Солодкі напої з гіркими наслідками: проблема ожиріння серед українських дітей

31 серпня 2016
1574
Резюме

30 вересня 2016 р. в інформаційному агентстві «УНІАН» (Київ) відбулася прес-конференція «Проблема ожиріння серед українських дітей: 82% у зоні ризику», організована Асоціацією дієтологів України і Асоціацією виробників мінеральних та питних вод України спільно з міжнародною дослідницькою компанією «Ipsos».

Асоціація дієтологів України і Асоціація виробників мінеральних та питних вод України спільно з міжнародною дослідницькою компанією «Ipsos» вивчили особливості споживання різних напоїв серед дітей, у результаті чого з’ясували, що 82% дітей та підлітків віком 7–17 років споживають газовані напої з цукром. У ході дослідження встановлено, з якою періодичністю діти різного віку вживають солодкі та інші напої, а також виявлено залежність між рівнем споживання напоїв з цукром дітьми та їхніми батьками. Отримані дані змушують замислитися, до чого може призвести регулярне вживання солодких напоїв та як боротися із негативними наслідками цього явища для здоров’я українських дітей. Тож, організатори конференції мали на меті привернути увагу українського суспільства до проблеми споживання води дітьми: в якій кількості та яку воду вживають маленькі українці, яким згубним звичкам інколи (нехай і не свідомо) потурають дорослі, і який вплив це має на здоров’я дітей та популяції в цілому.

Під час заходу Оксана Боголюбова, менеджер із досліджень міжнародної дослідницької компанії «Ipsos», репрезентувала результати дослідження з вивчення особливостей споживання різних напоїв серед українських дітей. Вона зауважила, що особливістю пенетраційного дослідження, проведеного компанією у квітні–травні 2016 р., було те, що опитували в тому числі дітей, що не є типовим. Вибірка виглядає таким чином:

  • дорослі (n=1200) віком ≥18 років — мешканці міст із населенням ≥50 тис. із наявністю дітей віком <18 років;
  • діти (n=407) віком 0–17 років — мешканці міст із населенням ≥50 тис.;
  • 1-ша підвибірка (n=191) мешканців домогосподарств із дітьми віком 0–6 років, в якій особі, відповідальній за харчування дитини/дітей, пропонували заповнити анкету щодо вживання напоїв дитиною/дітьми;
  • 2-га підвибірка (n=216) мешканців домогосподарств із дітьми віком 7–17 років, в якій у дорослих брали дозвіл на опитування дитини/дітей щодо споживання ними напоїв.

Зокрема, цікавило споживання дітьми віком 7–17 років солодких газованих напоїв, пакетованих соків, а також бутильованої води, оскільки ці напої є найпоширенішими і найбільш популярними серед споживачів. На запитання «Які напої ви споживаєте?» (безвідносно до частоти і кількості) 94% дітей відповіли, що це пакетовані соки, нектари та фруктові напої, 82% — солодка газована вода і 74% — бутильована вода. «Отже, — наголосила О. Боголюбова, — обсяг споживання води значно менший, ніж соків, нектарів та інших солодких напоїв. Встановлено, що 4% дітей віком 7–17 років вживають соки, воду і газовані безалкогольні напої (зокрема пакетовані соки, нектари, фруктові напої) ≥1 раза на добу. У підсумку, 42% українських дітей часто (≥2–3 разів на тиждень) п’ють пакетовані соки, 29% школярів — солодку воду, 54% — бутильовану воду».

Спікер також повідомила, що в ході дослідження дітей запитували, звідки вони беруть напої, які споживають (із різною частотою). Тож, виявлено: 67% батьків не заперечують проти споживання їхніми дітьми пакетованих соків, а отже, самі купують їх дітям; 49% дітей купують пакетовані соки самостійно. А от щодо солодкої води, то діти купують її частіше, аніж батьки. Таким чином, коли дитина має вибір, який напій придбати, то з більшою вірогідністю надає перевагу солодкій газованій воді. Крім того, продемонстровано, що, коли батьки самі вживають солодку газовану воду, їхні діти теж матимуть прихильність до цього напою. У цифрах це виглядає так: 96% дітей, чиї батьки вживають солодку воду часто, також п’ють її, з них 43% роблять це часто. Менше школярів (34%) вживають солодкий напій, якщо батьки п’ють його час від часу. Але навіть якщо батьки не вживають солодкої води взагалі, діти (таких 57% опитаних), на жаль, все ж виявляють до неї прихильність, хоч і рідше за своїх ровесників. Отже, висновок напрошується сам по собі: погані звички часто-густо формують самі батьки, навіть не свідомо, а лише власним прикладом.

Олег Швець, президент Асоціації дієтологів України, розповів, як, власне, ці погані звички позначаються на здоров’ї дітей. Передусім він наголосив на актуальності і важливості проведеного дослідження, адже його результати змушують не лише замислитися, але й діяти. У родині та в навчальних закладах дітей та підлітків потрібно постійно застерігати щодо небезпеки надмірної прихильності до солодких газованих напоїв, а також соків, нектарів, солодких молочних продуктів тощо. Запобігти дитячому ожирінню можна, наприклад, зробивши вибір на користь звичайної питної води замість солодких напоїв. Лікарям, дієтологам, вчителям і, у першу чергу, батькам слід робити усе можливе, аби діти вживали менше напоїв з цукром. У деяких країнах, до речі, цієї мети досягають за допомогою загальнодержавних програм. Наприклад, у Латвії введено податок на солодку газовану воду. Завдяки цьому рівень її споживання є одним з найнижчих у Європі. Тож цій проблемі необхідно надати якомога більшого розголосу.

У 2015 р. Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) оприлюднено рекомендації щодо споживання цукру дорослими та дітьми. Документ ґрунтується на наукових доказах, а поштовхом до його створення стало те, що результати новітніх наукових досліджень, проведених протягом останніх десятиліть, продемонстрували, що надмірне споживання саме цукру (а не жирної їжі, як вважали раніше) призводить до таких наслідків, як надмірна маса тіла та ожиріння з усіма коморбідними станами, що його супроводжують.

О. Швець також нагадав, що, згідно з рекомендаціями ВООЗ, розробленими ще у 2002 р., щоденний рівень вживання цукру не повинен перевищувати 10% загального раціону, тобто становити не більше 50 г/добу. Він зауважив, що ця цифра стосується всієї кількості цукру, що надходить в організм, тобто і того, що додається, наприклад, у напої, і того, що природньо міститься в продуктах. Останніми роками міжнародні організації, включаючи ВООЗ, наполягають на ще більшому обмеженні цукру на рівні <5% добової калорійності, або 25 г на добу. «Через перевищення норми споживання цукру можуть виникнути серйозні проблеми: дефіцит кальцію та вітаміну D, ожиріння, негативний вплив на шкіру, зниження імунітету, а в майбутньому — цукровий діабет, серцево-судинні хвороби, онкологічні захворювання тощо, не говорячи вже про погіршення стану зубів. Оскільки дитячий організм значно вразливіший за організм дорослого, регулярне вживання солодких напоїв може завдати невиправної шкоди здоров’ю дитини. Треба пам’ятати, що вживання продуктів із великим вмістом цукру до того ж призводить до зменшення споживання корисної їжі (овочів, фруктів тощо), що значно погіршує обмін речовин. Отже, споживання цукру потрібно обмежу­вати, зокрема за рахунок солодкої газованої води. До речі, за останніми даними британських вчених, «чемпіон» за вмістом цукру серед напоїв — смузі, який є дуже популярним сьогодні. Щодо наших реалій, то українці споживають у середньому понад 100 г цукру на добу! Це неприпустимо, і ми повинні працювати над тим, аби зменшити цю цифру, наприклад, мотивуючи людей пити якомога більше чистої питної води», — наголосив О. Швець.

Оксана Бамбура, директор Асоціації мінеральних і питних вод України, у свою чергу зауважила: «З усіх напоїв тільки проста природна вода забезпечує нормальне функціонування організму дітей та підлітків, допомагає їжі засвоюватися, транспортує вітаміни, мінерали та інші поживні речовини до клітин. Тож звичку споживати воду потрібно прищеп­лювати змалечку».

Вона також нагадала, що у дитячому віці водний баланс відіграє особливо важливу роль, адже зневоднення у дитини може настати за декілька годин, а навіть незначне зневоднення може негативно впливати на здоров’я і якість життя: «Втрата 1–2% рідини від маси тіла дитини відразу ж позначається на її фізичній активності. Вона стає неуважною, втрачає концентрацію уваги і, відповідно, гірше навчається. Отже, пити дуже важливо, але питання у тому, що дитина, самостійно обираючи, чим вгамувати спрагу, швидше за все, обере щось солодке (солодку газовану воду, нектар тощо) і отримає з напоєм зайві калорії. Тож місія дорослих — забезпечити дітям вільний доступ до чистої питної води протягом всього дня (під час навчання у школі, тренування тощо). Адже в ході досліджень серед дітей та підлітків віком 2–19 років встановлено, що заміна лише однієї склянки солодкої води на звичайну питну дає можливість знизити рівень харчової цінності щоденного раціону на 235 ккал».

Якщо схематично описати, то добовий питний режим дитини віком 5–10 років має виглядати так: 1 склянка питної води одразу після пробудження, потім по кілька ковтків — на перервах у школі і по одній склянці після занять, через 30 хв після обіду, після активних фізичних вправ та ввечері за 1 год до сну.

Вживання чистої питної води у потрібній кількості в усьому світі визнано невід’ємною складовою здорового способу життя, який, своєю чергою, гарантує здоров’я кожному індивідууму окремо і нації в цілому.

Тетяна Стасенко,
фото Сергія Бека