкції щодо організації епідеміологічного нагляду за кором» при спорадичній захворюваності лабораторному обстеженню підлягають всі зареєстровані випадки захворювання на кір, при виникненні спалахів — перші 3–5 випадків. Однак накопичений досвід лабораторної діагностики кору та краснухи вимагає внесення коректив до алгоритму проведення лабораторних обстежень.

При спорадичному рівні захворюваності матеріал від кожного хворого з підозрою на кір та краснуху необхідно направляти до Центральної та регіональної Одеської лабораторій з діагностики кору та краснухи, що акредитовані до 1 січня 2019 р. у лабораторній мережі Європейського Бюро ВООЗ із діагностики кору та краснухи.

Для ізоляції та генотипування вірусів кору та краснухи відбирати зразки сечі та носоглоткові змиви протягом 3 діб з моменту появи висипу. Одночасно дозволяється проводити відбір зразків сироваток крові для визначення наявності специфічних антитіл класу ІgМ методом імуноферментного аналізу. Починаючи з 4-ї і до 28-ї доби відбирати тільки зразки сироваток крові.

Під час зростання захворюваності для підтвердження клінічних діагнозів «кір» або «краснуха» забезпечити проведення тестування сироваток крові хворих у вірусологічних лабораторіях обласних/міських лабораторних центрів МОЗ України. Слід зауважити, що всі наступні випадки захворювання можуть бути підтверджені на підставі епідеміологічного зв’язку з лабораторно підтвердженим випадком.

За словами спеціаліста Бюро ВООЗ в Україні з питань імунізації та захворювань, що запобігаються вакцинацією, Вусали Аллахвердієвої, під час спалаху необхідне виявлення і підтвердження кожного ланцюжка передачі захворювання на матеріалі 1–2 зразків. Загалом не менше 80% діагнозів має бути підтверджено лабораторно. «Це стосується і підвищеної уваги та інформування про відхилені або незареєстровані підозрілі випадки», — зазначила фахівець.

Обов’язкового лабораторного підтвердження потребують усі підозрілі випадки кору і краснухи серед вагітних, навіть при вже підтвердженому спалаху і незалежно від фонової захворюваності або кількості раніше підтверджених випадків. Матеріал від зазначеного контингенту направляти до Центральної та регіональної Одеської лабораторій з діагностики кору та краснухи.

У випадку продовження спалаху кожні 2–3 міс необхідно лабораторно досліджувати 5–10 проб, відібраних від інших осіб з підозрою на захворювання кором/краснухою, особливу увагу приділяти відбору зразків (сечі, носоглоткових змивів) для проведення визначення циркулюючого генотипу вірусу кору/краснухи. Це дозволить моніторити відповідний генотип або генотипи вірусу кору/краснухи.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами moz.gov.ua