Моніторинг алергенспецифічних імуноглобулінів Е в полтавській популяції з симптомами алергії в 2008–2010 рр.

25 березня 2011
8577
Резюме

Мета дослідження — аналіз рівнів алергенспецифічних IgE у хворих з алергією Полтавської області. Рівні алергенспецифічних IgE до 20 найбільш значимих причинних алергенів визначали імуноферментним методом. Моніторинг алергенспецифічних антитіл класу IgE свідчить, що у 61% пацієнтів виявлено підвищені рівні хоча б до одного з алергенів. Найбільш значимими причинними алергенами у розвитку алергічних захворювань у полтавській популяції є епідермальні алергени та дерматофагоїдні кліщі. Визначення причинно-значущих алергенів є важливими не тільки в діагностиці, а й в якості специфічних лікувально-профілактичних заходів.

Вступ

У сучасних умовах алергічні захворювання — одні з найпоширеніших серед населення — становлять велику медичну та соціальну проблему. Так, за даними різних дослідників, 15–35% усього населення світу страждають на алергічні захворювання (Linneberg A. et al., 2000; Compalaty E. et al., 2007). Останнім часом особливу увагу привертає різкий ріст алергічної захворюваності серед дитячого населення. А в окремо взятих великих містах цей показник досягає 30%. Найбільшу питому вагу серед усіх алергічних захворювань має бронхіальна астма (34,9%), а також алергічні риніти (8,9%), набряк Квінке (6,9%), алергічна кропив’янка (22,5%), медикаментозна алергія (14,3%) та інші алергічні захворювання (12,5%). Незважаючи на значну кількість досліджень, алергічні захворювання залишаються нерозв’язаною проблемою для людства, оскільки відзначаються тим частіше, чим вищий економічний рівень країни. Крім того на сьогодні в Україні відсутня достовірна статистична інформація щодо поширення алергічних захворювань.

Алергічний риніт, бронхіальна астма, атопічний дерматит, харчова та лікарська алергія — стрімко зростаюча проблема сьогодення, що призводить до несумісних з життям анафілактичних реакцій. Ці захворювання, зазвичай, є клінічними проявами імуноглобулін Е (IgE)- опосередкованих реакцій, що призводять до викиду із гладких клітин шокових органів медіаторів алергії (гістаміну, серотоніну, цитокінів тощо). Тому високоінформативними для верифікації алергічних захворювань та уточнення спектра сенсибілізації є методи, що ґрунтуються на визначенні вмісту специфічних IgE у сироватці крові (Ревякина В.А., 1998). На жаль, в Україні цей метод діагностики залишається майже недоступним для практичної охорони здоров’я внаслідок високої вартості, відсутності апаратури та реактивів для їх проведення. Крім того, в Україні відсутні систематизовані результати досліджень щодо вивчення спектра сенсибілізації із використанням методу визначення алергенспецифічних IgE. За даними аналізу вищезазначеного стає зрозумілим вибір напрямку роботи, зумовлений  об’єктивною необхідністю вдосконалення діагностики та лікування пацієнтів з алергією.

Тому мета нашого дослідження — проаналізувати рівні алергенспецифічних IgE у хворих з алергією Полтавської області для визначення найпоширеніших причинних алергенів у розвитку цього захворювання та вирішення питань про проведення специфічної терапії.

Об’єкт і методи дослідження

Для вирішення поставлених завдань нами проведено моніторингове обстеження 295 осіб обох статей Полтавської області. Дослідження проводили в період з 2008–2010 рр. на базі Науково-дослідного інституту генетичних та імунологічних основ розвитку патології та фармакогенетики Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія». Перед початком дослідження була отримана згода комісії з біоетики цього закладу, а перед забором крові від усіх пацієнтів або їх батьків отримана добровільна згода на проведення обстеження. Усі обстежені мали ознаки або чітко встановлений діагноз алергічних захворювань (бронхіальна астма, алергічний риніт, кропив’янка тощо). Серед обстежених нами осіб чоловіків було 159 (54%), жінок — 136 (46%). Вік обстежених нами осіб коливався від 6 міс до 56 років, при цьому діти становили 86% загальної групи обстежених. Середній вік обстежених дітей — 4,3±3,5 року.

Нами визначалися рівні алерген- специфічних IgE до 20 найбільш значимих причинних алергенів (молоко, арахіс, білок курячого яйця, жовток курячого яйця, картоп­ля, морква, риба тріска, яблуко, соя, пшеничне борошно, пилок бородавчатої берези, польова тимофіївка, пилок полину, кліщ Dermatophagoides (D.) pteronyssinus, кліщ D. farinae, епідерміс собаки, епідерміс кішки, епідерміс коня, гриби Aspergillus (Asp.) fumigatus та Cladosporium (Cladosp.) herbarum). Рівні алергенспецифічних IgE визначали за допомогою системи «Рolycheck» (Німеччина), в основі тесту — імуноферментний метод кількісного визначення IgE, специфічних до конкретного алергену, в сироватці крові.

За допомогою програми BioCheck (BIS) та комп’ютера проводили інтерпретацію результатів, отриманих за допомогою касети Polycheck. Ідентифікація включає кожен окремий алерген, а концентрація IgE, специфічних до алергену, зчитується відносно калібрувальної кривої, яка присутня на мембрані кожної касети. Залежно від концентрації алергенспецифічних IgE виділяли класи: 0 клас — специфічні антитіла відсутні (<0,35 кМО/л); І клас — дуже низький рівень антитіл, часто без клінічних симптомів алергії (0,35–0,7 кМО/л); ІІ клас — низький рівень антитіл, алергія, клінічні симптоми наявні при показниках, що наближаються до верхньої межі діапазону (0,7–3,5 кМО/л); ІІІ клас — чітко виражений рівень антитіл, клінічні симптоми зазвичай наявні (3,5–17,5 кМО/л); IV клас — високі рівні антитіл, майже зав­жди супроводжується алергічною реакцією (17,5–50 кМО/л); V клас — дуже високі рівні антитіл (50–100 кМО/л); VI клас — екстремально високий рівень антитіл (>100 кМО/л).

Результати та їх обговорення

За даними результатів період моніторингу тривав у 2008–2010 рр., що свідчить про рівномірний розподіл дослідження алергенспецифічних IgE протягом року та вплив широкого спектра причинних алергенів на розвиток алергічних захворювань. Це дало можливість проаналізувати рівні алергенспецифічних IgE у пацієнтів як із сезонними, так і цілорічними алергічними захворюваннями. Ці дані обґрунтовують вибрану нами панель із залученням 20 найпоширеніших та найбільш значимих алергенів (харчові, пилкові, епідермальні, мікогенні, дерматофагоїдні).

Склад обстежених, включених у спостереження, за гендерною ознакою: особи чоловічої статі — 54%, жіночої — 46%. Серед усіх обстежених переважали діти віком до 18 років, які становили 86%. При аналізі причин звернень виявлено, що за обстеженням на базі алергічного відділення Полтавської обласної клінічної лікарні чи Полтавської обласної дитячої клінічної лікарні у ⅓ пацієнтів встановлено діагноз алергічних захворювань за Міжнародною класифікацією хвороб (МКХ)-10. Серед цих пацієнтів у 50% діагностовано атопічний дерматит, у 20% — бронхіальну астму, у 16% — алергічний риніт, у 14% — інші алергічні захворювання. Серед пацієнтів, які звернулися за обстеженням самостійно або з невстановленим діагнозом алергічних захворювань, значну частку (26%) становили особи з рецидивуючим бронхітом.

Найбільш важливе значення в алергології завжди мала ідентифікація причинно-значущих алергенів, без якої неможливе етіологічне підтвердження діагнозу алергічного захворювання та етіотропне лікування відповідних категорій хворих. Тому нами було проведено моніторинг алергенспецифічних IgE до найбільш значимих алергенів у розвитку алергічних захворювань. Моніторинг алергенспецифічних антитіл класу IgE свідчить, що у 61% виявлено підвищені рівні цих антитіл хоча б  до одного з алергенів. Серед них у ⅓ встановлено діагноз «алергічне захворювання», а решта ⅔ (113 осіб) з виявленими підвищеними рівнями антитіл самостійно зверталися за обстеженням або мали симптоми, схожі з алергічними захворюваннями (бронхіт, шкірна висипка тощо). Таким чином, скринінг алергічних захворювань у цих пацієнтів дозволив виявити алергенспецифічні антитіла класу Е у 85% дітей. У попередніх наших дослідженнях (Кайдашев І.П., Куценко Н.Л., 2009; Kaidashev I., Kutsenko N., 2009) під час проведення поглибленого аналізу загального IgE у обстежених хворих зі специфічними IgE не виявлено чітких змін та залежності між цими показниками. Крім того, загальний рівень IgE не віддзеркалює чисельність причинних алергенів у розвитку алергічних захворювань (Benhamou A.H., 2008). Також нами виявлені поодинокі випадки визначення високих рівнів і навіть наближених до екстремально високих значень специфічних IgE на фоні невисоких рівнів загального IgE. Отже, отримані результати потребують проведення комплексних високоспецифічних методів діагностики не лише для виявлення причинних алергенів, але й для диференційної діагностики при наявності симптомів, спільних з алергічними захворюваннями.

Відомо, що специфічна діагностика алергічних захворювань базується на даних алергологічного анамнезу, шкірних та лабораторних тестів із певними алергенами. Огляд сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури свідчить про широке використання шкірних (нашкірних, внутрішньошкірних, скарифікаційних та ін.) проб із метою алергодіагностики, незважаючи на те, що їх інформативність оцінюється різними дослідниками по-різному. Важливими недоліками шкірних тестів є велика кількість протипоказань до їх проведення, інвазивність методики, можливість розвит­ку сенсибілізації до тест-алергенів. Сприяють ускладненню інтерпретації зазначених тестів змінена реактивність шкіри, властива багатьом дітям з атопічними захворюваннями, індивідуально підвищена спонтанна дегрануляція тучних клітин, порушення техніки виконання проби. При цьому результат лікування залежить від точності діагностики, строків початку лікування та ефективності проведених специфічних терапевтичних заходів, включаючи конт­роль за ефективністю лікування. Тому необхідним є включення визначення алергенспецифічних IgE до протоколів діагностичних заходів серед педіатрів, пульмонологів, терапевтів, сімейних лікарів, оториноларингологів та ін.

Наступним етапом наших досліджень був аналіз виявлених позитивних результатів специфічних IgE. Серед усіх обстежених у 181 особи виявлено алергенспецифічні IgE хоча б до одного з досліджуваних алергенів, при цьому у 50% — невисокі рівні антитіл (І–ІІ клас інтерпретації результатів), а у решти високі — (III–VI клас). Слід відзначити, що у 30 осіб виявлено екстремально високі концентрації антитіл (>100 кМО/л), що є загрозливим станом для пацієнта. Крім того, 17 дітей із 23, які потребували негайної медичної допомоги, самостійно вперше зверталися за допомогою або в направленні мали діагноз неалергічного генезу. Отримані дані потребують тісних професійних взаємозв’ язків між лікарями-алергологами та спеціалістами діагностичних закладів. Основним завданням серед алергологів та лікарів суміжного профілю є пошук сучасних високоточних діагностичних заходів щодо виявлення причинних алергенів у розвитку алергії на ранніх стадіях. Ці результати нададуть можливість застосовувати елімінацію, що є рівнозначним лікуванню цих хворих. Це може бути тимчасовий виїзд хворих із певних місцевостей на період цвітіння відповідних рослин, «відселення» тварин і птахів, що є джерелами алергії, застосування відповідних «елімінаційних дієт». У ширшому плані це боротьба з бур’яновими рослинами типу амброзії, постільними мікрокліщами, цвілевими та іншими грибками, корекція технологій готування їжі, виготовлення речей домашнього вжитку, одягу, іграшок тощо.

Аналізуючи позитивні результати специфічних IgE до тих чи інших алергенів серед усіх обстежених осіб найчастіше виявляли антитіла до епідермальних антигенів (епідерміс кота, епідерміс собаки) (рисунок). 30% (88) обстежених мали підвищені концентрації антитіл до епідермісу собаки, при цьому з них 18 осіб мали екстремально високі рівні, в основному це були діти віком до 10 років. Аналогічна картина спостерігалася при аналізі алергенспецифічних антитіл до епідерміса кота, але більше половини (31 особа) мали дуже високі значення антитіл (IV–VI класи). Домашні тварини (коти, собаки, морські свинки) є джерелом епідермальних алергенів, які знаходяться у злущеному епітелію, слині та сечі. Найпотужнішими з усіх алергенів тварин є алергени котів (Carayol N. et al., 2000). Навіть речі власників кота є їх носіями і можуть бути засобами пасивного перенесення в місця, де немає тварин. Алергенні білки собаки подібні до алергенів кота, між ними існує слабка перехресна реактивність, проте поширеність сенсибілізації до собаки не така велика (30%), як до кота.

Рисунок
 Визначення специфічних IgE до кожного з досліджуваних алергенів серед усіх обстежених
Визначення специфічних IgE до кожного з досліджуваних алергенів серед усіх обстежених
Примітка: f13 — молоко, f02 — арахіс, f01 — білок курячого яйця, f75 — жовток курячого яйця, f35 — картопля, f31 — морква, f03 — риба тріска, f49 — яблуко, f14 — соя, f04 — пшеничне борошно, t03 — пилок бородавчатої берези, g06 — польова тимо­фіївка, w06 — пилок полині, d01 — кліщ D. pteronyssinus, d02 — кліщ D. farinae, e02/e05 — епідерміс собаки, e01 — епідерміс кішки, e03 — епідерміс коня, m03 — гриби Asp. fumigatus та m02 — Cladosp. herbarum.

Нами було відмічено, що у дітей з високими рівнями антитіл класу Е до епідермальних антигенів нерідко відмічались підвищені рівні IgE до дерматофагоїдних кліщів. Тому при підозрі на алергічне захворювання у дітей необхідно першими визначати специфічні IgE до епідермальних та дерматофагоїдних алергенів. Показано, що підвищена чутливість до D. farinae виявлялась у 28% обстежених (82 випадки), порівню­ючи з іншими досліджуваними алергенами найчастіше до цих антигенів визначались дуже високі рівні антитіл (36 випадків). Не менша значимість у розвитку алергії належить кліщам D. рteronyssinus — 20% (60 випадків), при цьому екстремально високі рівні антитіл спостерігались у більшості обстежених (33 осіб). Слід відмітити, що більшість дітей з високими значеннями антитіл мали попередній діагноз рецидивуючого бронхіту або харчову алергію. Тому отримані нами дані підтверджують комплексність обстеження при підозрі на алергічне захворювання.

Вважають, що саме завдяки протеолітичній активності алергени кліщів мають більш легкий доступ до імунокомпетентних клітин людини. Особи з переважанням імунної відповіді за Th2-типом дуже чутливі до алергену кліща навіть при невисокому його вмісті, і симптоми бронхіальної астми виявляють при збільшенні концентрації до 10 мг на 1 г пилу та вище. Для бронхіальної астми, пов’язаної із сенсибілізацією кліщовими алергенами, характерне виникнення загострень упродовж всього року з більш частими приступами у весняно-осінній період у зв’язку зі зміною умов для розмноження кліщів (Ласица О.И., Ласица Т.С., 2001; Chou T.Y. et al., 2002).

Наступним етапом моніторингу був аналіз частоти зустрічаємості пилкової сенсибілізації. Показано, що антитіла до пилку бородавчатої берези, тимофіївки лучної та полину визначали у 7–13% обстежених. Найчастіше — до алергенів берези (39 випадків), з них у третини дуже високі концентрації. IgE до пилку тимофіївки виявлені у 32 осіб, 50% яких мали дуже високі рівні. У 21 особи виявляли алергенспецифічні антитіла до пилку полину, більшість яких (15 осіб) мали екстремально високі рівні. Ці дані слід враховувати лікарю під час рекомендацій таким хворим. Встановлена можливість посилення пилкової алергії під впливом речовин, які містяться у атмосферному повітрі: аміаку, хлору, фтору, оксигенових радикалів, сульфітів, нітратів, продуктів згорання, дизельного палива тощо. Більш того, забруднення нав­колишнього середовища подовжує терміни палінації рослин та змінює антигенну структуру пилку. Ці дані слід враховувати лікарям-алергологам під час включення інгаляційних алергенів в панель досліджуваних алергенів та використовувати не лише в період цвітіння, а подовжити термін можливого вмісту пилку в повітрі та постійно переглядати та удосконалювати календар пилкування рослин. Слід відмітити, що в обстежених дітей з полінозом окремих регіонів України виявлена підвищена чутливість до побутових, епідермальних (45,3%), лікарських (16,7%), харчових (11,3%) алергенів. Приєднання цих видів сенсибілізацій призводило до виникнення загострень полінозів не лише в період цвітіння рослин, але і в інші пори року, тобто перебіг захворювання втратив сезонність, набувши цілорічного характеру. Врахувуючи вищезазначене, особи з підо­зрою на алергічне захворювання потребують комплексного обстеження з використанням змішаної панелі з найбільш поширеними алергенами.

Аналізуючи результати моніторингу IgE до харчових продуктів, виявлено, що 17% обстежених мали підвищену чутливість до алергенів яблука, які мають спільні епітопи з іншими фруктово-овочевими продуктами, що потребує значної обережності серед таких хворих та високоспецифічної інформативної діагностики. Найнижча частота виявлення IgE до харчових алергенів встановлена серед картоплі, моркви, риби (1,4–2%). Інші алергенспецифічні IgE до харчових алергенів виявляли у 3,5–8,8% обстежених. Отримані дані потребують глибокого аналізу та перегляду схеми введення докормів та прикормів у дітей грудного віку. Актуальним постає питання індивідуального підходу до вибору оптимальних схем і термінів прикорму у дітей раннього віку. Не випадково харчову алергію І.М. Воронцов і О.А. Маталигіна (1986) вважали «стартовою сенсибілізацією» у виникненні поширеної алергії, в тому числі й дитячої астми. Оскільки в Україні більше половини дітей грудного віку отримують раннє штучне вигодовування, постає актуальне питання вибору оптимальних замісників грудного молока. Цікаві результати отримані A. Høst та співавторами (2002), які за період 15-річного спостереження новонароджених з алергією на коров’яче молоко діагностували у них в перші 10 років життя поліорганну алергію переважно IgE-залежного характеру (у 72% дітей), а бронхіальну астму — у 64%, причому з них у 23% дітей бронхіальна астма поєднувалася з алергічним ринітом. M. Wickman та cпівавтори (2002) сповістили про розвиток у перші 2 роки життя, незалежно від наявності обтяженого сімейного анамнезу, атопічного дерматиту у 25% дітей, бронхіальної астми — у 8,5% малюків і алергічного риніту — у 7%. Отже, харчова алергія у дітей першого року життя є першим клінічним проявом подальшого «атопічного маршу» (Ласица О.И., Ласица Т.С., 2001; Ласиця О.Л. и соавт., 2004). Таким чином, виявлення алергенспецифічних антитіл класу Е відіграє провідну роль у діагностиці дітей з алергічними захворюваннями та обтяженим алергологічним анамнезом.

Висновки

Отримані нами дані свідчать, що найбільш значимими та причинними алергенами у розвитку алергічних захворювань у Полтавській популяції є епідермальні алергени та дерматофагоїдні кліщі.

Визначення алергенспецифічних IgE є важливим для раннього виявлення алергічних захворювань та груп ризику на їх виникнення (рецидивуючі бронхіти, харчові алергії тощо), а також для уточнення статистичних даних щодо поширення цієї патології серед населення різних регіонів України.

Визначення причинно-значущих алергенів є важливими не лише для діагностики, а й для специфічних лікувально-профілактичних заходів (елімінаційна дієта, створення умов побуту з найнижчою концентрацією алергенів, специфічна імунотерапія).

Література

  • Воронцов И.М., Маталыгина O.A. (1986) Болезни, связанные с пищевой сенсибилизацией у детей. Медицина, Ленинград, 272 с.
  • Кайдашев І.П., Куценко Н.Л. (2009) Визначення вмісту специфічних імуноглобулінів Е до найбільш розповсюджених алергенів у мешканців Полтавської області. Імунологія та алергологія, 2–3: 8–14.
  • Ласица О.И., Ласица Т.С. (2001) Бронхиальная астма в практике семейного врача: Монография. Атлант UMS, Киев, 263 с.
  • Ласиця О.Л., Ласиця Т.С., Недельська С.М. (2004) Алергологія дитячого віку: Навчальний посібник. Книга-плюс, Київ, 367 с.
  • Ревякина В.А. (1998) Роль этиологически значимых аллергенов в развитии атопического дерматита у детей. Аллергология, 4: 13–14.
  • Benhamou A.H., Zamora S.A., Eigenmann P.A. (2008) Correlation between specific immunoglobulin E levels and the severity of reactions in egg allergic patients. Pediatr. Allergy Immunol., 19(2): 173–179.
  • Carayol N., Birnbaum J., Magnan A. (2000) Fel d 1 production in the cat skin varies according to anatomical sites. Allergy, 55(6): 570–573.
  • Chou T.Y., Wu K.Y., Shieh C.C., Wang J.Y. et al. (2002) The clinical efficacy of in vitro allergen-specific IgE antibody test in the diagnosis of allergic children with asthma. Acta Paediatr. Taiwan, 43(1): 35–39.
  • Compalaty E., Penagos M., Henley K., Canonica G.W. (2007) Allergy prevalence survey by the World Allergy Organization. Allergy Clin. Immunol. Int. J. World Allergy Org., 19(3): 82–90.
  • Høst A., Halken S., Jacobsen H.P. et al. (2002) Clinical course of cow’s milk protein allergy/intolerance and atopic disease in childhood. Pediatr. Allergy Immunol., 13(Suppl. 15): 23–28.
  • Kaidashev I., Kutsenko N. (2009) The allergen-specific IgE reactivity pattern of Ukrainian allergic patients. Проблеми екології та медицини, 3–4: 3–5.
  • Linneberg A., Jørgensen T., Nielsen N.H. et al. (2000) The prevalence of skin-test positive allergic rhinitis in Danish adults: two cross-sectional surveys 8 years apart. The Copenhagen Allergy Study. Allergy, 55(8): 767–772.
  • Wickman M., Kull I., Pershagen G., Nordvall S.L. (2002) The BAMSE Project: presentation of a prospective longitudinal birth cohort study. Pediatr. Allergy Immunol., 13(Suppl. 15): 11–13.
>Мониторинг аллерген-специфических иммуноглобулинов Е в полтавской популяции с симптомами аллергии в 2008–2010 гг.

И.П. Кайдашев, Н.Л. Куценко, Л.Э. Веснина

Резюме. Цель исследования — анализ уровней аллергенспецифических IgE у больных с аллергией Полтавской области. Уровни аллергенспецифических IgE к 20 наиболее значимым причинным аллергенам определяли иммуноферментным методом. Мониторинг аллергенспецифических антител класса IgE показал, что у 61% обследуемых выявлены повышенные уровни хотя бы к одному из аллергенов. Наиболее значимыми причинными аллергенами в развитии аллергических заболеваний в полтавской популяции являются эпидермальные аллергены и дерматофагоидные клещи. Определение причинно-значимых аллергенов является важным не только в диагностике, но и в качестве специфических лечебно-профилактичес­ких мероприятий.

Ключевые слова: аллергические заболевания, аллергенспецифические иммуноглобулины класса Е.

>Monitoring of allergen-specific immunoglobulin E among inhabitants of Poltava regions with symptoms of allergy during 2008–2010 yеаrs

I.P. Kaydashev, N.L. Kutsenko, L.E. Vesnina

Summary. The aim of our study was to analyze the levels of allergen-specific IgE in patients with allergy from Poltava region. Levels of allergen-specific IgE to 20 the most important causative allergens were determined by immunoenzyme assay. Results of allergen-specific IgE monitoring shows that 61% of patients were sensitized to one of the important allergens. D. pteronyssinus, D. farinae and epidermal allergens are dominant allergens in the development of allergy among Poltava population. Determination of the causal allergens is important not only for diagnostics but for specific treatment and prophylactic measures.

Key words: allergic disease, allergen-specific immunoglobulin E.

Адреса для листування:
Кайдашев Ігор Петрович
36024, Полтава, вул. Шевченка, 23
НДІ ГІОРПФ ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія»
Е-mail: [email protected]